Обов’язкова військова підготовка для студентів-медиків: уряд змінює підхід до формування резерву

В українських правоохоронних органах повідомили про викриття 35-річної громадянки Білорусі, яка діяла на користь білоруського КДБ. Жінка тривалий час маскувала свою діяльність під журналістську роботу та намагалася встановити контакти з одним із підрозділів української військової розвідки.

За інформацією слідства, затримана збирала розвідувальні дані та проводила операції з прихованого отримання конфіденційної інформації про українські військові структури. Правоохоронці відзначають, що її дії могли завдати серйозної шкоди національній безпеці України, оскільки вона мала намір передавати отримані матеріали білоруським спецслужбам.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У Тернопільській обласній клінічній лікарні здійснили дивооперацію, яка залишить свій віддячений слід у історії української медицини: лікарі вийняли серце пацієнта для видалення пухлини з грудної клітки. Ця революційна процедура, яка є першою у своєму роді в Україні, стосувалася саркоми задньої стінки лівого передсердя та була успішно виконана методом аутотрансплантації.

Департамент охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації висловив свою вдячність за цей визначний момент, який став можливим завдяки неперевершеному професіоналізму медичного персоналу. Сам пацієнт, 45-річний військовослужбовець, постраждав на фронті та потребував неабиякої допомоги через високу ампутацію ноги. Діагноз мітральної недостатності, поєднаний із виявленою пухлиною, став причиною для проведення такої складної операції.

Лікарі Тернополя проявили вражаючий професіоналізм під час тривалої та складної процедури, яка тривала 3 години. Операція включала два етапи: спочатку серце було вийнято з грудної клітки пацієнта, а потім проведено видалення частини пухлини та реконструкцію лівого передсердя. Другий етап передбачав роботу з самим серцем, включаючи видалення уражених ділянок та відновлення його функціональності.

Стан пацієнта після операції оцінюється як задовільний, і він перебуває на реабілітації та спеціалізованому лікуванні. Цей подвиг став ще одним доказом високої кваліфікації українських медичних фахівців, які продовжують рятувати життя та відновлювати здоров’я важкохворих пацієнтів.

Не можна не згадати інститут нейрохірургії імені Ромоданова, який теж вніс свій внесок у рятівне лікування військових. Історія Сергія Іщенка, захисника, що пережив найскладнішу операцію на мозку, свідчить про невичерпний дух відданості та професіоналізм українських медичних працівників, які намагаються допомогти кожному важкохворому воїну повернутися до повноцінного життя.

Українська медицина продемонструвала вражаючі досягнення, здійснивши унікальну операцію видалення пухлини з грудної клітки, що стала першою у своєму роді в країні. Цей подвиг став свідченням високого професіоналізму та непереборної відданості медичного персоналу, який здатний здійснити неможливе для врятування життя пацієнтів, навіть у найскладніших випадках.

Важливою аспектом цієї операції є також відображення мужності та відданості військовослужбовців, які зазнали травм на фронті та потребують спеціалізованої медичної допомоги. Вони – справжні герої, які віддали своє здоров'я заради захисту країни.

Ця історія свідчить про високий рівень розвитку української медицини та наголошує на важливості неперервного підвищення кваліфікації медичних працівників та розвитку нових технологій у лікувальній практиці.

Одеська обласна прокуратура завершила досудове розслідування та скерувала до суду обвинувальний акт стосовно учасників організованої групи, яка діяла під виглядом благодійної діяльності. За версією слідства, зловмисники протягом кількох років налагодили схему незаконного переміщення українських дітей-сиріт за межі держави з метою їх подальшого продажу іноземним громадянам під виглядом усиновлення.

Інформацію про завершення слідства 19 лютого оприлюднив Офіс Генерального прокурора. Правоохоронці встановили, що фігуранти використовували складну систему прикриття: створювали фіктивні благодійні проєкти, співпрацювали з підставними фондами та вводили в оману державні органи, які відповідають за захист прав дітей. Під приводом оздоровлення, навчання або тимчасової евакуації дітей вивозили за кордон, де їхня подальша доля фактично втрачала будь-який державний контроль.

Правоохоронці встановили, що ключовими фігурантами є 39- та 47-річні перекладачки, а також 49-річний засновник благодійної організації. Останній наразі перебуває у розшуку. Для транспортування дітей організатори залучили 13 так званих «перевізників», які супроводжували неповнолітніх під час виїзду з України.

Схему реалізовували через так звані «хостинги» — короткострокові поїздки дітей до іноземних сімей нібито для оздоровлення або відпочинку. Насправді цей період використовувався для знайомства з потенційними усиновлювачами та підготовки до незаконного оформлення опіки. За «послуги» учасники угруповання отримували грошову винагороду через міжнародні платіжні системи. Фактично ці кошти були оплатою за сприяння у незаконному усиновленні.

Попри воєнний стан і офіційну заборону міжнародного усиновлення, групі вдалося вивезти за кордон 13 дітей. Ще 12 поїздок правоохоронці встигли заблокувати — дозволи на виїзд були анульовані. Організаторів затримали у квітні 2025 року завдяки співпраці українських та іноземних правоохоронців.

Учасникам схеми інкримінують торгівлю людьми, незаконне переправлення осіб через державний кордон та підробку документів. Двох співорганізаторок узято під варту, справу щодо них уже передано до суду. Керівнику благодійного фонду про підозру повідомлено заочно.

Ще у грудні 2025 року правоохоронці вперше публічно повідомили про викриття схеми, замаскованої під «оздоровчі канікули». Паралельно триває перевірка можливої причетності посадовців служб у справах дітей та керівників інтернатних закладів, які мали доступ до документів вихованців.

Слідство встановило чіткий розподіл ролей між учасниками угруповання: перекладачки займалися пошуком іноземних «клієнтів» і супроводжували переговори, а благодійна організація використовувалася як формальне прикриття для оформлення виїзних документів. За даними слідства, діти не усвідомлювали справжньої мети поїздок, які подавалися як психологічна підтримка під час війни.

Розгляд справи в суді має дати правову оцінку діям фігурантів та визначити їхню відповідальність.

Заява мера Києва Віталія Кличка про заплановане відкриття метро на Виноградар у 2026 році не збігається з фактичними прогнозами самого КП «Київський метрополітен». На цю розбіжність звернули увагу представники громадської організації «Пасажири Києва», які проаналізували виступи транспортних чиновників під час засідання профільної комісії Київради.

У ході обговорення керівник комунального підприємства «Київський метрополітен» Віктор Вигівський повідомив, що станом на сьогодні у 2026 році планують завершити лише основні будівельні конструкції станції «Мостицька». Йдеться саме про бетонні та інженерні елементи без повного комплексу внутрішніх робіт, технічного обладнання та систем безпеки, необхідних для запуску руху поїздів.

Ці слова різко дисонують із заявою міського голови Віталія Кличка, зробленою під час сесії Київради 9 жовтня. Тоді мер запевнив, що вже у 2026 році щонайменше одна станція метро на Виноградарі буде відкрита для пасажирів.

У «Пасажирах Києва» наголошують: різні позиції посадовців створюють дезінформацію для мешканців та формують нереалістичні очікування. Будівництво продовжує затягуватися, а об’єктивних підтверджень можливості запуску у 2026 році немає.

Запуск метро на Виноградар залишається одним із ключових інфраструктурних проєктів столиці. Проте через нестабільне фінансування та розбіжності в офіційних заявах люди досі не мають чіткого розуміння, коли нова лінія стане реальністю.

Відповідно до недавнього рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, випустили під особисте зобов’язання. Цю інформацію підтвердив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Відзначено, що суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення, а також направив ухвалу у СІЗО. Варто зауважити, що під час розгляду справи прокурор за невідомих причин був відсутній, як свідчать записи трансляції засідання. Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не представили достатніх доказів підозри про розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін на засіданні зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Щодо підозри у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, адвокат Кульчицький повідомив, що Лієва було взято під варту з 50 мільйонами гривень застави, але через місяць він був відпущений під особисте зобов’язання. Однак, рішення ВАКС від 9 квітня про скасування запобіжного заходу не викликало повернення Лієва до СІЗО, оскільки його термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснив адвокат. На жаль, ВАКС 17 квітня відхилив клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення, залишивши його без розгляду.

Висновки з вищезгаданої статті вказують на складну ситуацію щодо судового процесу навколо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва. З одного боку, суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на звільнення під особисте зобов’язання. З іншого боку, рішення про це виникло після відсутності прокурора під час засідання та недостатності доказів від НАБУ і САП щодо підозри у розкраданні. Також важливим є факт, що відсутність Лієва у СІЗО після закінчення терміну тримання під вартою була результатом рішення ВАКС про скасування запобіжного заходу. Отже, справа Лієва підкреслює необхідність ретельного дослідження та обґрунтованого прийняття судових рішень для забезпечення справедливості та дотримання закону.