Вівторок, 1 Вересня, 2026

Нова система контрактів у ЗСУ: уряд переглянув правила служби та виплат

Важливі новини

Ситуація навколо ТОВ “БК КЛЕВЕР”: фінансові порушення та підозра в ухиленні від податків

ТОВ «БК КЛЕВЕР» (ЄДРПОУ 39440425) привернуло значну увагу через звинувачення в ухиленні від сплати податків та зв'язки з колишнім працівником податкової служби Романом Афоновим. За даними аналітиків, компанія стала частиною мережі фірм, які активно використовуються для мінімізації податкових зобов'язань, виведення коштів у готівку, а також для здійснення сумнівних фінансових операцій.

Попри численні судові рішення, які зобов'язали підприємство відшкодовувати значні суми, ТОВ «БК КЛЕВЕР» не припиняє накопичувати нові борги. Компанія продовжує бути фігурантом нових кримінальних справ, що ставить під сумнів її фінансову діяльність та прозорість. Більш того, виявлені факти свідчать про те, що підприємство вийшло за межі «звичайної» податкової практики, активно використовуючи схеми, які дозволяють йому уникати сплати належних податків, а також здійснювати небезпечні фінансові операції, які можуть зашкодити економічній стабільності.

У регіоні з цією діяльністю пов’язують не лише «БК КЛЕВЕР», а й інші структури, зокрема ТОВ «Сяйвомет» (ЄДРПОУ 40063752). Саме через «Сяйвомет», за інформацією правоохоронців, йшов метал, отриманий після розкрадання високовольтних ліній електропередач у Запорізькій області: кольоровий метал із демонтованих ЛЕП передавали на переплавку, де він легалізувався як «сировина». Цей ланцюжок — від крадіжки інфраструктури до заводського плавлення — уже розглядається не як поодинокий епізод, а як інструмент для тіньового обігу коштів.

На «БК КЛЕВЕР» уже є конкретні юридичні рішення. Васильківський міськрайонний суд Київської області у справі №362/1487/25 встановив, що керівництво компанії умисно не задекларувало дохід у розмірі 15,9 млн грн, порушивши податкове законодавство. У межах кримінального провадження ЄРДР №72025110400000002 підприємство зобов’язали сплатити понад 4,5 млн грн несплачених податків і штрафів до держбюджету.

Попри це «БК КЛЕВЕР» не демонструє поведінки компанії, яка збирається виконувати рішення держави. Уже після цього рішення, 7 жовтня 2025 року, до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов новий позов від Головного управління ДПС у Запорізькій області про стягнення з «БК КЛЕВЕР» податкового боргу на суму 116 485,25 грн. Це свідчить, що навіть після формальної поразки в суді та виставлених до сплати мільйонів компанія продовжує не платити.

Аналітичні матеріали, які описують діяльність «БК КЛЕВЕР», «Сяйвомет» і пов’язаних структур, вказують на ознаки класичної «мережі обналу»: фірми з мінімальним штатом, нестандартними грошовими потоками і повторюваними контрагентами. Такі підприємства зазвичай використовуються як «прокладки» — вони приймають кошти, мінімізують податкове навантаження, виводять гроші готівкою або через офшорні рахунки й поступово «спалюються», коли ризики викриття стають надто високими.

Цю історію підсилює те, що в ній фігурує колишній співробітник податкових органів. Це означає, що тіньові потоки роками будувалися не лише на безкарності, а й на доступі до інсайду — хто перевіряє, коли перевіряє, які схеми спрацьовують, а які краще не чіпати. Саме такі люди після звільнення з органів нерідко стають «консультантами» бізнесу, пропонуючи послуги з оптимізації, які по суті є схемами уникнення податків.

За оцінками експертів, діяльність таких мереж б’є не тільки по бюджету. Вона підриває базову довіру до податкової системи, коли чесний бізнес змушений платити повну ставку, а «свої» структури — ні. І вона напряму шкодить безпеці: історія з ЛЕП показує, що для таких схем немає меж — знищують навіть критичну інфраструктуру, аби лише дістати сировину й обернути її в гроші.

Цей кейс демонструє, що старі податкові «смотрящі» й далі присутні в економіці на рівні регіонів, а їхні «прокладки» працюють до моменту, поки ними не займеться суд. Але навіть після суду, як видно з прикладу «БК КЛЕВЕР», це не означає автоматичне повернення грошей державі.

Колишній голова Західного апеляційного господарського суду уклав угоду з САП

Ексголова Західного апеляційного господарського суду Борис Плотницький опинився в центрі резонансної справи, пов’язаної з вимаганням та отриманням неправомірної вигоди від співвласника компанії «Ескулаб». Згідно з повідомленнями, він уклав угоду зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП), яка була затверджена Вищим антикорупційним судом України (ВАКС).

Угода передбачає конкретні зобов’язання та строки виконання, що дозволяють Плотницькому уникнути більш суворого покарання, водночас визнаючи його провину у скоєних діях. Судова практика таких справ свідчить, що подібні домовленості укладаються з метою пришвидшення розгляду та забезпечення компенсації заподіяних збитків, а також створюють прецедент відповідальності для посадовців високого рівня.

У цій же справі підозри отримували тодішній голова Господарського суду Львівської області Василь Артимович та ексголова суду Михайло Юркевич.

Фігуранти пропонували підприємцю ухвалення “потрібних” рішень у суді за $1 млн. Більше інформації на порталі Антикор: https://antikor.info/articles/811545-8_let_tjurjmy_zamenili_na_donat_eks-glava_apelljatsionnogo_suda_plotnitskij_zaplatit_10_millionov_griven_na_vsu_za_vzjatochnichestvo

Українська телеведуча Ольга Фреймут розповіла, як ботокс погіршив її стан під час боротьби з мігренями

Українська телеведуча, письменниця та експертка з етикету Ольга Фреймут зізналася, що перші косметичні інʼєкції зробила не задля краси, а через проблеми зі здоров’ям. У розмові з Раміною Есхакзай для її ютуб-каналу зірка поділилася особистою історією про невдалу боротьбу з хронічними мігренями. За словами Фреймут, одного разу косметолог запропонувала їй ін’єкції ботоксу як засіб проти сильних […]

У Голосіївській РДА виявили системні порушення при призначенні чиновників

У Голосіївській районній державній адміністрації Києва виявлено масові порушення антикорупційного законодавства. Про це повідомив Департамент з питань запобігання та виявлення корупції КМДА за результатами проведеної перевірки. Зокрема, встановлено, що четверо посадовців Управління соціальної та ветеранської політики були призначені з порушенням процедури спеціальної перевірки. Їх уже звільнили ще до завершення перевірки. Крім того, виявлено ще шість […]

Київпастранс витратить понад 12 млн на ремонт станції трамваю на Троєщині

КП «Київпастранс» оголосило тендер на капітальний ремонт станції швидкісного трамваю «Романа Шухевича» на житловому масиві Троєщина — в частині ділянки від вулиці Милославської до пересадочного вузла на міську електричку. Вартість робіт становитиме 12,3 млн грн. Завершити їх планують до кінця 2025 року. Про це свідчить оголошення в системі публічних закупівель Prozorro. У технічній документації вказано, […]

В Україні розпочався один з найбільших експериментальних проєктів у військовій сфері за останні роки — введення нової моделі контрактів для військовослужбовців Збройних сил України та інших складових Сил оборони. Відповідна постанова Кабінету Міністрів України №768, що була ухвалена 12 червня, вже набула чинності, а укладення нових контрактів стартуватиме 15 червня 2026 року, згідно з інформацією Міністерства оборони.

Цей проєкт передбачає створення нової моделі проходження служби, що включає більш гнучкі строки контрактів, диференційовану систему фінансових виплат і чітко окреслені гарантії щодо завершення служби. Уряд зазначає, що експеримент триватиме два роки — до червня 2028 року — і стане основою для подальших реформ у військовому контракті в умовах воєнного стану.

Згідно з нововведеннями, вводяться три типи контрактів: піхотно-штурмовий, бойовий і базовий. Ці контракти відрізняються не лише назвою, але й термінами служби та характером завдань, які виконуються. Для військових терміни контрактів будуть варіюватися від 6 до 24 місяців, що є суттєвим покращенням порівняно з попередньою системою, де строки були здебільшого довгостроковими.

Для службовців на бойових посадах передбачено кілька варіантів термінів, залежно від їхньої категорії: для чинних військових — близько 10 місяців, для резервістів — 14 місяців, а для тих, хто має бойовий досвід, — від 6 до 24 місяців. Також, після закінчення терміну дії контракту, військовослужбовці отримуватимуть гарантію звільнення, що стане важливим стимулом у новій системі.

Окрім цього, уряд запровадив механізм відстрочок від мобілізації після завершення контракту. Мінімальна тривалість відстрочки становитиме шість місяців, але може бути подовжена залежно від участі в бойових діях. За кожні 30 днів виконання бойового завдання буде надаватися додаткова відстрочка, а також можливі продовження за тривалу службу під час війни та попередній досвід служби.

Значні зміни торкнулися й фінансових аспектів. Виплати будуть диференційовані залежно від ризику завдань. Наприклад, за участь у штурмових діях на території противника військові можуть отримувати до 40 тисяч гривень за добу. Базові бойові виплати можуть досягати 100 тисяч гривень, а для окремих посад у зоні активних бойових дій — 170 тисяч гривень.

Для різних рівнів участі у бойових операціях також передбачено додаткові виплати: до 70 тисяч гривень для ротних опорних пунктів і близько 50 тисяч для командних пунктів. Окремо встановлені винагороди за взяття в полон противника та знищення живої сили.

Для військовослужбовців, які займаються підготовкою особового складу, запроваджені доплати в розмірі від 15 до 30 тисяч гривень залежно від навантаження.

Мета цих змін — зробити військову службу більш прозорою та справедливою, а також підвищити її привабливість. У Міністерстві оборони наголошують на важливості балансу між бойовими та небойовими завданнями.

Для отримання консультацій про нову систему контрактів запущено гарячу лінію Міністерства оборони за номером 1519, де можна дізнатися про умови служби, виплати та порядок укладання договорів. Експериментальний статус проєкту передбачає його тестування протягом двох років, після чого уряд ухвалить рішення про його подальше впровадження або коригування на основі отриманого досвіду.

Останні новини