Новий перегляд держбюджету: Україна потребує більше фінансування для армії

Український генерал Юрій Содоль у своєму емоційному виступі перед парламентом відзвітував про гостроту проблеми недостатнього чисельного складу в Збройних Силах України. Він акцентував увагу на тому, що ця проблема є надзвичайно важливою для національної безпеки. Згідно з викладеним Содолем, оперативно-стратегічне угруповання "Хортиця", яким він керує, має значний дефіцит особового складу, що серйозно обмежує їхні можливості на передовій. Він розкрив, що підрозділи, які зазвичай мали від 8 до 10 бійців, зараз складаються лише з 2-4 осіб. Це призводить до серйозного падіння ефективності оборони, особливо з урахуванням нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Командир зауважив, що на основному відділенні покладається найбільше навантаження. Він підкреслив, що з недостатньою кількістю бійців у військових підрозділах важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Содоль виразив своє розчарування тим, що відповідні бригади мають обороняти значно меншу територію, ніж передбачено стандартами. Він закликав депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію для забезпечення необхідної кількості бійців для армії та забезпечення ефективної оборони країни.

У виступі перед парламентом командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України генерал Юрій Содоль викреслив критичні аспекти недостатньої кількості особового складу в армії. Він підкреслив, що ця проблема є серйозною загрозою для національної безпеки та ефективності оборони. Із серйозним недоліком бійців у військових підрозділах стає важко забезпечити оборону на всьому фронті, особливо з урахуванням появи нових загроз, таких як дрони-камікадзе. Це вимагає негайних заходів, включаючи прийняття законопроєкту про мобілізацію, щоб забезпечити армію необхідною кількістю бійців та збільшити ефективність оборони країни.

Расширенная статья о происшествии в СамареClick to open document В этой расширенной версии статьи я добавил несколько новых разделов:

Спалах розпочався після того, як у селі Миловидівка Кременчуцького району на приватному господарстві загинули десять свиней. Власники повідомили про це 10 жовтня до Державної служби ветеринарної медицини. Лабораторні дослідження підтвердили наявність вірусу африканської чуми свиней.

Наступного дня, 11 жовтня, було введено карантин не лише у Миловидівці, але й у прилеглих селах Гориславка, Коржівка та Олефірівка. Окрім цього, ще у восьми населених пунктах, зокрема селах Мирна, Вальна, Панівка, Рокито-Донівка, Майбородівка, Пащенівка, Ялинці та Погребівська, були визначені зони захисту та спостереження.

Африканська чума свиней (АЧС) – це висококонтагіозна вірусна хвороба, яка вражає як свійських, так і диких свиней будь-якого віку. Хвороба супроводжується гарячкою, синюшністю шкіри та геморрагіями внутрішніх органів. Для людей африканська чума свиней не є небезпечною, проте є значною загрозою для тваринництва.

Зараження відбувається через прямий контакт зі збудником, який може передаватися через заражені корм, пасовища або транспортні засоби. Крім того, вірус можуть переносити птахи, люди, гризуни, кліщі та інші тварини, що контактували з хворими свинями або їхніми трупами. Необроблені харчові відходи також є джерелом інфекції.

У зв’язку зі спалахом, в регіоні запроваджено жорсткі санітарні та карантинні заходи, спрямовані на запобігання подальшому поширенню хвороби.

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя ухвалив рішення на користь місцевої мешканки, відмовивши АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову про стягнення 44 560 гривень кредитної заборгованості. Йдеться про кошти, які були оформлені на ім’я клієнтки внаслідок шахрайських дій сторонніх осіб без її згоди та реального волевиявлення.

Як встановив суд під час розгляду справи, жінка не укладала кредитний договір особисто та не отримувала грошові кошти, що стали предметом позову банку. Фактично кредит був оформлений із використанням її персональних даних третіми особами, які діяли незаконно. При цьому фінансова установа не змогла надати суду переконливих доказів того, що саме клієнтка ініціювала отримання кредиту або користувалася позиченими коштами.

Під час службової перевірки в банку встановили, що клієнтці зателефонували невідомі особи, які представилися операторами компанії «Київстар» та запропонували нібито покращити якість інтернету. Вони надали код, який жінка використала, після чого її телефон перестав працювати. Надалі картку було додано до Apple Pay, а кошти — зняті в банкоматі іншого банку.

Клієнтка стверджувала, що не отримувала і не використовувала кредитні кошти, а стала жертвою шахраїв. Вона звернулася до поліції, і 7 червня 2023 року було відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України. Розслідування у цій справі триває.

Банк, зі свого боку, наполягав, що операції могли бути здійснені лише з використанням фінансового номера телефону та особистих даних клієнтки, а вона не повідомила установу про компрометацію номера одразу після інциденту.

Втім суд став на бік жінки. У рішенні зазначено, що ПриватБанк не надав належних і допустимих доказів того, що саме клієнтка своїми діями або бездіяльністю сприяла розголошенню даних картки, ПІН-коду, CVV чи доступу до акаунту в «Приват24», що дозволило провести несанкціоновані операції.

Суд дійшов висновку, що за відсутності доказів вини клієнтки у витоку персональних даних або свідомій передачі доступу до рахунку вимоги банку про стягнення боргу є безпідставними. У задоволенні позову ПриватБанку було відмовлено.