Обмеження переміщення авто, зареєстрованих в ТЦК: як це вплине на український автомобільний ринок?

Марія Іонова, як народна депутатка України, висловила своє рішуче обурення щодо обмежень, які народні обранці відчувають у своїй діяльності, вважаючи їх злочинними акціями влади. Вона підкреслила важливість захищати право на працю, особливо в той період, коли захист країни має вирішальне значення. "Ми тримали цю ситуацію в тіні, оскільки вона зашкоджує інтересам держави. Для нас важливо виконувати свою роботу відповідально, особливо у Комітеті з питань закордонних справ ВР. Зміни у політичній кон'юнктурі Заходу відбулися протягом останніх п'яти років через проведення виборів у різних країнах. Ми завжди підкреслювали важливість системної роботи в міжпарламентській діяльності. На жаль, протягом цього періоду не відбулося жодного візиту", — наголосила Марія Іонова. Вона висловила переконання у важливості особистих контактів парламентаріїв з колегами з інших країн і застерегла про небезпеку втрати цього зв'язку. Марія Іонова також повідомила, що подала в суд на обмеження своєї діяльності, оскільки вважає це неприпустимим. "Зараз ми працюємо на рівні онлайн-контактів, але, коли нас запитують, чому ми не можемо приїхати на запрошення, мені доводиться пояснювати це. Я не знаю, як ще можна пояснити владі її відповідальність. Так, я подала в суд, бо на мене нападають, і я захищаюся. Я обрана представником політичної сили, і я маю захищати своє право працювати", — додала вона.

У висновку важливо зазначити, що Марія Іонова, як народна депутатка України, виступає проти обмежень у діяльності народних обранців, які, на її думку, є злочинними діями влади. Вона акцентує увагу на необхідності захищати право на працю, особливо у контексті поточної ситуації в Україні. Марія Іонова також підкреслює важливість особистих контактів парламентаріїв з колегами з інших країн та оголошує про подання позову на обмеження її діяльності. Вона вважає це неприпустимим і стверджує свою готовність захищати свої права та права народного представництва.

На основі наданої інформації можна зробити наступні висновки:

• Комітет планує завершити роботу над законопроектом щодо посилення мобілізації до 10-15 березня за оптимістичного сценарію і до 20 березня за песимістичного.

• Було подано понад 4 тисячі правок, які було об'єднано в 16 блоків. Всі вони були розглянуті на комітеті, а також вже фіналізовані перехідні та прикінцеві положення.

• Основні зміни в законопроєкті включають видалення обмежень конституційних прав і свобод ухильників, розширення прав доступу до електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади та участь поліції у мобілізаційних заходах.

• Поліція тепер матиме право вимагати не тільки посвідчення особи, а й військовий квиток, а усі аспіранти матимуть право на відстрочку незалежно від форми навчання.

• Деякі засуджені та особи, які відбувають покарання, можуть бути мобілізовані, а щодо демобілізації вирішено, що вона має відбуватися після 36 місяців служби.

• Базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років залишиться обов'язковою.

• Комітет з питань оборони планує завершити розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації до кінця березня, враховуючи оптимістичний та песимістичний сценарії.

• За останній час було внесено значну кількість правок, які були об'єднані в блоки та вже розглянуті на комітеті.

• Зміни у законопроєкті стосуються видалення обмежень прав та свобод громадян, розширення можливостей щодо реєстрації у електронному кабінеті призовника та уточнення ролі поліції у мобілізаційних заходах.

• Також передбачено нові механізми участі у мобілізації для засуджених осіб та аспірантів, а також встановлено конкретний термін демобілізації після 36 місяців служби.

• Базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років залишиться обов'язковою.

За результатами цього дослідження, в інциденті, який призвів до загибелі понад 50 українських військовослужбовців, що перебували в полоні, є ознаки відповідальності російської сторони. Ця інформація викликає серйозне занепокоєння міжнародної спільноти та вимагає подальшого ретельного розслідування.

Повідомляється, що однією з головних версій є вибух закладеного пристрою. Одночасно з тим відбувалися постріли з «Граду», щоб заглушити вибухи.

Як заявляють полонені, які вижили, вранці 27 липня 2022 року групу «азовців» перевели в окреме приміщення, розташоване на віддалі від інших бараків. Їм пояснили переведення ремонтом їхнього старого барака. Хоча там залишилися інші полонені, які пізніше заявили, що ремонту не було. Того ж дня охоронці вирили для себе окопи.

28 липня керівництво колонії наказало перенести пости охорони подалі від нового барака, а охоронці одягли бронежилети і каски, чого вони раніше ніколи не робили. Увечері пролунали гучні постріли з «Граду», але таке траплялося і раніше.

А вже вночі пролунали потужні вибухи, внаслідок яких загинули полонені. Ті, що вижили, вибігли на вулицю, але охоронці стріляли в повітря, казали не наближатися до воріт, сміялися, кидали в людей ганчірки та світили ліхтариками.

Медики прибули лише через кілька годин – українські полонені з інших бараків із медичною підготовкою.

Потім тих, хто вижив, поселили в окремому приміщенні, що, на думку експертів ООН, було покликане не дати їм розповісти про те, що сталося.

Деякі ув’язнені розповіли, як після цього на місце події приїхали вдягнені у військову форму люди, які принесли з собою коробки з уламками ракет HIMARS і розклали їх біля барака.

Нагадаємо, що офіційною версією Міноборони РФ є український удар HIMARS по бараку.

Україна заявляє, що полонені загинули внаслідок вибуху, влаштованого росіянами.