Новий законопроєкт може спричинити дефіцит ліків

Новини з Генштабу шокують: запаси ракет для системи Patriot на межі вичерпання, і тепер вони призначені лише для захисту урядового кварталу. Така критична ситуація загрожує здатності відбивати навіть невелику частину повітряних атак вже найближчим часом. Затримки у фінансуванні та постачанні військової техніки з боку США стають джерелом серйозних обговорень щодо майбутньої безпеки України та загрози російської агресії.

Ще донедавна Сполучені Штати відігравали ключову роль у підтримці України, але через різноманітні фактори ця підтримка стала нестабільною. Армія відчуває наслідки цих затримок, а її оборонні позиції стають все вразливішими. У міжнародних та політичних колах активно обговорюється можливий успіх російського президента Путіна у гібридній війні проти Європи.

Питання фінансування стало предметом гострих суперечок у Конгресі. Підтримка президента Байдена зіштовхується із опозицією республіканської частини, особливо у нижній палаті, що може призвести до затримок у виділенні необхідних коштів.

Ця ситуація ставить під загрозу обіцяні 60 мільярдів доларів для України та може залишитися невирішеною до президентських виборів у листопаді 2024 року. За словами українського президента Зеленського, без американської підтримки перемогти війну неможливо, а поразка України може відкрити шлях Путіну до агресії проти інших країн, ініціюючи третю світову війну.

Позбавлена американської допомоги, Україна змушена економити боєприпаси, що відповідає інтересам Путіна. Генерал Каволі, командувач НАТО в Європі, наголошує перед конгресменами, що без підтримки союзників українській армії буде надзвичайно складно витримати конфлікт. Важлива не лише військова, але й економічна підтримка, оскільки практично всі доходи України витрачаються на оборону.

Уряд України закликає своїх партнерів до вирішальних дій у цей непевний момент, адже нестабільна ситуація на міжнародній арені може мати вирішальний вплив на майбутнє країни та всього регіону.

Згідно з провідною західною діловою газетою Financial Times, український бюджет на цей рік встановив видатки на рівні 87 мільярдів доларів, тоді як очікувані доходи обмежуються лише 46 мільярдами. Якщо західні держави не забезпечать фінансовий дефіцит, Україні доведеться приймати болючі заходи, такі як зменшення соціальних витрат, підвищення податків, проведення приватизації державного майна та навіть здійснення друку грошей. Нова хвиля мобілізації вимагатиме ще більших витрат.

У цій ситуації надзвичайно важливе вирішення застряглого в американському Конгресі питання про 60 мільярдів доларів допомоги. Навіть якщо американські політики дивом розблокують поточний пакет допомоги, переговори про фінансування на наступний рік розпочнуться цього жовтня — за місяць до президентських виборів у США. Наразі не можна передбачити результатів цих переговорів, що створює серйозні турботи.

Прихильники Трампа в Палаті представників Конгресу активно блокують надання допомоги. Їхня мета полягає в паралізації адміністрації Байдена, щоб зображати його слабким президентом і підвищити шанси Трампа на повернення до влади. Навіть тиск з боку британських союзників не виявив відчутного впливу на цю ситуацію.

Україні дуже важлива підтримка міжнародних союзників в цей непевний момент, адже залежність від зовнішньої допомоги стає ключовою у забезпеченні стабільності та безпеки країни.

Український бюджет перебуває у складній фінансовій ситуації через значний розрив між видатками та доходами. Без фінансової підтримки від західних держав Україні доведеться приймати непопулярні заходи, такі як зменшення соціальних витрат та підвищення податків. Американська допомога, включно з застряглим у Конгресі пакетом допомоги, є критично важливою для забезпечення фінансової стабільності та безпеки країни. Проте політичні маневри та блокування з боку деяких американських політиків створюють невизначеність щодо отримання необхідної допомоги. Україні важливо вирішувати цю ситуацію в умовах збільшення загрози з боку Росії та змін у політичному ландшафті США перед наступними виборами.

Україна потенційно могла розраховувати на суттєвіші надходження від розробки літієвого родовища «Ділянка Добра» у Кіровоградській області, однак результати конкурсного відбору виявилися менш вигідними для держави. За оцінками компанії Critical Metals Corp., запропонована нею модель передбачала до 15% прибуткової продукції на користь держави, проте перевагу отримала інша заявка з помітно нижчими економічними показниками.

У компанії зазначили, що брали участь у конкурсі на укладення Угоди про розподіл продукції та подали фінансово привабливу пропозицію, яка, на їхню думку, могла забезпечити більші бюджетні надходження у середньо- та довгостроковій перспективі. Водночас за підсумками процедури переможцем було визначено іншого учасника, а сама логіка вибору викликала запитання з боку учасників ринку.

Проєкт European Lithium Ukraine передбачав створення повністю інтегрованого виробничого ланцюга — від геологічного вивчення до видобутку, збагачення та переробки літію з виробництвом гідроксиду та карбонату літію. Загальний обсяг інвестицій, заявлений компанією, складав понад 1,5 мільярда доларів США. З них 12,3 млн доларів планувалося спрямувати на геологічне вивчення, а ще близько 1,5 млрд доларів — на створення видобувного та переробного комплексу.

Фінансування проєкту передбачалося за рахунок власних коштів компанії, залучення капіталу через розміщення акцій Critical Metals Corp. на біржі NASDAQ, а також кредитів міжнародних фінансових установ.

Ключовою відмінністю пропозиції European Lithium Ukraine була модель розподілу прибуткової продукції. У разі, якщо фактичні витрати інвестора перевищували б 70% загального обсягу продукції, частка держави становила б 4%. Однак у разі зменшення компенсаційної частки інвестора держава могла б отримувати від 8% до 15% прибуткової продукції залежно від ринкових цін на літій.

За оцінками компанії, за такого сценарію держава могла б отримувати від 16 млн до 277 млн доларів США щороку, враховуючи як частку у прибутковій продукції, так і податок на прибуток інвестора.

Втім, переможцем конкурсу було обрано американську компанію Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Про це 12 січня заявила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, проєкт передбачає мінімальний обсяг капітальних інвестицій у 179 млн доларів, з яких 12 млн підуть на додаткову геологорозвідку та аудит запасів, а 167 млн — на організацію видобутку та збагачення.

Міністр економіки Олексій Соболев повідомив, що акціонерами Dobra Lithium Holdings JV є міжнародні структури TechMet та The Rock Holdings. Серед ключових інвесторів TechMet — Міжнародна фінансова корпорація розвитку США, Суверенний фонд Катару та Mercuria Clean Energy Investments. Бенефіціаром The Rock Holdings є американський бізнесмен і філантроп Рональд Лаудер.

За словами заступника міністра економіки Єгора Перелигіна, частка держави у прибутковій продукції за пропозицією компанії-переможця, імовірно, становитиме не менше 4% або близько 6% залежно від структури компенсаційної продукції.

Таким чином, за підсумками конкурсу держава погодилась на модель із мінімальною гарантованою часткою, відмовившись від сценарію, який потенційно міг забезпечити значно більші бюджетні надходження у разі сприятливої кон’юнктури ринку літію.

Святошинський районний суд Києва ухвалив рішення, яке стосується позову комунального підприємства «Київтеплоенерго» до мешканки столиці, котра не сплачувала за опалення та гарячу воду. Відповідачка пояснювала своє небажання платити тим, що не мала доступу до своєї квартири, однак суд не визнав ці доводи достатніми для повного звільнення від відповідальності. В результаті, суд частково задовольнив позов підприємства, залишивши за жінкою певну частину боргу.

Незважаючи на те, що відповідачка намагалася обґрунтувати свою позицію неможливістю користуватися послугами через відсутність доступу до житла, суд встановив, що факт надання комунальних послуг не залежить від індивідуальних обставин споживача. Позиція «Київтеплоенерго», яке вимагає сплати за надані послуги, була підтримана, оскільки відповідно до чинного законодавства, користування комунальними послугами є обов'язковим для всіх споживачів, а відмова від оплати без належних доказів фактичного припинення постачання послуг не є підставою для анулювання боргу.

Жінка зазначала, що не є єдиною власницею квартири. За її словами, частина житла належить іншій особі, яка фактично контролює помешкання та не допускає її всередину. Вона наголошувала, що через це не може користуватися комунальними послугами та ще у 2015 році зверталася до поліції через конфлікт навколо доступу до житла. Окремо відповідачка просила суд застосувати строк позовної давності до боргів, що виникли до травня 2018 року.

Суд погодився з доводами про сплив строку позовної давності частково. Було встановлено, що заборгованість за період з липня 2015 року по березень 2017 року не може бути стягнена через пропуск строків звернення до суду. Водночас суд відмовився списувати борги за пізніші періоди, визнавши їх такими, що підлягають оплаті.

У підсумку позов задовольнили частково. З жінки вирішили стягнути 74 988 гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги. До цієї суми увійшли борги за опалення після квітня 2017 року, нарахування за останні роки, а також інфляційні втрати та три відсотки річних.

Окремо суд наголосив, що наявність інших співвласників квартири не звільняє відповідачку від відповідальності перед постачальником послуг. Співвласники несуть солідарний обов’язок зі сплати комунальних платежів, а у разі самостійної оплати боргу одна особа має право в подальшому вимагати компенсацію від інших співвласників пропорційно їхній частці у праві власності.

Таким чином, навіть відсутність фактичного доступу до квартири не стала підставою для повної відмови у стягненні боргу за тепло.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Шабунін заявив, що кошти, які Кабінет Міністрів України (за поданням міністра оборони Рустема Умєрова) вилучив із контрактів, підготовлених АОЗ, були передані Державній прикордонній службі, яка, за його словами, переплачує за боєприпаси.

“Прикордонники отримали ці гроші авансом у 100%, переплативши щонайменше 90 мільйонів євро за 152-мм снаряди. Міноборони могло б виправдовуватися тим, що в польських постачальників умови кращі, але це не відповідає дійсності. Наприклад, у контрактах АОЗ передбачено лише 50% передоплати, тоді як прикордонники сплачують повну суму авансом. Крім того, терміни поставок за контрактами АОЗ були вигіднішими”, — заявив Шабунін.

Міноборони пояснило, що перенаправлення коштів було викликане ризиком невикористання бюджету АОЗ до кінця року. За даними міністерства, станом на кінець листопада на рахунках АОЗ залишалося 102 млрд грн, із яких 45 млрд грн — невикористані зобов’язання, а 57 млрд грн — кошти, які мали бути сплачені за виконаними контрактами.

Шабунін спростував ці пояснення, зазначивши, що більшість цих коштів були зарезервовані для оплати вже укладених контрактів, а не вільними для перенаправлення.

“45 млрд грн на рахунках АОЗ були 25 листопада. Наступного дня сума скоротилася до 23 млрд грн через сплату за контрактами. А решта 57 млрд грн — це кошти, які агенція мала заплатити за постачання в грудні”, — уточнив він.

За словами Шабуніна, Держприкордонслужба здійснює закупівлі на менш вигідних умовах, ніж АОЗ. На одній лише закупівлі 152-мм снарядів, за даними ЦПК, переплата становить близько 90 млн євро.

“Ці кошти залишалися на рахунках АОЗ, оскільки агенція платила постачальникам не більше 50% авансу, завершуючи розрахунок лише після поставки. Натомість прикордонники авансом сплачують польським постачальникам повну суму”, — заявив голова ЦПК.

Нагадаємо, Міністерство оборони України розпочало розслідування причин нештатного спрацювання 120-міліметрових мінометних мін, що були поставлені до війська.

Звідкись виникло рішення Швеції не передавати Україні винищувачі Gripen та віддати перевагу поставкам F-16. Це зміна, яка заслуговує на увагу та аналіз, оскільки вона може мати вплив на оборонну стратегію України та її здатність забезпечити безпеку та оборону країни. Швеція, як відомо, має високотехнологічну військову промисловість та досвід у виробництві бойової авіації. Тому вибір не поставляти Україні Gripen може бути визначним для обох країн. Важливо ретельно проаналізувати причини цього рішення та його можливі наслідки для оборонної стратегії України.

Про це заявив міністр оборони Швеції Пітер Хультквіст, коментуючи останні рішення уряду щодо підтримки України в умовах триваючого конфлікту з Росією.

«Інші країни коаліції закликали нас почекати з системою Gripen. Це пов’язано з тим, що зараз основна увага приділяється впровадженню системи F-16″, – наводить слова Пола Юнсона Reuters.

Переговори з Україною про можливість передати Gripen почалися минулого року. Українці навіть починали навчання на них.