Обшук у квартирі колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки Валерія Кондратюка: подробиці справи

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“За п’ятий тиждень епідемічного сезону захворюваності на грип та ГРВІ (з 28 жовтня до 3 листопада) зареєстровано 110 944 випадки ГРВІ, що на 36,3% нижче епідемічного порога”, – ідеться у повідомленні.

Серед захворілих за тиждень, як вказано, – 64 997 дітей.

У порівнянні з попереднім тижнем, кількість захворілих на ГРВІ серед дорослих та дітей віком до 17 років зменшилася на 3,2% та 15,3% відповідно.

Інтенсивний показник захворюваності на ГРВІ, включно з COVID-19, становить 307,9 на 100 000 населення, що на 10,7% менше показника минулого тижня.

З 28 жовтня до 3 листопада було зареєстровано два летальних випадки серед тих, хто мав позитивний результат тесту на COVID-19.

З 30 вересня в Україні почався епідемічний сезон грипу та ГРВІ. Всього з 30 вересня до 3 листопада, за даними ЦГЗ, перехворіла 587 751 особа (1,6% від населення країни), що на 15,3% менше аналогічного періоду сезону 2023-2024 років.

Мікрохвильова піч уже давно стала незамінним помічником у побуті — вона дозволяє за лічені хвилини розігріти або навіть приготувати повноцінну страву. Принцип її роботи базується на дії неіонізувального електромагнітного випромінювання, яке впливає на молекули води, жиру й цукрів у продуктах. Ці молекули починають коливатися, унаслідок чого виділяється тепло, що рівномірно прогріває їжу зсередини. Саме тому страви з мікрохвильовки готуються швидше, ніж у духовці чи на плиті.

Попри науково доведені факти, навколо мікрохвильових печей продовжують поширюватися різноманітні міфи. Один із найпоширеніших — нібито така піч “робить їжу радіоактивною” або “знищує всі корисні речовини”. Насправді ж мікрохвилі не мають нічого спільного з іонізувальним випромінюванням, яке може пошкоджувати ДНК або змінювати структуру речовин. Їх енергія надто мала, щоб викликати будь-які радіаційні ефекти, тому мікрохвильовка не може перетворити їжу на небезпечну для людини.

За даними ресурсу Verywell Health, ключову роль у роботі приладу відіграє магнетрон — елемент, який перетворює електроенергію на мікрохвилі. Вони найбільш активно взаємодіють із молекулами води. Саме тому страви з високим вмістом вологи — супи, тушковані овочі, каші — нагріваються значно швидше, ніж сухі продукти.

У процесі нагрівання частина вологи перетворюється на пару, що впливає на текстуру готової страви. Овочі стають м’якими, а от сухі продукти, якщо їх перегріти, можуть вийти пересушеними й “гумовими”.

Фахівці звертають увагу й на інший важливий момент: нагрів у мікрохвильовці не є ідеально рівномірним. Тепло поширюється від зовнішніх шарів до внутрішніх, тому великі шматки м’яса, запіканки чи інші щільні страви іноді потрібно діставати, перемішувати або перевіряти температуру всередині. Це не лише покращує смак, а й робить їжу безпечнішою з точки зору термічної обробки.

Наукові дослідження також показують: порівняно з варінням чи тривалим смаженням, мікрохвильове приготування може краще зберігати вітамін C та інші водорозчинні мікроелементи. Причина проста — коротший час готування і нижчі температури. У деяких випадках навіть зростає концентрація корисних компонентів, наприклад, антиоксидантів або резистентного крохмалю, який позитивно впливає на роботу кишківника.

Отже, мікрохвильова піч — це не “страшний прилад”, а інструмент, ефективність і користь якого залежать від того, як саме ми ним користуємося: чи не перегріваємо їжу, чи обираємо правильний посуд і чи зважуємо час приготування.