Канадські імміграційні органи розпочали перевірку українських чоловіків, які подали документи на постійне проживання. Зокрема, від них вимагають надати завірені копії документів про звільнення від обов’язкової військової служби в Україні. Як повідомляє Ukrainian Canada, у листах українцям нагадують, що обов’язкова військова служба в Україні починається з 25 років. Від претендентів на ПМП вимагають документи про звільнення […]
В Україні триває активне обговорення нових умов бронювання військовозобов’язаних працівників, які можуть суттєво вплинути на малий агробізнес. Зміни, запропоновані урядом, стосуються критеріїв, за якими підприємства можуть бути визнані критично важливими. Побоювання викликані тим, що дрібні фермери можуть втратити можливість бронювання своїх працівників, незважаючи на ведення офіційної діяльності та сплату податків.
Ця проблема стала актуальною після оголошення нових правил, які планують ввести влітку 2026 року. Уряд прагне адаптувати тести для критично важливих підприємств, переглянути вже надані статуси та підвищити зарплатні вимоги. На думку представників агросектору, такі зміни можуть негативно позначитися на підприємствах, що працюють легально та підтримують економічну стабільність у громадах.
Юрист Руслан Сокол зазначає, що нові критерії зазвичай базуються на формальних показниках — площі земель, чисельності працівників і обсягах виробництва. Це ставить під загрозу невеликі фермерські господарства, які можуть залишитися без бронювання, навіть якщо вони чесно виконують свої податкові зобов'язання і забезпечують конкурентоспроможні зарплати.
Сокол акцентує, що мобілізація власника невеликого господарства може призвести до зупинки всієї його діяльності. На відміну від великих агрокомпаній, де функції можуть бути перерозподілені, в малих фермерських господарствах власник виконує безліч ролей — від керівника до агронома.
Експерт підкреслює, що держава досі не відповіла на важливе питання: хто виконуватиме зобов’язання господарства після мобілізації його власника. На його думку, це свідчить не лише про проблеми з бронюванням, але й про відсутність підтримки для малого агробізнесу в умовах війни.
Критика також стосується нових вимог щодо чисельності працівників. У сучасному сільському господарстві відбувається активна автоматизація, і один фермер з сучасним обладнанням може обробляти великі площі землі, що ставить під сумнів доцільність вимоги про велику кількість працівників.
Крім того, уряд підвищив вимоги до середньої зарплати, необхідної для підтвердження статусу критично важливого підприємства. Середня заробітна плата повинна становити не менше трьох мінімальних зарплат, що для багатьох малих фермерських господарств стане додатковим фінансовим тягарем. В умовах зростання цін на пальне, добрива та інші ресурси, це може призвести до серйозних труднощів.
Також заплановано перевірку статусів критично важливих підприємств, що створить додаткову бюрократію і невизначеність, ускладнюючи планування діяльності в агросекторі.
Уряд намагається боротися з проблемами подвійного бронювання, змінивши правила для працівників-сумісників, але економісти застерігають, що кадровий дефіцит вже є серйозною проблемою для аграрної галузі. Війна і мобілізація населення призвели до нестачі робочої сили, і нові зміни можуть ще більше погіршити ситуацію.
Представники держави стверджують, що реформи необхідні для запобігання маніпуляціям з отриманням статусу критично важливих підприємств. Однак юристи попереджають, що якщо критерії залишаться надто формальними, першими постраждають саме малі фермерські господарства, які забезпечують робочі місця та підтримують продовольчу безпеку в країні. Експерти вважають, що важливо оцінювати не лише формальні показники, а й реальний внесок підприємств у місцеву економіку. Очікується, що найближчим часом це стане важливою темою дискусій між бізнесом і державою.
