П’ятниця, 16 Січня, 2026

Новий український дрон-камікадзе Zozulya: що відомо про новий ударний БПЛА

Важливі новини

Нові правила мобілізації: що змінюється з 1 липня для військовозобов’язаних

В умовах тривалого воєнного стану в Україні продовжує діяти мобілізація, яка охоплює всіх військовозобов’язаних чоловіків у віці від 18 до 60 років. Із 1 липня 2025 року діють оновлені підходи до формування бойових підрозділів, при цьому пріоритет у призові надається особам із бойовим досвідом. У першу чергу призиватимуть чоловіків, які вже проходили військову службу або […]

Смартфон під навантаженням: як фонові додатки впливають на швидкість і автономність

Сучасний смартфон давно перетворився на багатофункціональний інструмент, який використовується для спілкування, роботи, навчання, навігації, розваг і фінансових операцій. Водночас користувачі часто не замислюються, що десятки встановлених додатків продовжують працювати навіть тоді, коли екран вимкнений. Саме ці фонові процеси поступово споживають оперативну пам’ять, місце у сховищі та ресурси процесора, що з часом починає негативно позначатися на продуктивності пристрою.

Кожна програма під час запуску отримує частину оперативної пам’яті для виконання своїх завдань. Якщо додаток має складну структуру, постійно оновлює дані, надсилає сповіщення або синхронізується з серверами, він може залишатися активним у фоні навіть без прямої взаємодії з користувачем. За великої кількості таких програм смартфон починає відчувати дефіцит ресурсів: застосунки довше відкриваються, анімації стають ривчастими, система може «викидати» з пам’яті інші служби.

Соцмережі та месенджери: постійна синхронізація, оновлення контенту, push-повідомлення.

Відео та стрімінг: кешування, буферизація, завантаження відео та зображень.

Банківські та фінтех-додатки: складні алгоритми безпеки, фонові процеси, кешування.

Новини та агрегатори контенту: автоматичне оновлення та великий обсяг даних.

Додатки з віджетами та інтерактивними елементами: постійна фонове оновлення інформації (погода, фінанси).

До топ-застосунків в Україні входять Дія, monobank, Nova Poshta, а також міжнародні WhatsApp та Telegram. Ці програми активно використовуються і можуть істотно впливати на продуктивність смартфона.

Перевірте в налаштуваннях, які додатки споживають найбільше RAM та накопичувача, і видаліть непотрібні.

Очищайте кеш-дані для звільнення пам’яті.

Перезавантажуйте смартфон щонайменше раз на тиждень.

Вимикайте фонову активність та автоматичне оновлення для неважливих додатків.

Використовуйте легкі версії програм або нативні додатки замість веб-версій.

При можливості оновіть смартфон до моделі з 8 ГБ RAM або більше.

Дотримуючись цих рекомендацій, можна значно покращити швидкодію смартфона, продовжити термін його служби та зменшити стрес від повільної роботи пристрою.

На Закарпатті засудили чоловіка за ухилення від мобілізації

У Закарпатті Міжгірський районний суд ухвалив вирок чоловіку, якого засудили до 3 років і 6 місяців позбавлення волі за ухилення від мобілізації. Як зазначено у вироку, в грудні 2023 року чоловік отримав повістку, але написав заяву про відмову від служби в Збройних силах України, пояснивши своє рішення страхом перед війною і тим, що його рідний […]

The post На Закарпатті засудили чоловіка за ухилення від мобілізації first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Справу про конфіскацію майна судді передано до ВАКС: НАЗК і САП діють на підставі матеріалів СБУ

Національне агентство з питань запобігання корупції, використовуючи дані, отримані від Служби безпеки України, за процесуального супроводу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулося з позовом до Вищого антикорупційного суду щодо можливого стягнення в дохід держави майна судді Києво-Святошинського районного суду Київської області. Йдеться про суддю, якого в матеріалах справи називають ймовірно Віталієм Нікушиним.

Підставою для звернення до суду стали результати моніторингу способу життя, проведеного НАЗК. У ході перевірки було встановлено, що протягом 2022–2023 років суддя придбав одразу три автомобілі за цінами, які суттєво відрізнялися від середньоринкових і виглядали значно заниженими. За оцінкою антикорупційного органу, вартість такого майна не відповідає офіційним доходам посадовця та його родини.

Mercedes-Benz G 350 TD (2013) — за 10 тис. грн при ринковій вартості понад 2,1 млн грн;

Mercedes-Benz G 500 (2013) — за 529 тис. грн замість майже 685 тис. грн;

Renault ZOE (2017) — за 5 тис. грн при експертній оцінці 431,5 тис. грн.

САП подала до ВАКС позов про стягнення Mercedes-Benz G 350 TD, частини вартості Renault ZOE та грошових коштів на рахунках судді. Загальна сума необґрунтованих активів, які підлягають конфіскації, перевищує 3,3 млн грн.

Раніше НАЗК наголошувало на необхідності контролю за способами життя суддів, аби виявляти невідповідність між доходами та майновим станом посадовців.

Українці можуть обрати останнього фіналіста нацвідбору на Євробачення-2025 через застосунок “Дія”

Українці отримали можливість обрати десятого фіналіста національного відбору на пісенний конкурс “Євробачення 2025” через популярний мобільний застосунок “Дія”. Голосування розпочалося у понеділок і триватиме до 10:00 17 січня. Зараз на вибір користувачів доступні 10 виконавців, серед яких буде визначено останнього учасника фіналу, що побореться за право представляти Україну на Євробаченні-2025. Як проголосувати? Для участі в […]

The post Українці можуть обрати останнього фіналіста нацвідбору на Євробачення-2025 через застосунок “Дія” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Український виробник безпілотників Warbirds of Ukraine на міжнародній виставці Brave1 Defense Tech Valley 2025 презентував новітній ударний дрон-камікадзе Zozulya, який став справжнім проривом у сфері військових технологій. Цей дрон спеціально розроблений для виконання точних та потужних ударів по ворожих цілях на великих відстанях, що робить його ефективним інструментом у боротьбі з агресором, зокрема для нанесення ударів по важливих об’єктах, які знаходяться далеко від передової лінії фронту.

— Крейсерська швидкість — близько 130 км/год, максимальна — до 180 км/год.— Навантаження бойової частини залежить від дальності: у заявках і медіа-публікаціях називають діапазон від ~10 до 50 кг. При цьому для польотів на максимальну відстань (зазначають 2 100 км) вказують боєзаряд близько 10–15 кг, а з максимальною боєприпасною масою (близько 50 кг) — меншу дальність (приблизно до ~1 100 км). Це співпадає з поясненням, що далекобійність змінюється залежно від маси корисного навантаження.

Розробники зазначають, що Zozulya оснащена системою візуальної навігації і має заходи протидії ворожому спуфінгу (анти-GPS-атакам). У польотному контролері застосовано власну інерційну систему, яка в умовах відсутності GPS дозволяє тривалий час уникати істотних відхилень від курсу. Це дає змогу зберігати траєкторію навіть при активній радіоелектронній протидії.

У доступних публікаціях вказують орієнтовну ціну одиниці на рівні близько 40 тисяч доларів. За повідомленнями розробника та медіа, станом на виставку компанія виготовила близько 100 таких апаратів, дрон уже має кодифікацію Міноборони і постачається до ЗСУ; окремі зразки вже застосовувалися в бойових умовах.

Поява таких систем вписується в ширший тренд української оборонної індустрії: цього року активізувалися розробки середнього та далекого радіусу дії, а також заходи щодо підвищення витривалості систем у середовищі радіоелектронної боротьби. Платформа Brave1 і суміжні ініціативи сприяють пришвидшенню випробувань і кодифікації нових типів БПЛА для оперативного використання.

У відкритих джерелах і на сайті виробника можна знайти трохи різні цифри щодо дальності й навантаження — це очікувано для систем з варіативними конфігураціями (дальність зростає при менших корисних навантаженнях). Також комерційні оцінки ціни й дані про обсяги виробництва можуть коригуватися залежно від контрактів і ступеня локалізації комплектуючих

Останні новини