Кирило Буданов, керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, повідомив про продовження переговорів щодо обміну військовополоненими, незважаючи на те, що Росія затягує виконання раніше досягнутих угод. Він висловив сподівання, що найближчим часом Україні вдасться повернути додому нову групу своїх захисників.
Ця інформація була озвучена Будановим під час міжнародного безпекового форуму «Архітектура безпеки», на якому він обговорив проблеми, пов'язані з обміном полоненими між Києвом і Москвою. За словами розвідника, Росія вже давно звикла до невиконання або часткового виконання домовленостей, і це не є новинкою для української сторони.
«Можливо, ви незабаром станете свідками ще одного обміну військовополоненими», — зазначив він, підтверджуючи, що Україна продовжує робити все можливе для повернення не лише військових, але й цивільних осіб, які утримуються в російському полоні або на тимчасово окупованих територіях.
Окремо Буданов акцентував увагу на складності повернення цивільних заручників. «Цивільні питання є особливо тяжкими, оскільки обмінювати цивільних на військових неправильно. У нас немає такої кількості цивільних, як їх утримує Росія», — підкреслив він, додавши, що поступово цивільні особи повертаються, хоча не у тих обсягах, яких хотілося б.
Ситуація з цивільними заручниками залишається однією з найболючіших у відносинах між Україною та Росією. За даними української влади, тисячі цивільних осіб утримуються в російських в'язницях або на окупованих територіях без формальних звинувачень та доступу до міжнародних гуманітарних організацій.
Обмін полоненими став особливо актуальним питанням після досягнення угод навесні цього року, коли в травні 2026 року Україна та Росія за сприяння міжнародних партнерів домовились про масштабний обмін за формулою «1000 на 1000». Ця угода могла стати однією з найбільших гуманітарних операцій від початку війни.
Перший етап обміну відбувся 15 травня, коли Україні вдалося повернути 205 громадян, які служили у різних підрозділах Сил оборони. Однак подальші стадії процесу стикнулися з серйозними перешкодами через навмисне затягування з боку Росії, про що неодноразово заявляла українська сторона.
Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини, повідомив, що Росія навмисно сповільнює реалізацію угод, використовуючи тему полонених для політичного тиску. Таку ж думку висловлює і Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, який зазначає, що Росія активно проводить інформаційні кампанії навколо обмінів, прагнучи вплинути на громадську думку.
Не зважаючи на ці складнощі, українська влада продовжує спроби домовитися про повернення своїх громадян. Як зазначили представники Коордштабу, процес обміну є одним із небагатьох гуманітарних каналів співпраці між сторонами конфлікту, і вони щоденно працюють над поверненням українців.
Питання звільнення полонених залишається надзвичайно важливим для України. Президент Володимир Зеленський підкреслював, що повернення кожного українця додому є стратегічним завданням держави.
За час повномасштабного вторгнення з російського полону повернули тисячі українських військових і цивільних осіб, але значна їх кількість залишається в полоні. Заява Буданова про можливий новий обмін дає надію родинам військовополонених, які чекають на повернення рідних. Проте конкретні терміни і кількість осіб, що можуть бути звільнені, поки що залишаються невідомими з міркувань безпеки та для забезпечення успішності переговорів.
