Новорічна магія та романтика: як Даша Квіткова і Володимир Бражко діляться теплом у мережі

Дмитро Плетенчук, що лише 45 днів тому став спікером Сил оборони Півдня, раптово оголосив про свою відставку. Цей несподіваний крок викликав хвилю питань та спекуляцій щодо причин його відходу з посади. Сповнений викликів і відповідальностей, Плетенчук залишався ключовою фігурою в оборонній сфері регіону, проте його раптова відставка викликала здивування та невизначеність серед громадськості. Через цей різкий поворот подій стали активно обговорювати можливі причини його відступлення від посади. Відтак, панують різні догадки та припущення щодо того, що могло спонукати його до цього рішення.

“Прошу не шукати ніяких подвійних смислів або “зрадоньки”. Свій функціонал як «кризового менеджера» я виконав і повернувся до виконання обов’язків спікера ВМС ЗС України”, – заявив Плетенчук.

Нагадаємо, він обійняв цю посаду у квітні, після звільнення спікера СОУ Наталії Гуменюк, яку критикували військові журналісти.

Щоправда, кілька днів тому Гуменюк повернулася до роботи у прес-службі, ставши заступником начальника управління комунікацій Оперативного командування «Південь».

Психологи та дієтологи дедалі частіше наголошують на тому, що харчування є важливою складовою нашого психоемоційного здоров’я. Щоденні звички у виборі їжі можуть або підтримувати стабільний настрій, або, навпаки, поступово підсилювати тривожність, дратівливість і відчуття виснаження. Багато продуктів здаються абсолютно безпечними, проте їхній вплив на нервову систему виявляється значно сильнішим, ніж ми уявляємо.

Одним із найочевидніших, але водночас найчастіше недооцінених факторів є кофеїн. Надмірне споживання кави, міцного чаю чи енергетичних напоїв різко підвищує рівень кортизолу — гормону стресу, що прямо впливає на роботу серця та нервову регуляцію. Саме тому після кількох чашок кави можуть виникати тремтіння, внутрішня напруга, прискорене серцебиття та надмірна збудливість. Для людей, схильних до тривожних розладів або панічних атак, такий вплив стає особливо небезпечним і здатний спричинити різкі емоційні перепади.

Свою роль відіграють і солодощі, а також продукти з високим глікемічним індексом. Торти, солодкі напої, випічка з білого борошна спричиняють різкі скачки рівня глюкози в крові. Спочатку людина відчуває приплив енергії та збудження, але дуже швидко настає спад сил, роздратованість, відчуття «виснаження» й емоційна нестабільність. Чим частіше повторюється цей цикл, тим важче організму утримувати стабільний настрій.

Окрему увагу експерти приділяють фастфуду, готовим соусам і продуктам з високим вмістом трансжирів. Такі страви негативно впливають і на травну систему, і на роботу мозку. Вони погіршують концентрацію, сприяють хронічній втомі та можуть посилювати відчуття внутрішнього напруження. Нерідко люди помічають: після «важкого» перекусу стає складніше зібратися, з’являється апатія або, навпаки, безпричинна злість.

Психологи радять не лише обмежувати такі продукти, а й свідомо замінювати їх на ті, що підтримують нервову систему. До заспокійливих умовно відносять банани, горіхи, індичку, вівсянку та інші страви, багаті на триптофан, магній і повільні вуглеводи. Вони допомагають організму стабільніше виробляти нейромедіатори, відповідальні за відчуття спокою та задоволення.

Важливу роль відіграє й режим харчування. Регулярні невеликі прийоми їжі впродовж дня допомагають уникнути різких стрибків глюкози та енергії. Коли між їжею проходить занадто багато часу, рівень цукру падає, з’являються дратівливість, тривога, відчуття, що «все не так», і навіть легкі запаморочення — усе це лише посилює загальний стрес.

Водночас фахівці підкреслюють: харчування саме по собі не вилікує від тривожних розладів і не замінить психотерапію чи медичну допомогу. Однак раціон без надлишку кофеїну, цукру та фастфуду робить організм більш стійким до стресу, допомагає м’якше переживати емоційні навантаження та менше «розгойдуватися» між підйомами й спадами настрою.

Якщо тривожність заважає спати, працювати або жити звичним життям, експерти радять звертатися до лікаря чи психолога. А контроль за тим, що на тарілці, у такому разі стає важливим додатковим кроком до більш стабільного самопочуття.

Працівники Державного бюро розслідувань спільно з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури досягли важливого юридичного результату в боротьбі з корупцією, домігшись визнання активів, що належали родині колишнього керівника районного ТЦК та СП міста Харкова, необґрунтованими. Підставою для такого рішення стало виявлення фактів прихованого володіння розкішними автомобілями, які формально були оформлені на родичів посадовця, але фактично перебували у його користуванні.

Розслідування встановило, що в період 2022–2023 років теща цього військового чиновника придбала два преміальні автомобілі вартістю понад 3,4 мільйони гривень. Хоча транспортні засоби були офіційно зареєстровані на її ім’я, усіма ними регулярно користувався сам посадовець. Це стало підставою для розслідування, оскільки виникла підозра, що чиновник намагався приховати своє справжнє майно, оформлюючи його на інших осіб.

3 жовтня 2025 року колегія суддів Вищого антикорупційного суду частково задовольнила позов САП про цивільну конфіскацію активів. Суд визнав необґрунтованим володіння автомобілем Toyota Camry Hybrid 2022 року та постановив стягнути його вартість у дохід держави — 1,598 млн грн. Окрім того, було ухвалено конфіскувати Lexus NX200, зареєстрований на тещу посадовця.

Це рішення стало черговим сигналом для посадовців, які намагаються приховати незаконне майно за родичами. Упродовж 30 днів рішення може бути оскаржене, однак вже зараз справа створює прецедент у практиці цивільної конфіскації за підозрою у незаконному збагаченні.