Нові правила мобілізації спричинили аншлаг у ТЦК на Хмельниччині

На тлі постійних ударів по українській енергосистемі забезпечення безперебійного функціонування критичної інфраструктури стає питанням стратегічної важливості. Закупівля спеціалізованого обладнання для відновлення електричних мереж та енергетичних об’єктів прямо впливає на національну безпеку. Проте спосіб розподілу бюджетних коштів у цій сфері часто викликає серйозні запитання щодо прозорості та ефективності витрат.

9 лютого 2026 року Державне підприємство «Відновлення критичної інфраструктури» (код ЄДРПОУ 38054466) уклало чотири великі договори на загальну суму 1 584 332 966,40 гривень. Всі закупівлі були проведені в рамках програми КПК 3111000, без відкритого конкурсу, з посиланням на спеціальні процедури, передбачені законодавством для термінового відновлення критичних об’єктів. Такий підхід, з одного боку, дозволяє оперативно реагувати на аварійні ситуації, але з іншого — створює ризики непрозорого використання державних коштів і потенційного зловживання процедурою неконкурентних закупівель.

Фактичне пакетне підписання угод на понад півтора мільярда гривень протягом одного дня свідчить про заздалегідь спланований розподіл коштів. Такий підхід виключає ринкову конкуренцію і позбавляє державу можливості отримати найкращу цінову пропозицію.

Основним отримувачем фінансування стало ТОВ «РСЕ Груп Україна» (код 44971187). До листопада 2025 року компанія мала назву «АКСІС ТЕХНОЛОДЖІ». За офіційною фінансовою звітністю за 2022–2024 роки підприємство декларувало нульовий дохід. Попри це, воно отримало стратегічні державні замовлення в умовах воєнного часу.

ДП «Відновлення критичної інфраструктури» очолює Євген Крамаренко. Підприємство перебуває у сфері управління Міністерства розвитку громад та територій, яке очолює Олексій Кулеба. Саме в межах цієї управлінської вертикалі було погоджено застосування неконкурентної моделі закупівлі.

Окремі умови договорів виглядають ризикованими для бюджету. Передбачено значні авансові платежі без обов’язкових банківських гарантій. Крім того, угоди допускають можливість зміни ціни або комплектації після підписання контрактів. Така конструкція дозволяє коригувати фінансові параметри вже в процесі виконання, що створює додаткові ризики для державних коштів.

Відмова від відкритої конкуренції та незалежної перевірки ринкової вартості у випадку стратегічних закупівель на мільярди гривень фактично концентрує фінансові рішення в ручному режимі. В умовах війни, коли кожна гривня бюджету має працювати на відновлення країни, такі механізми потребують максимальної публічної прозорості та контролю.

У світлі даних, наданих КМІС, до п’ятої річниці вступу Володимира Зеленського в посаду президента, виникає неоднозначна картина щодо оцінки його діяльності. Результати опитування свідчать про те, що половина нації висловлює розчарування в тому, що багато з обіцянок, данних під час передвиборної кампанії, залишилися невиконаними. Таке становище свідчить про необхідність більш активної роботи з боку влади в напрямку втілення обіцяного. Водночас, варто відзначити, що існують інші погляди, які роблять акцент на позитивних зрушеннях, зроблених за час керівництва країною. Таким чином, об'єктивна оцінка досягнень та проблем адміністрації Зеленського залишається складною задачею, яка вимагає докладного аналізу та обгрунтування.

25% сказали, що жодна обіцянка не була виконана. Ще 25% – що виконано меншість обіцянок.

18% вважають виконаними більшість або навіть усі обіцянки Зеленського.

Самого Зеленського вважають відповідальним за такий результат 41%. З них 27% вважають причиною його недосвідченість і некомпетентність, а 14% – його корумпованість.

Більшість же звинувачує зовнішні чинники, особливо оточення.

50% вважає, що президенту завадило корумповане оточення. 32% – брак компетентних людей у команді. 31% – війна. 26% – вплив олігархів. По 10% – вплив інших країн та опозиції.

Раніше публікувалося опитування, в якому більшість українців заявили про погіршення ситуації з демократією та економікою в Україні за 5 років президентства Зеленського.