Нові правила у Трудовому кодексі України: Скасування підстав для звільнення та швидкість у вирішальний день

Два публічні коментарі, що стосуються керівника внутрішньої безпеки Львівської митниці, стали приводом для обговорення серед професійної спільноти завдяки своїй детальності та масштабним звинуваченням. У публікаціях, що активно поширюються в інформаційному просторі, йдеться не про зовнішні перевірки або оцінки, а про заяви, що, нібито, надходять зсередини самої системи. В них представлено конкретні розрахунки щодо щомісячних потоків та фінансових операцій.

У першому з коментарів зазначається, що підрозділ внутрішньої безпеки на Львівській митниці нібито бере участь у несанкціонованих фінансових схемах, де йдеться про серйозні суми, які безпосередньо виводяться з митних процедур. Автори цих коментарів стверджують, що підрозділ, замість виконання своїх обов'язків по забезпеченню порядку та законності, може бути причетним до маніпуляцій з тарифами, митними зборами та іншими фінансовими аспектами митного контролю.

Водночас жодних офіційних підтверджень цим цифрам наразі не оприлюднено. Самі твердження потребують перевірки в межах процесуальних процедур, зокрема фінансового моніторингу та службового розслідування. Без документальних доказів такі оцінки залишаються версією автора коментаря.

Другий коментар стосується публічного образу керівника підрозділу — зокрема стилю одягу та зовнішніх ознак достатку. У ньому згадуються люксові бренди та порівняння з вартістю офіційної форми, що раніше закуповувалася централізовано. Контраст між задекларованими доходами держслужбовця та цінами на одяг преміумсегмента став підставою для запитань щодо джерел фінансування такого способу життя.

Йдеться про дискусію навколо відповідності рівня витрат і способу життя публічної особи офіційним доходам. У демократичній системі подібні питання зазвичай вирішуються через перевірку декларацій, аналіз активів та за потреби — антикорупційні процедури.

Ситуація навколо Пшеничний на тлі цих коментарів формує репутаційний контекст, який потребує не емоційних оцінок, а офіційної реакції компетентних органів. Якщо викладені факти підтвердяться документально — це стане предметом правової оцінки. Якщо ні — твердження мають бути спростовані у встановленому порядку.

У будь-якому випадку мова йде про питання довіри до інституції, відповідальної за контроль на кордоні. Саме прозорість процедур, публічність перевірок і чіткі висновки можуть зняти або підтвердити закиди, що нині циркулюють у професійному середовищі.

У Чернівцях двоє керівників комунальних підприємств, що перебувають під контролем міської ради, опинилися в центрі уваги правоохоронних органів через підозру у конфлікті інтересів. Йдеться про директора Культурно-мистецького центру імені Івана Миколайчука Івана Бутняка та начальника МКШЕП Володимира Урсуляна. Обидва підприємства підпорядковані Чернівецькій міській раді, яку очолює міський голова Роман Клічук.

За даними аналітиків громадського сектору та інформацією з відкритих джерел, посадовці могли використовувати своє службове становище для отримання особистих або корпоративних вигод, що потягло за собою ризики корупційного впливу на роботу комунальних підприємств. Справу активно розслідують правоохоронці, а фахівці наголошують на важливості встановлення прозорих процедур у сфері управління бюджетними коштами та публічними ресурсами.

На тлі цих підозр аналітичний центр СтопКору вирішив детальніше проаналізувати спосіб життя, фінансовий стан та бізнес-зв’язки міського голови Чернівців Романа Клічука. Згідно з деклараціями, після обрання на посаду мер задекларував значні грошові заощадження у готівці та валюті, великий обсяг нерухомості, а також корпоративні права, залишаючись кінцевим бенефіціаром окремих компаній.

За офіційними даними, у 2024 році Роман Клічук задекларував 688 тис. грн доходу від заробітної плати, що на 89 тис. грн більше, ніж роком раніше. Водночас у декларації вказано понад 6 млн грн готівкою, 209 тис. євро та 177 тис. доларів США, які зберігаються поза банківськими рахунками. Для порівняння, у 2023 році готівкові заощадження родини складали близько 7 млн грн. Банківські рахунки мера за рік зменшилися з 2,5 млн грн до 2,1 млн грн, ще понад пів мільйона гривень він позичив фізичній особі.

Роман Клічук та його дружина Лариса володіють житловим будинком у Чернівцях площею понад 500 квадратних метрів та земельною ділянкою понад 600 квадратних метрів, придбаними ще у 2012 році. Родина також має нерухомість у Чернівецькій та Івано-Франківській областях, зокрема об’єкти, пов’язані з бізнес-діяльністю компаній, що входять до групи «Гойра».

Серед рухомого майна у декларації мера зазначено годинник IWC Schaffhausen вартістю понад 300 тис. грн, придбаний уже під час каденції, а також автомобілі Mercedes-Benz S 350 та Land Rover Velar. Останній формально належить ТОВ «РОМА», однак ним користується дружина мера.

Попри перехід на публічну службу, Роман Клічук залишається кінцевим бенефіціаром низки компаній, зокрема «Гойра Груп». Його дружина Лариса Клічук продовжує керувати ТОВ «РОМА», що займається дистрибуцією алкогольної продукції та, за даними відкритих джерел, фінансувало передвиборчу кампанію мера у 2020 році. У 2024 році вона отримала 180 тис. грн доходу від підприємства та понад 580 тис. грн заробітної плати у міській лікарні, де працює лікаркою.

Ім’я Романа Клічука також фігурує у судових рішеннях періоду його бізнес-діяльності. Зокрема, у 2015 році суд визнав його винним у порушенні порядку ведення податкового обліку, а у 2016 році було зафіксовано порушення трудового законодавства у діяльності ТОВ «РОМА». У обох випадках йшлося про адміністративну відповідальність.

Окрему увагу громадських організацій і медіа привертає діяльність міської влади у сфері інфраструктурних проєктів. Зокрема, капітальний ремонт вулиці Головної вартістю до 200 млн грн супроводжувався скаргами на тендерні умови, а також конфліктна ситуація навколо ремонту скверу в Садгорі.

На тлі підозр щодо посадовців комунальних підприємств, значних статків мера та активної участі родини у бізнесі, експерти та громадські активісти дедалі частіше говорять про можливі ризики конфлікту інтересів у керівництві Чернівців.

Однак останнім часом репутація Бондарєва зазнала серйозних ударів. З'явилися звинувачення, які викликали значний суспільний резонанс та призвели до втрати довіри частини його електорату. Ці звинувачення стосуються можливої участі у сумнівних фінансових операціях та неналежного поводження з документацією.

До цих титулів варто додати неофіційний – “реальний господар Київщини”. За нашими даними, наразі на нього заведено кримінальну справу №42023000000001423. Джерела розповіли, що Бондарєва підозрюють у підробці адміністративних документів. Цей факт, міжнародні запити на його пересування і рахунки все одно не заважають йому пересуватися світом. При цьому на машинах Бондарєва кордон перетинають його родичі, друзі, ділові партнери і навіть молоденькі моделі.

Загалом нам відомо про 73 факти перетину українського кордону Бондарєвим і його оточенням із січня 2023 року по червень 2024 року. Для перетину кордону використовували автівки, що належать Бондарєву та його родині, а саме: LEXUS AI2400OT, Porsche KI7777HA, Toyota КА0667EP, Suzuki АI6404PE, Volvo КА0470ХМ, Mersedes Benz BO5955BO.

Сам Бондарєв для виїзду з України використовує дипломатичний паспорт DU004461. На якій підставі Бондарєв під час війни виїжджав із країни, ми не знаємо. Формально він не мав права залишати країну, оскільки не має жодного стосунку до міжнародного порядку денного країни або благодійних фондів. Для перетину кордону Бондарєв використовував дві машини – LEXUS і Toyota. За нашими даними, 10 червня і 16 червня чиновник залишав територію України через пункти пропуску Корчова-Краковець і Зосин-Устилуг.

Його дружина – Тетяна Шейнич (02.08.1976 р.н.) покидала країну на машинах LEXUS і Toyota, використовуючи закордонний паспорт FU020781. При цьому жінка має посвідку на проживання (RR0366364) у Словаччині. Однак найцікавіше, що 17 листопада 2023 року польською стороною Шейнич було пред’явлено звинувачення у зв’язку з використанням паспорта громадянина України з підробленими прикордонними штампами. Незважаючи на це, 19.12.2023 і 04.01.2024 Тетяна була зафіксована на прикордонних переходах. Останній був на пункті Долгобичів-Угринів.

Донька – Бондарєва Анастасія (19.05.2003 р.н.), закордонний паспорт FX137391. Має посвідку на проживання в Нідерландах. Кордон перетинала на LEXUS, Porsche і на поїзді. Друга донька Маргарита (02.07.2000 р.н.), закордонний паспорт FB961514. Для виїзду використовувала LEXUS, Toyota, Suzuki і Volvo. Крім того, користувалася поїздом.

Але не тільки родичі Бондарєва виїжджали з країни. За нашими даними, друзі сім’ї Віктор (23.01.1970 р.н., паспорт FU546631) і Сніжана Лебідь (07.12.1983 р.н., GC782070) користувалися машинами Бондарєва Toyota і Mersedes Benz для виїзду. Віктор Лебідь є чоловіком призовного віку. Однак це зовсім не заважало йому перетинати кордон.

Поряд із цим, партнер Бондарєва по “Банку Велес”, який закрили у 2015 році, Андрій Павлов (13.06.1970 р.н., паспорт FY702576) також використовував LEXUS Бондарєва для перетину кордону. Здебільшого залишав Україну на поїзді. Мабуть, колишні акціонери “Велеса” стали жити дуже скромно.

Також нам стало відомо, що двоє молодих людей призовного віку – Гліб Ханник (13.06.1994 р.н., паспорт FG021147) і Андрій Харківський (03.05.1996 р.н., паспорт FG793977) перетинали український кордон. Ймовірно, це водії Бондарєва. Адже з ними цього дня (21.01.2023) також перетинали кордон сам Бондарєв, його дружина, доньки, а також Віктор і Сніжана Лебідь.

Тепер переходимо до найцікавішого. На LEXUS Бондарєва на одному з прикордонних пунктів засвітилася й українська модель Аліса Стрижак (29.05.1993 р.н., закордонний паспорт GD616819). Дивно, але дівчина з таким самим ім’ям і роком народження фігурує у списках політичної партії “Патріоти Волині”. Але про її політичну кар’єру немає жодних даних. Натомість, судячи з її сторінки в Instagram, підкорювачка політики перебуває виключно за кордоном. При цьому вона підписана на Бондарєва в Instagram.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Колишня шеф-редакторка популярного шоу “Слідство ведуть екстрасенси” Леля Боравльова стала фігурою, що привернула увагу завдяки своїм провокаційним заявам про реальність і дійсність шоу. В інтерв’ю Боравльова поділилася своїми поглядами на екстрасенсів та їхню роль у шоу.

Боравльова підтверджує, що “Слідство ведуть екстрасенси” дійсно показує реальні історії людей, але відразу робить акцент на те, що всі екстрасенси, які з’являлися на екрані, є “шарлатанами”. Вона вважає, що ці люди використовують свою публічність для заробітку, пропонуючи “амулети” і “захисти” від війни, що, на її думку, є просто абсурдом.

“Екстрасенси – це шарлатани. Сьогодні вони заробляють на війні і кажуть: ‘Ми вам зробимо амулет, захист на фронті’. Це просто на голову не налазить”, – зазначила Боравльова. Її критика не обмежується лише фінансовим аспектом. Вона також підкреслює, що багато медійних екстрасенсів стали мільйонерами завдяки своїй популярності і бізнесу, що обертається навколо їхніх нібито магічних здібностей.

“Безперечно, екстрасенси – це мільйонери. Вони заробляли мільйони, особливо ті, хто був обличчям. Вони будували будинки, робили бізнеси…” – уточнила Боравльова. Її слова відкривають нову перспективу на те, як медійні персонажі можуть використовувати свою популярність для особистого збагачення, часто за рахунок довірливих людей, які вірять у їхні здібності.

Таким чином, за словами Лелі Боравльової, шоу “Слідство ведуть екстрасенси” – це не просто розвага, а частина великої індустрії, де задоволення потреб глядачів стає приводом для прибутку. Цей скандал, безумовно, змусить багатьох задуматися про справжню ціну медійних феноменів і довіри, якою користуються екстрасенси.