Обмеження для українських депутатів: виїзд за кордон заборонено

27 жовтня православні християни відзначають день пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського, відомого в народі як Мироточець. Його життєвий шлях став символом незламності духу, глибокої віри та жертовної любові до Бога. Святий Димитрій був воїном і захисником істини, який не зрікся християнства навіть перед смертю, засвідчивши свою відданість Христу кров’ю та стражданнями.

У народній традиції Дмитрів день вважається межею між осінню та зимою. Вірували, що після цього свята природа засинає, земля «замикається» на відпочинок до весни. Селяни завершували основні польові роботи, готувалися до холодів, дбали про худобу й господарство. У давнину казали: «Прийшов Дмитро — приніс зиму», адже саме після цього дня починалися перші морози, а на дорогах з’являлися замерзлі калюжі.

Димитрій відкрито проповідував християнство, за що був ув’язнений. У темниці він благословив свого учня Нестора, який переміг у двобої язичника Лія — улюбленця імператора. Розлючений Максиміан наказав стратити обох. Святого Димитрія закололи списами близько 306 року. Пізніше на його гробниці почали відбуватися чудеса, а мощі виділяли пахуче миро — звідси його друге ім’я Мироточець.

Не варто братися за важку фізичну роботу — вважалося, що це накличе втому й хвороби.

Заборонялося відмовляти у допомозі нужденним, бо саме цього дня святий Димитрій може з’явитися у вигляді жебрака, перевіряючи людське милосердя.

Не починають нових справ і не планують весіль — казали: «До Дмитра треба все скінчити, бо після Дмитра зима за плечима».

Якщо на Дмитра тепло — зима буде м’якою.

Випав сніг — він пролежить до весни.

Туман або похмура погода віщують відлигу.

Дощ обіцяє довгу, але лагідну зиму.

Північний вітер — прикмета холодної зими.

Дмитрів день вважали порогом зими. У цей час завершували осінні роботи, влаштовували останні ярмарки, дякували землі за врожай і просили святого Димитрія про здоров’я, мир і добру зиму.

Наразі Державне бюро розслідувань активно веде дослідження щодо фактів незаконного збагачення в особі Анатолія Нанівського, полковника та керівника Квартирно-експлуатаційного відділу Львівської області. Ця справа викликає серйозний інтерес громадськості та владних структур, оскільки порушення законодавства щодо декларування та джерел формування майна має серйозні наслідки для правопорядку та довіри до владних інституцій. ДБР активно залучає не лише внутрішні, а й зовнішні експертні ресурси для об'єктивного та всебічного розслідування цієї справи з метою встановлення всіх обставин та притягнення винних до відповідальності перед законом. Від детальної та прозорої роботи ДБР в цій справі залежить дотримання принципів правової держави та ефективного боротьба з корупцією на всіх рівнях влади.

У ДБР вважають, що офіційні доходи – не єдине джерело доходів сім’ї Нанівського, і він отримує хабарі від підрядників на ремонтах і постачанні товарів для військових частин, а свої неофіційні статки вкладає в придбання нерухомості.

Наприклад, за версією слідства, саме за хабарі донька полковника 2022 року набула права на квартиру площею 100 м2 у новобудові на вул. Лінкольна у Львові, на яку торік оформила право власності. Личаківський районний суд Львова вже наклав арешт на квартиру Вероніки Нанівської.

Також слідство вважає, що Нанівський використовує свого близького родича, військовослужбовця Романа Рудницького, для оформлення частини придбаного на нелегальні доходи майна.

Наприклад, у червні 2023 року донька Нанівського уклала договір про іпотеку з Рудницьким, нібито позичивши йому 100 тисяч доларів. Предметом іпотеки став будинок у Брюховичах площею 178,1 м2 і ділянка під ним площею 0,1 га. Якщо Рудницький не віддасть борг, то будинок із землею офіційно перейде у власність Вероніки Нанівської.

Крім того, цього року Рудницький став власником автомобіля BMW X3. Слідчі ДБР вважають, що цей автомобіль Анатолій Нанівський придбав для доньки

Після російської військової атаки на місто Авдіївку, ситуація в регіоні стала дуже напруженою. Російські війська просуваються все ближче до міста, зазнаючи значного опору від українських сил. Звіти різних джерел свідчать про загострення бойових дій як на півдні, так і на півночі міста. Військові експерти зауважують недоліки у підготовці оборонних структур, що підкреслює необхідність вжиття негайних заходів для зміцнення оборони. Ситуація в Авдіївці визначається як критична, з чим погоджується й місцева військова адміністрація. Через інтенсивні обстріли та авіаудари, місто опиняється під значним загрозою, і необхідно прийняти невідкладні заходи для захисту цивільного населення та збереження територіальної цілісності.

Протягом останніх днів російські війська інтенсифікували свої штурмові дії проти українських сил в Авдіївці. Зростає кількість зіткнень, авіаударів і використання FPV-дронів. Незважаючи на це, наші захисники і захисниці міцно тримають оборону, завдаючи ворогу значних втрат. Логістичне постачання українського гарнізону в Авдіївці зберігається стабільним, а ЗСУ вживають заходів для посилення оборони, установлюючи додаткові вогневі позиції та спостережні пункти. Хоча ситуація складна, вона залишається під контролем українських сил.

Плани російського командування стають все більш очевидними. Хоча вони не змогли здійснити "широкий обхват" Авдіївки, їм вдалося проникнути до деяких територій міста, зокрема, до району ресторану "Царське полювання" та дачного масиву "Івушка". Російські війська намагаються відсікти головні логістичні шляхи ЗСУ, але українські сили стійко протистоять їхнім атакам.

Незважаючи на спроби російських військ прорватися на північ і південь міста, українські сили підтримують свою позицію і активно відбивають напади ворога. Важливою задачею залишається збереження стратегічних точок і контроль над головними комунікаційними маршрутами.

Спостереження за ситуацією в Авдіївці вказують на те, що російські війська намагаються поділити гарнізон у місті на дві частини або змусити українські війська на південному та південному сході міста – в районі 9-го кварталу та позицій "Зеніт" – відступити. Це має на меті перерізати шляхи постачання українських сил в Авдіївці і створити складні умови для оборони.

Українські війська тримають оборону, проте складна ситуація вимагає посилення заходів для збереження контролю над ключовими територіями міста. Російські війська намагаються обхідити місто з двох боків, а невелика кількість успіхів у контролі над головними трасами може призвести до важких наслідків для української оборони.

Прогрес російських військ в Авдіївці може стати стратегічною перевагою для них, оскільки контроль над районами з високими будинками, такими як "9 район", дозволить їм маневрувати і встановити артилерійські позиції. Це ускладнить оборону міста та може призвести до стратегічних втрат.

Українські війська повинні розглянути варіанти посилення гарнізону в місті або поступового виведення своїх сил з Авдіївки. Однак наразі не спостерігається жодних ознак зміцнення оборони чи контрударів. Це вимагає уважного аналізу та швидких дій для збереження контролю над містом.

За висловами аналітика, Збройні Сили України мають резерви, які можна перерозподілити з інших, менш напружених напрямків. Російська Федерація вже використовує цю тактику, активно перекидаючи резерви під Авдіївку з інших фронтів. У випадку, якщо обидві сторони вирішать розпочати вуличні бої у місті, це стане викликом для особового складу.

"Для проведення вуличних боїв потрібні мотивовані та добре підготовлені піхотинці, просто мобілізовані військові не зможуть впоратися з цим. Це специфічний вид бойових дій", – зауважує аналітик.

Якщо українська влада вирішить вивести гарнізон із напівоточеного міста, то є час для цього, але він обмальний, переконаний Жирохов. "Ми ще не досягли точки неповернення. Є можливість поступово вивести українське угруповання по рубежах. Але час стискається. І це відбувається дуже швидко", – підкреслює він.

Військове командування утримується від коментарів з цього питання, але зазначає, що безпека українських військових є пріоритетом. "Як повторено керівниками української держави та Збройних Сил, в найважчі моменти на полі бою найважливіше – це збереження життів наших військових, захисників України", – заявив речник ОСУВ "Таврія" Дмитро Лиховій.

У військових діях під Авдіївкою вирішальним фактором стає ефективне управління резервами та гнучкість у відповіді на ворожі дії. Російська сторона активно перебрасує свої сили, намагаючись вибити український гарнізон з рівноваги, а також створює загрозу вуличних боїв, які вимагають високого рівня підготовки військових. Українська влада має стратегічний вибір щодо виведення військових із міста, однак час для цього обмальний. Головним пріоритетом залишається безпека українських військових та збереження їхніх життів на полі бою.

На півдні України фіксується різке посилення бойової активності з боку російських військ. Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин повідомив про суттєве зростання інтенсивності авіаційних ударів і штурмових дій на Запорізькому та Херсонському напрямках. За його словами, лише протягом однієї доби противник застосував понад сотню керованих авіаційних бомб, намагаючись зруйнувати оборонні позиції українських підрозділів і створити умови для прориву лінії фронту.

Особливо напруженою залишається ситуація в районі Гуляйполе, який нині є одним із ключових епіцентрів бойових дій. Тут протягом доби зафіксовано щонайменше п’ятнадцять бойових зіткнень. Ворог намагається тиснути одночасно з повітря та з землі, поєднуючи авіаційні удари з атаками малими штурмовими групами. Така тактика спрямована на виснаження українських оборонців і пошук слабких місць у захисті.

За словами речника, спроби штурму були безрезультатними. Українські військові провели пошуково-ударні та контрдиверсійні заходи, знищивши групи, які намагалися інфільтруватися на позиції Сил оборони.

Бойова активність також спостерігалася на інших ділянках. На Оріхівському напрямку українські захисники відбили атаку поблизу Степового. На Олександрівському напрямку зафіксовано п’ять спроб штурму біля Злагоди та у бік Іванівки. На Херсонщині відбулося одне бойове зіткнення на Придніпровському напрямку.

Волошин наголосив, що ситуація залишається напруженою, але контрольованою. Попри масоване застосування авіації та активні спроби прориву, тактичних успіхів ворог не досяг.

Раніше речник зазначав, що Гуляйполе фактично перетворилося на сіру зону, де бої точаться за окремі вулиці. Ворожі штурмові групи заходять до центральної частини міста, де відбуваються прямі зіткнення.

Окремо він підкреслював стратегічне значення панівних висот у цьому регіоні. Зокрема, окупанти намагалися прорватися до Степногірська, який розташований на вигідному плацдармі. У разі захоплення цих позицій ворог міг би тримати під вогневим контролем частину Запорізького напрямку та ускладнити логістику до Оріхова і Гуляйполя.

Раніше також повідомлялося про авіаудари керованими бомбами по Слов’янську. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще семеро отримали поранення.