П’ятниця, 17 Липня, 2026

Новий формат служби в ЗСУ: короткострокові контракти на 6-10 місяців

Важливі новини

Законопроєкт від «Голосу»: українська мова в освітньому просторі стане обов’язковою

Ключові елементи військового обліку:

Згідно з запропонованим законопроєктом, державна мова має бути основною в школах, як під час уроків, так і поза їх межами. Документ також передбачає перевірку мовленнєвих компетенцій учнів, а відповідальність за створення українськомовного середовища покладається на вчителів і директорів навчальних закладів.

Піпа зазначає, що не має ілюзій щодо того, що один законопроєкт здатний вирішити всі мовні проблеми в школах. За даними моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою українською мовою під час уроків і на перервах. Це свідчить про необхідність змін, зокрема через тиск на українськомовних дітей, конфлікти та випадки булінгу, які виникають через мовні бар’єри.

Міністерство освіти та науки України також висловило підтримку ідеї заборони спілкування російською мовою на перервах у школах. Це підкреслює загальну тенденцію до зміцнення української мови в освітньому процесі та формуванні національної ідентичності молодого покоління.

Повернення українців після війни: виклики, очікування та реальність

Після завершення війни в Україну можуть повернутися від 3 до 3,5 мільйона громадян, які були змушені шукати прихисток за кордоном. Водночас ця цифра не є остаточною і залежатиме від багатьох чинників — безпекової ситуації, темпів відновлення економіки, наявності роботи, житла та рівня довіри людей до майбутнього в країні.

Значна частина біженців уже інтегрувалася в життя інших держав: діти навчаються у школах, дорослі працюють, родини отримали соціальні гарантії. Для них рішення про повернення не буде автоматичним або швидким. Воно вимагатиме чітких сигналів з боку держави, що Україна готова не лише прийняти своїх громадян, а й створити умови для гідного життя та самореалізації.

За даними ООН, у липні 2024 року бажання повернутися в Україну висловлювали 61% біженців. Уже в грудні 2025 року цей показник знизився до 49%. Серед внутрішньо переміщених осіб тенденція ще різкіша: якщо у 2024 році повернення розглядали 73% ВПО, то наприкінці 2025 року — лише 35%.

Загалом під час війни тимчасовий прихисток за кордоном отримали близько 4,3 мільйона українців. В ООН прогнозують, що більша частина повернень відбуватиметься з країн південної та східної Європи. Натомість з півночі континенту українці повертатимуться значно рідше, оскільки між умовами інтеграції в різних регіонах Європи існує суттєва різниця.

Ключовими чинниками для повернення залишаються наявність житла, роботи та доступу до медичної допомоги. Саме можливість забезпечити базові умови для життя визначатиме рішення багатьох сімей. Водночас більшість тих, хто повернеться, осідатимуть не у своїх рідних громадах, а у великих містах, де простіше знайти роботу й соціальні послуги.

В ООН також попереджають, що сценарій миру з територіальними чи політичними поступками з боку України може суттєво знизити готовність біженців до повернення. У такому разі, за прогнозами, найімовірніше повернуться літні люди, самотні особи та матері-одиначки з дітьми, тоді як значна частина працездатного населення залишиться за кордоном.

На цьому тлі Організація Об’єднаних Націй оголосила про скорочення бюджету допомоги українським біженцям на 2026 рік. Новий фінансовий план передбачає 614 мільйонів доларів, що на 23,6% менше порівняно з минулим роком, коли обсяг фінансування становив 803,6 мільйона доларів. Скорочення відбувається попри погіршення гуманітарної ситуації та зростання кількості жертв серед цивільного населення.

За даними моніторингової місії ООН з прав людини, 2025 рік став найсмертоноснішим для мирного населення за останні три роки. Унаслідок воєнного насильства загинули 2 514 цивільних осіб, ще 12 142 людини зазнали поранень. Це на 31% більше, ніж у 2024 році. Додатковим фактором тиску на гуманітарну систему стали масовані удари по енергетичній інфраструктурі України взимку 2025–2026 років.

В ООН наголошують, що тривалість війни, умови миру та здатність держави забезпечити житло і робочі місця стануть визначальними для масштабів повернення українців після завершення бойових дій.

Українців, які не оновили облікові дані в ТЦК, не можна буде автоматично подавати в розшук — заява представника Полтавського ТЦК

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Вони потраплять у розшук тільки якщо їм буде виписано повістку і вони її проігнорують.

«Загалом, якщо людина не уточнила дані, тобто не виконала вимоги закону, у розшук автоматично її не подають. Якщо ж вона не прибула за повісткою, тоді її подають на доставку, тобто надсилають запит у поліцію. До запиту додається корінець повістки – частина, яка залишається в ТЦК», – повідомив Істомін.

Загального списку людей, які не оновили дані, у ТЦК немає. Інформація в поліцію передається конкретно щодо кожного правопорушника. Тобто по тому, хто проігнорував повістку.

Ексдепутата Комарницького оголосили в розшук

Колишнього депутата Київради Дениса Комарницького оголошено в розшук за підозрою в організації злочинного угруповання, що заволодівало столичною землею. Про це повідомили в Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). За даними слідства, Комарницький разом із 9 спільниками був викритий 6 лютого 2025 року в межах спецоперації НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) під назвою “Чисте місто”. Наразі […]

The post Ексдепутата Комарницького оголосили в розшук first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Український військовий паблік Deep State повідомляє про нові російські просування на фронті

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

По-перше, на Селидівській ділянці. Росіяни просунулися на схід від міста, увійшовши на його східні околиці.

При цьому українські військові повідомляють, що росіяни увійшли також у північну частину Селидового. Як пише боєць із позивним «Мучной», з цього боку тривають бої в промзоні.

Також раніше військові заявляли, що росіяни вже вийшли на околиці Вишневого на захід від Селидового, що на карті Deep State поки не відображено. Такий вихід загрожує оточенням міста, оскільки з Вишневого траса Селидове-Покровськ, якою постачається гарнізон ЗСУ, знаходиться вже в зоні прямої видимості.

По-друге, паблік показав великі просування РФ на захід від Цукуриного (у район Новодмитрівки), а також на схід від Курахового, де зменшилося вклинення ЗСУ в російські позиції (район Зоряного).

За даними українських військових, на тому ж виступі бої йдуть уже в центрі міста Гірник (карта DS цього не підтверджує).

Південніше у росіян двокілометрове просування з боку захопленого Вугледара в бік Богоявленки.

Північніше, на Лиманському напрямку, був великий зрив фронту в районі Невського. РФ просунулася на ділянці довжиною до шести кілометрів і глибиною до чотирьох, захопивши Новосадове і вийшовши на берег річки Жеребець. Судячи з усього, триватимуть спроби витіснити ЗСУ з лівого берега річки і переправитися на правий.

Під Куп’янськом Deep State заявив, що росіяни захопили більшу частину села Кругляківка на лівому березі річки Оскіл.

Збройні сили України планують ввести новий формат військової служби — короткострокові контракти, які триватимуть від 6 до 10 місяців. Ця ініціатива спрямована на тих військовослужбовців, які були звільнені через стан здоров’я після поранень, але бажають повернутися до лав армії, а також на діючих бійців. Про це розповів головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв'ю виданню «Мілітарний».

Сирський зазначив, що концепція короткострокових контрактів була розроблена з урахуванням побажань самих військових. Багато з них висловлювали бажання укладати контракти на коротший термін, замість того щоб підписувати угоди на кілька років.

Для військовослужбовців, які звільнилися через поранення, буде запропоновано контракт на термін від шести до дев'яти місяців. «Ми врахували різні погляди та підходи. Короткі контракти для тих, хто звільнився за станом здоров’я внаслідок поранень, є важливими», — підкреслив він.

Для діючих військових термін контракту може становити 10 місяців. Проте для новобранців залишаться традиційні контракти на два-три роки або більше, а також продовжить діяти система мобілізації без необхідності укладення контракту.

Головнокомандувач також запевнив, що рівень фінансового забезпечення та надбавок для військових залишиться стабільним незалежно від формату служби. Він охарактеризував нову систему як інноваційну, відзначивши, що такий підхід вперше запроваджується в країні, яка веде активні бойові дії.

Запровадження короткострокових контрактів може стати частиною загальних змін у системі комплектування збройних сил. Хоча в Україні триває мобілізація, питання термінів служби, ротацій та можливостей повернення поранених бійців до війська залишаються актуальними. Раніше Міністерство оборони також анонсувало автоматичне оновлення військово-облікових документів для 22 категорій громадян.

Водночас військові експерти підкреслюють, що реальне впровадження чітких термінів служби можливе лише за умови достатнього поповнення армії, розвитку технологій та активнішого впровадження бойових роботизованих систем, які можуть частково замінити людей у найнебезпечніших зонах конфлікту.

Останні новини