Новий скандал навколо родичів нардепа Суто Мамояна: декларація кандидата в поліцію без вказівки майна та доходів

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

У розслідуванні йдеться про те, що поки десятки тисяч військових роками стоять у черзі по житло, генерал Ткачук свою першу квартиру на себе і сім’ю отримав ще в 90-ті. Це чотирикімнатні апартаменти в містечку Ізяслав на Хмельниччині, які він переписав на доньку. Вона згодом їх продала.

Далі Ткачук переїхав служити до Тернополя, де, за документами, мав трикімнатну квартиру, однак це виявився цілий котедж з окремим входом і підземним паркінгом.

Апартаменти на 180 квадратів, які він отримав від держави, генерал Ткачук також подарував. Цього разу дружині, вона теж житло продала.

Також генерал отримав квартиру у Львові, коли очолив Нацакадемію сухопутних військ України. Син генерала, на якого було переоформлено нерухомість, живе за кордоном, працює в українському посольстві в Німеччині.

Крім того, ще одну трикімнатну квартиру від держави отримав у Львові вже зять генерала.

Дочка генерала Олена Сапіга, яка працює стоматологом у військовій поліклініці, за документами володіє також маєтком під Тернополем. Але, за інформацією видання, родичі генерала живуть в елітній новобудові у Львові.

Говорити про походження статків зять генерала відмовляється.

Сам генерал оселився в передмісті Львова в елітному районі. Офіційно маєток зареєстровано на сторонню людину.

Сам Ткачук відмовився коментувати інформацію про свої квартири, заявивши, що вона є конфіденційною.

За інформацією представника Пентагону, очікується, що від Сполучених Штатів буде надіслано до України новий пакет озброєнь на суму 300 мільйонів доларів. Цей пакет буде включати різноманітну зброю, включаючи армійські тактичні ракетні системи.

Відповідно до офіційних осіб США, пакет міститиме декілька протипіхотних/протиматеріальних ракет, включаючи старшу версію далекобійної ракетної системи ATACMS, яка може наносити удар на відстань до 100 миль і нести боєголовки з касетними бомбами.

Додатково до ракетних систем, в пакеті також будуть снаряди для 155-мм гаубиць та керована реактивна система залпового вогню.

Ця ініціатива є частиною підтримки, наданої Україні з боку Сполучених Штатів, особливо в контексті боротьби з агресією Росії на сході країни. Однак, цей пакет озброєнь є лише тимчасовим рішенням, що виникає на тлі недостатнього фінансування та сперечів у Конгресі щодо додаткової підтримки.

Зазначено, що пентагон зміг використати заощадження від попереднього армійського контракту для України для реалізації цієї ініціативи. У зв'язку з цим, вирішення питання надання додаткової підтримки залишається відкритим та потребує додаткових розглядів.

У висновках можна підкреслити наступне:

• Україна очікує надходження нового пакету озброєнь від Сполучених Штатів на суму 300 мільйонів доларів, який містить різноманітну зброю, включаючи армійські тактичні ракетні системи.

• Ця ініціатива є частиною підтримки України в контексті конфлікту на сході країни та загрози з боку Росії.

• На тлі сперечів у Конгресі щодо додаткового фінансування війни в Україні, підтримка з боку США виявляється важливою для українських силових структур.

• Надходження цього пакету озброєнь вирішує тимчасові проблеми, але додаткові заходи можуть бути необхідними для підтримки України у майбутньому.

У Чернівцях двоє керівників комунальних підприємств, що перебувають під контролем міської ради, опинилися в центрі уваги правоохоронних органів через підозру у конфлікті інтересів. Йдеться про директора Культурно-мистецького центру імені Івана Миколайчука Івана Бутняка та начальника МКШЕП Володимира Урсуляна. Обидва підприємства підпорядковані Чернівецькій міській раді, яку очолює міський голова Роман Клічук.

За даними аналітиків громадського сектору та інформацією з відкритих джерел, посадовці могли використовувати своє службове становище для отримання особистих або корпоративних вигод, що потягло за собою ризики корупційного впливу на роботу комунальних підприємств. Справу активно розслідують правоохоронці, а фахівці наголошують на важливості встановлення прозорих процедур у сфері управління бюджетними коштами та публічними ресурсами.

На тлі цих підозр аналітичний центр СтопКору вирішив детальніше проаналізувати спосіб життя, фінансовий стан та бізнес-зв’язки міського голови Чернівців Романа Клічука. Згідно з деклараціями, після обрання на посаду мер задекларував значні грошові заощадження у готівці та валюті, великий обсяг нерухомості, а також корпоративні права, залишаючись кінцевим бенефіціаром окремих компаній.

За офіційними даними, у 2024 році Роман Клічук задекларував 688 тис. грн доходу від заробітної плати, що на 89 тис. грн більше, ніж роком раніше. Водночас у декларації вказано понад 6 млн грн готівкою, 209 тис. євро та 177 тис. доларів США, які зберігаються поза банківськими рахунками. Для порівняння, у 2023 році готівкові заощадження родини складали близько 7 млн грн. Банківські рахунки мера за рік зменшилися з 2,5 млн грн до 2,1 млн грн, ще понад пів мільйона гривень він позичив фізичній особі.

Роман Клічук та його дружина Лариса володіють житловим будинком у Чернівцях площею понад 500 квадратних метрів та земельною ділянкою понад 600 квадратних метрів, придбаними ще у 2012 році. Родина також має нерухомість у Чернівецькій та Івано-Франківській областях, зокрема об’єкти, пов’язані з бізнес-діяльністю компаній, що входять до групи «Гойра».

Серед рухомого майна у декларації мера зазначено годинник IWC Schaffhausen вартістю понад 300 тис. грн, придбаний уже під час каденції, а також автомобілі Mercedes-Benz S 350 та Land Rover Velar. Останній формально належить ТОВ «РОМА», однак ним користується дружина мера.

Попри перехід на публічну службу, Роман Клічук залишається кінцевим бенефіціаром низки компаній, зокрема «Гойра Груп». Його дружина Лариса Клічук продовжує керувати ТОВ «РОМА», що займається дистрибуцією алкогольної продукції та, за даними відкритих джерел, фінансувало передвиборчу кампанію мера у 2020 році. У 2024 році вона отримала 180 тис. грн доходу від підприємства та понад 580 тис. грн заробітної плати у міській лікарні, де працює лікаркою.

Ім’я Романа Клічука також фігурує у судових рішеннях періоду його бізнес-діяльності. Зокрема, у 2015 році суд визнав його винним у порушенні порядку ведення податкового обліку, а у 2016 році було зафіксовано порушення трудового законодавства у діяльності ТОВ «РОМА». У обох випадках йшлося про адміністративну відповідальність.

Окрему увагу громадських організацій і медіа привертає діяльність міської влади у сфері інфраструктурних проєктів. Зокрема, капітальний ремонт вулиці Головної вартістю до 200 млн грн супроводжувався скаргами на тендерні умови, а також конфліктна ситуація навколо ремонту скверу в Садгорі.

На тлі підозр щодо посадовців комунальних підприємств, значних статків мера та активної участі родини у бізнесі, експерти та громадські активісти дедалі частіше говорять про можливі ризики конфлікту інтересів у керівництві Чернівців.

Внутрішньо переміщені особи в Україні дедалі частіше опиняються перед болісним вибором — залишатися в умовно безпечних тилових регіонах без стабільних доходів або повертатися до прифронтових територій, де ризики для життя залишаються високими. У звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини за період з 1 червня по 30 листопада 2025 року наголошується, що саме фінансова неспроможність стає ключовим чинником таких рішень. Обмежені заощадження, високі ціни на оренду житла та нестача робочих місць у приймаючих громадах поступово вичерпують можливості для проживання в тилу.

У документі також зазначається, що за вказаний період понад 130 тисяч людей залишили прифронтові території, однак значна частина з них згодом була змушена повернутися назад. Причинами називають припинення або зменшення соціальних виплат, труднощі з доступом до медичних і освітніх послуг, а також дискримінацію на ринку праці. Для багатьох сімей витрати на житло в безпечніших регіонах перевищують будь-які можливі доходи, що робить довготривале переміщення практично неможливим.

У звіті наголошується, що чинна система розселення переселенців не пропонує довгострокових рішень. Тимчасові механізми підтримки не здатні забезпечити стабільні умови проживання, а доступ до житла для тривалого перебування залишається обмеженим. Також підкреслюється, що не всі транзитні центри були доступними для людей, які потребували негайного прихистку.

Окрему проблему становить гостра нестача доступного житла, придатного для тривалого проживання. Особливо складною ситуація є для літніх людей та осіб з інвалідністю. Неурядові організації, залучені до евакуації та розміщення переселенців, повідомляють про хронічну нестачу фінансування та труднощі з пошуком відповідних житлових приміщень для цих категорій населення.

У підсумку, як зазначається у доповіді ООН, частина внутрішньо переміщених осіб розглядає можливість повернення або вже повернулася до небезпечних прифронтових районів через відсутність засобів до існування в тилу. Це відбувається попри триваючі бойові дії та загрозу життю, що свідчить про глибину соціально-економічної кризи, з якою стикаються українські переселенці.