Нутриціолог назвала продукти, що погіршують стан шкіри

Дослідження у сфері геронтології дедалі переконливіше демонструють: невеликі, але послідовні звички, сформовані у 30-річному віці, можуть суттєво підвищити шанси на збереження фізичного й розумового здоров’я після 70. Хоча природні вікові зміни неминучі, науковці наголошують, що темп старіння значною мірою залежить від вибору людини у середньому віці.

Однією з найпростіших рекомендацій є щоденна енергійна прогулянка тривалістю 15 хвилин. Такий вид активності сприяє покращенню роботи серцево-судинної системи, підтриманню оптимальної ваги та зміцненню м’язів. Разом із цим важливим елементом тривалого здоров’я є регулярний повноцінний сон, що забезпечує відновлення організму та стабільність когнітивних функцій. Помірні фізичні навантаження — від тренувань у спортзалі до домашніх вправ — допомагають зберігати силу та витривалість, які з віком зменшуються природним чином.

Фахівці рекомендують зосередитися на розвитку фізичної сили та гнучкості, особливо м’язів нижніх кінцівок, що відповідають за рухливість і незалежність. Регулярні заняття спортом, біг, велоспорт або ракеткові види спорту допомагають підтримувати кардіоваскулярну систему, м’язову силу та гнучкість суглобів. Навіть п’ять хвилин інтенсивної активності на день можуть уповільнити старіння мозку.

Також важливо формувати здорові харчові звички: збільшувати споживання овочів та фруктів, обмежувати ультраоброблені продукти і скорочувати алкоголь. Інтервальне голодування, навіть у помірному режимі 12:12, сприяє відновленню організму. Регулярний сон, лягання та прокидання у один і той самий час, підтримує циркадні ритми і зберігає когнітивні функції.

Догляд за зубами та яснами теж відіграє роль у довгостроковому здоров’ї мозку. Дослідження пов’язують пародонтоз із підвищеним ризиком когнітивного спаду через хронічне запалення.

За словами Жоау Пассоса з Центру старіння Клініки Майо, формування здорових звичок у 30–40 років створює «резерв», який захищає від втрати мобільності та когнітивних порушень у пізнішому віці. Вибір способу життя на цьому етапі може відтермінувати клітинні зміни, що призводять до функціонального спаду після 70.

Підтримка здорового способу життя після 30 — спорт, регулярний сон, правильне харчування та контроль алкоголю — допоможе серцю, м’язам, суглобам і мозку залишатися у формі довгі роки.

29 січня за новим церковним календарем православні християни вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського — затворника, подвижника та цілителя, ім’я якого міцно пов’язане з духовним і тілесним здоров’ям. У народній свідомості він відомий насамперед як покровитель зору, а сам день отримав назву Лаврентіїв і супроводжується численними звичаями, прикметами та пересторогами.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та обрав шлях затворництва — усамітненого служіння Богові через молитву, піст і духовну працю. За церковними переказами, він мав особливий дар зцілення. Люди приходили до нього з різними недугами, особливо зі хворобами очей, і отримували допомогу завдяки його молитвам та глибокій вірі. Саме тому образ святого Лаврентія з часом став символом світлого погляду — як у буквальному, так і в духовному сенсі.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.