Новий етап ремонту гуртожитку №3 Львівської політехніки: масштабні вкладення в оновлення студентського житла

Ця новина має величезне значення як для самих звільнених та їхніх родин, так і для українського суспільства в цілому. Повернення кожного полоненого — це не лише особиста перемога, але й важливий крок у процесі відновлення справедливості та підтримки бойового духу нації.

Про це повідомив в своєму Telegram-каналі президент Зеленський.

“Продовжуємо повертати наших людей додому. Ще 95 захисників звільнені з російського полону. Це воїни Збройних Сил України, Національної гвардії, прикордонники.” – написав він.

Також президент подякував усім, хто приймав у цьому участь і дпомагав:

“Вдячний нашій команді, яка займається обмінами, та Об’єднаним Арабським Еміратам – за посередництво в цьому звільненні. Хоч би як складно це було, шукаємо кожного, хто може бути в полоні. Маємо повернути всіх.”

Це 49 воїнів ЗСУ, серед яких є добровольці «повітряного мосту», що летіли на гвинтокрилі на «Азовсталь». Також в їх числі є два пілоти. Звільнили і 21 нацгвардійця, 10 військових моряків, сім тероборонівців, пʼять прикордонників, двох військових з Держспецслужби транспорту і одного оборонця із добровольчого формування територіальної громади.

23 звільнені людини боронили Маріуполь (з них 13 — оборонці «Азовсталі»), Усі інші воювали на Донецькому, Херсонському, Харківському, Луганському та Запорізькому напрямках.

Чимало звільнених потребують тривалого лікування після поранень і хвороб.

Міноборони РФ повідомило, що обмін пройшов за формулою «95 на 95». Допомогу як посередник надали Арабські Емірати (ОАЕ).

Російський омбудсман Тетяна Москалькова заявила, що під час обміну полоненими її апарат зустрівся з представником офісу омбудсмана України. Вони обговорювали «спільні гуманітарні акції».

Яворівський районний суд Львівської області ухвалив рішення щодо командира навчальної роти Володимира Д., визнавши його винним у недбалому ставленні до службових обов’язків. Підставою стало те, що п’ятеро військовослужбовців самовільно покинули місце дислокації підрозділу в період із 20 по 26 жовтня, чим порушили встановлений порядок перебування у військовій частині. За результатами розгляду справи офіцеру призначено адміністративний штраф у розмірі 17 тисяч гривень.

Як зазначено у постанові, занесеній до судового реєстру у грудні 2025 року, командир відповідав за контроль присутності особового складу та належну організацію служби в підрозділі. Невиконання цих обов’язків призвело до того, що порушення залишилися непоміченими вчасно, що й стало підставою для складання адміністративного протоколу. Суд кваліфікував дії офіцера як недбалі, оскільки він не забезпечив належний рівень дисципліни та контролю за військовими.

У документі зазначено, що молодший лейтенант не здійснював належного обліку особового складу, не проводив індивідуальну виховну роботу з військовими, не планував та не контролював бойову підготовку, а також не забезпечив внутрішній порядок у підрозділі, який гарантував би виконання законів та положень Статутів Збройних Сил України.

Під час судового засідання командир визнав свою провину. Розгляд справи проводив суддя Ігор Матвіїв, який дослідив усі матеріали та призначив штраф. Постанову ще можна оскаржити в установленому законом порядку.

Верховна Рада України має намір до кінця 2025 року ухвалити законопроєкт, який пропонує замінити сучасну назву розмінної монети «копійка» на історичну українську «шаг». Цей законопроєкт був зареєстрований 1 жовтня, і за словами голови парламенту Руслана Стефанчука, процес розгляду вимагає ретельного опрацювання. Він також зазначив, що для прийняття таких значних рішень потрібно більше часу, щоб забезпечити належну консультацію та погодження на всіх рівнях.

Стефанчук є одним із чотирьох ініціаторів цієї ініціативи. Заступниця голови парламенту Олена Кондратюк повідомила, що проект закону отримав підтримку від представників усіх парламентських фракцій, що значно підвищує шанси на його успішне ухвалення. За її словами, серед переваг цієї ініціативи — можливість повернення до історичних коренів та відновлення частини культурної спадщини України через відновлення старої назви монети, яка була в обігу ще в часи Київської Русі.

Зареєстровано два пов’язані проєкти: основний законопроєкт №14093, який передбачає відмову від радянської назви «копійка» та повернення до «шага», і допоміжний законопроєкт №14094. Стефанчук наголосив, що ініціатива має не лише технічний, а й символічний зміст: «Копійка» розглядають як спадщину російської імперії та СРСР, тоді як «шаг» — історична українська назва, відома ще з часів Гетьманщини і УНР і згадана в класичній літературі.

У повідомленні також зазначено, що зміна не вимагатиме додаткових витрат: певний час у готівковому обігу паралельно перебуватимуть і «копійки», і «шаги», їх співвідношення планують залишити 1:1. Ініціатори позиціонують крок як відновлення національної ідентичності та розрив із колоніальними наративами.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Поряд із цим залишаються невирішеними нагальні питання – демобілізація та строки служби, а також масові випадки самовільного залишення частини.

Щодо аспектів того, як підвищити темпи мобілізації, то експерти вказують три моменти, на які варто звернути увагу:

-повага до військовослужбовців має бути «не на словах, а на ділі»; -нетерпимість до ухильників; -матеріальні та інші преференції для військових, які проходять службу.

Щодо останнього експерти зазначають, що нині багато бійців витрачають значну частину зарплати на забезпечення своїх підрозділів, а не на власні потреби.