Обласні воєнкоми збільшили мобгрупи на 40% — штат ТЦК зріс до 100 тис. осіб

Українське правоохоронне відомство, а саме Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, вживають рішучих заходів у боротьбі з корупцією на всіх рівнях влади. Найсвіжіший приклад цього — подання до суду справи проти народного депутата України від фракції "За майбутнє", Сергія Лабазюка. Його звинувачення стосуються надання неправомірної вигоди колишньому віцепрем'єр-міністру Олександру Кубракову та голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму.

Суть звинувачень полягає в тому, що у серпні 2023 року Лабазюк, як власник великого будівельного та аграрного бізнесу, використовуючи свій статус народного депутата, звернувся до вищого посадовця Міністерства відновлення з проханням надати його компанії підряди на відбудову інфраструктурних об'єктів на суму 1 мільярда гривень. У разі успішного отримання цих підрядів, він обіцяв "винагороду" у розмірі 3-5% від вартості кожного підряду. З метою досягнення домовленості щодо наступних кроків, народний депутат залучив директора своєї компанії.

Цей випадок є ілюстрацією наполегливої роботи правоохоронних органів виявлення та припинення корупційних схем, що порушують закон та підірвують довіру до державних інституцій. НАБУ та САП продовжують активно діяти в інтересах правопорядку та чесності, незалежно від статусу чи впливу осіб, залучених до корупційних правопорушень. Це також служить важливим сигналом для інших посадовців та представників влади про неприпустимість корупційних діянь та відповідальність за них перед законом.

Нагадаємо, що боротьба з корупцією є однією з ключових пріоритетних завдань для побудови сильної, прозорої та справедливої держави, яка здатна забезпечити добробут та розвиток своїм громадянам. У світлі цього, кожен випадок виявлення корупції та притягнення винних до відповідальності є кроком у напрямку будівництва правової держави, де немає місця для корупційних проявів та привілеїв.

Пізніше обвинувачені передали вищому посадовцю Державного агентства відновлення неправомірну вигоду у розмірі 150 тисяч доларів США. Передача хабаря відбулася на парковці одного зі столичних супермаркетів, а гроші були приховані в китайській шкатулці.

Лабазюк заперечував, що намагався підкупити чиновників, стверджуючи, що його провокували на хабар. Справа кваліфікується за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України, за що йому загрожує від п’яти до десяти років позбавлення волі.

28 листопада Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Лабазюку, проте заставу у сумі 40 мільйонів 260 тисяч гривень за нього внесли, і він вийшов з-під варти в той же день.

У НАБУ відзначили, що це уже другий народний депутат, якого звинувачують у наданні неправомірної вигоди у сфері відновлення.

У квітні 2024 року до суду направили обвинувальний акт із справою щодо іншого депутата.

Що відомо про Сергія Лабазюка

Депутат Верховної ради України трьох скликань (теперішнього дев’ятого скликання, восьмого та сьомого скликань). З 2012 року обирається до парламенту по одному і тому ж мажоритарному округу №188, до якого входить частина Хмельницького, колишні Хмельницький та Волочиський райони.

Один із народних депутатів, які голосували за диктаторські закони 16 січня 2014 року. 1 серпня 2014 року подав заяву з проханням вважати результат голосування як «не голосував». Згодом заявив, буцімто насправді він не голосував за ці закони.

Наразі у Верховній Раді є членом депутатської групи “За майбутнє” та членом Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.

Народився у 1980 році у Волочиську Хмельницької області. Є засновником та на цей час почесним президентом ТОВ “Група компаній “Вітагро”, яка займається рослинництвом, садівництвом та тваринництвом.

Одружений. Дружина депутата Віолета Лабазюк наразі є головою Хмельницької обласної ради.

Фігурант антикорупційних розслідувань за фактом політичної корупції та тендерних махінацій.

В грудні 2020 року ветеран АТО Олексій Кравчук заявив про погрози його родині після того, як він опублікував відео, де Лабазюк ображав його побратимів.

Є інформація про причетність підприємства ТОВ «Інвестиційна компанія „Вітагро“» Лабазюка у прихованій приватизації державного підприємства «Завод „Маяк“».

Українці дедалі уважніше ставляться до свого раціону, тому виробники охоче додають на упаковки вабливі написи на кшталт «без цукру», «знежирений», «дієтичний» або «безкалорійний». Однак такі формулювання не завжди відповідають інтуїтивним уявленням споживачів. Вони регулюються законодавством і можуть використовуватися лише тоді, коли продукт дійсно відповідає визначеним нормам. Держпродспоживслужба наголошує, що грамотне читання етикеток є не менш важливим, ніж вибір самого товару.

Поняття «безкалорійний» має конкретне числове значення. Так можна маркувати продукт, якщо його енергетична цінність не перевищує 4 ккал на 100 мл, тобто рівень, який практично не впливає на добову норму калорій. Для підсолоджувачів вимоги ще жорсткіші: не більше 0,4 ккал на відповідну кількість продукту. Тому написи про відсутність калорій не означають абсолютного нуля, а лише вказують на мінімальні, майже незначні показники.

Ця позначка означає, що до продукту не додавали ні цукор, ні підсолоджувачі. Водночас, якщо природні цукри містяться у самому продукті, на етикетці має бути уточнення: «Містить цукор природного походження».

Позначку дозволено використовувати лише у випадку, якщо продукт містить не більше 0,04 г натрію на 100 г/100 мл. Винятком є мінеральні та інші види води.

Це напис дозволено, якщо продукт містить до 0,5 г жиру на 100 г/100 мл. Фрази на кшталт «знежирено на 30%» заборонені.

Маркувати продукт як «джерело омега-3» можна лише тоді, коли він містить потрібну кількість корисних жирних кислот: 0,3 г альфа-ліноленової кислоти або 40 мг EPA+DHA на 100 г/100 ккал.

Багато маркетингових написів виглядають привабливо, але можуть вводити в оману. Тому Держпродспоживслужба радить не довіряти гучним слоганам, а завжди перевіряти склад і харчову цінність продукту.

Українські ударні дрони вже впевнено долають відстані до 35 кілометрів, а окремі польоти сягають і 40 кілометрів, що свідчить про суттєвий технологічний прогрес у сфері безпілотних систем. Про це під час ефіру телеканалу «Ми — Україна» розповів командир підрозділу TERRA у складі 3 армійського корпусу Микола Волохов із позивним «Абдулла», акцентувавши на зміні можливостей українських БпЛА.

За його словами, українські безпілотники дедалі частіше проникають у глибокий тил противника, де російські військові не завжди готові до такої загрози. Розширення радіусу дії дронів дозволяє уражати цілі поза межами звичних для ворога зон ризику, що змінює підхід до оборони та логістики з їхнього боку. Така динаміка змушує противника переглядати уявлення про безпечні відстані.

Командир підкреслив, що ефективність таких операцій забезпечується індивідуальним налаштуванням дронів під конкретний день виконання бойового завдання. За його словами, безпілотники не використовуються за універсальною схемою, а збираються та конфігуруються з урахуванням умов конкретної місії.

Він пояснив, що для цього застосовуються різні компоненти, які дозволяють обирати оптимальний передавач радіосигналу, камеру та загальну комплектацію. Саме така гнучкість дає змогу адаптувати дрони до змін у тактиці ворога та протидіяти засобам радіоелектронної боротьби.

«Абдулла» також розповів про успішний удар по групі російських операторів безпілотників, здійснений за допомогою модифікованого дрона, підготовленого спеціально під конкретний день. За його словами, операція була успішною навіть попри те, що російські військові використовували мобільні засоби радіоелектронної боротьби.

Командир зазначив, що пріоритетними цілями підрозділу є жива сила противника, артилерія, яка веде вогонь по українських передових позиціях, а також оператори ворожих дронів. За його словами, знищення таких груп має критичне значення, оскільки без них противник втрачає можливість застосовувати безпілотники проти українських військових.

Він наголосив, що ураження позицій ворожих дроністів безпосередньо впливає на збереження життя українських бійців, адже зменшує кількість атак по передових позиціях і знижує загальний рівень загрози з повітря.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Марченко розповів Financial Times, що повільні поставки зброї, особливо зі США, сприяли зростанню військових витрат бюджету на 12 мільярдів доларів (тобто зброю, якої не вистачає, закуповували за кошти держбюджету, чого від самого початку не планувалося).

Зростання на 12 млрд доларів означає, що цього року Україна може зафіксувати дефіцит, який, за оцінками інших урядовців, становитиме трохи менше чверті ВВП, або 43,5 млрд доларів, зазначає видання.

У квітні цього року Конгрес схвалив пряму військову допомогу США на суму 27 млрд доларів, але її розподіл, як і раніше, йде “повільно”, сказав Марченко.

“У нас, як і раніше, не вистачає необхідної зброї, боєприпасів і снарядів”, – заявив міністр.

За його словами, ситуація, що склалася, означає, що у країни “не вистачатиме грошей на виплату зарплат військовослужбовцям”, а затримки з допомогою призвели до того, що виплати, відкладені на кінець 2024 року, були використані для “закупівлі необхідної зброї та боєприпасів” на початку цього року.

“Україна перебуває в дуже вразливому становищі”, – сказав Марченко, додавши, що кредит у розмірі 50 млрд доларів був “чарівним рішенням”, яке дало б змогу країні закупити військові матеріали та не допустити потрапляння у скрутне фінансове становище, яке стривожило б її кредиторів, таких як МВФ.