Очікується хвиля призначень у Кабінеті міністрів на ключові посади

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Політичний аналітик Валентин Гладких назвав цей вчинок “абсолютним цинізмом”. Він підкреслив, що одягнувши дорогий люксовий одяг на прем’єру трагічного фільму, Порошенко продемонстрував явну недоречність та відсутність чуття до ситуації. “Ці тижні окупації та російського наступу на Київщині відгукуються і мені”, — заявив політик, але його слова, на думку експертів, не могли компенсувати занадто пафосний вигляд і величезну вартість його куртки.

Гладких також звернув увагу на контраст між відеозверненням Порошенка, яке він записав незадовго до прем’єри, в якому заявив, що фракція не буде голосувати за державний бюджет через брак коштів. Політик нагадав, що Порошенко є одним із найбагатших народних депутатів, а його куртка на заході могла тільки підкреслити цинізм його заяви про відсутність фінансування в бюджеті.

“Додуматись під час війни надіти дорогий люкс у стилі а-ля “різдвяний олігарх” на прем’єру трагічної стрічки про закатованих співгромадян міг лише абсолютно цинічний персонаж”, – підсумував Гладких, відзначивши, що таке поєднання розкоші та трагічних тем справляє враження надзвичайної недоречності.

У столиці продовжується кримінальне розслідування, пов’язане з роботою колеса огляду на Контрактовій площі, яке, за версією слідства, упродовж майже шести з половиною років функціонувало без повного пакета обов’язкових дозвільних документів. Правоохоронні органи вважають, що з серпня 2019 року атракціон фактично розміщувався на земельній ділянці з порушенням вимог законодавства, однак відповідні міські служби тривалий час не вживали належних заходів реагування.

Слідство встановлює, що протягом кількох років контролюючі органи не забезпечили належного нагляду за використанням земельної ділянки та дотриманням містобудівних і земельних норм. У межах цього кримінального провадження підозри у службовій недбалості було вручено директорці Департаменту земельних ресурсів КМДА Валентині Пелих та директору Департаменту територіального контролю КМДА Михайлу Буділову. За версією слідчих, посадовці могли не виконати свої службові обов’язки, що призвело до багаторічного ігнорування порушень.

Окремі претензії у слідства виникли і до технічного стану колеса огляду. Під час огляду було зафіксовано, що металева конструкція атракціону спирається на дерев’яні бруси, які мають ознаки глибокого гниття, руйнування та тривалого впливу вологи. Правоохоронці вважають, що це створювало реальну загрозу життю та здоров’ю відвідувачів. У зв’язку з цим суд наклав арешт на колесо огляду із забороною його експлуатації.

Водночас у КМДА заявляють, що, за результатами технічного огляду, проведеного восени 2025 року, атракціон нібито відповідав паспортним характеристикам і був придатний до експлуатації. Чиновники також повідомили, що місто веде переговори з власником щодо демонтажу конструкції та можливого перенесення її в іншу локацію столиці.

Історія з колесом огляду бере початок у 2017 році, коли його встановили в межах новорічно-різдвяних заходів на Контрактовій площі. Тоді підприємцю було видано тимчасові документи на порушення благоустрою. Надалі терміни дії цих дозволів кілька разів продовжувалися, однак, за даними слідства, остання контрольна картка втратила чинність у серпні 2019 року. Після цього жодних документів, які б легалізували перебування атракціону на земельній ділянці, оформлено не було.

Попри це, колесо огляду продовжувало працювати, а різні міські структури неодноразово фіксували відсутність необхідної документації та виносили приписи. За висновками судової економічної експертизи, внаслідок самовільного використання частини земельної ділянки територіальній громаді Києва було завдано мільйонних збитків.

Наразі слідство триває. Суд обрав підозрюваним посадовцям запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Правоохоронці не виключають, що коло фігурантів справи може бути розширене.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Проблеми з податками та фіктивні компанії

Останнім часом в Україні триває слідство щодо несплати податків компаніями, що експортують зерно через Одеський порт. Зокрема, йдеться про ТОВ “ТОЛАНС”, ТОВ “ЛІВІОН”, ТОВ “ІНТЕГРА ЛАЙТ” та ТОВ “МЕНТІ”. Виявилося, що ці компанії за допомогою складних схем обходять обов’язкове повернення податків, що завдає значних збитків державному бюджету.

Наприклад, ТОВ “ТОЛАНС” та ТОВ “ЛІВІОН” не лише мали проблеми з реєстрацією фінансових звітів, а й виявилися залучені до численних маніпуляцій з фіктивними компаніями. Як показало розслідування, ці фірми часто змінюють свої назви і власників, а також використовують фіктивні адреси та реквізити, що ускладнює їх відстеження і контроль.

Великі обсяги зерна, які проходять через Одеські порти, нерідко стають предметом обговорення через численні порушення митних і податкових норм. Розслідування показало, що багато з цих компаній використовують “фірми-прокладки”, які купують зерно у фермерів, але не платять належних податків.

Ці фірми часто відзначаються відсутністю реального виробництва або земельних ділянок, що підвищує ризик їх фіктивності. Випадки, коли такі компанії за один рік показують прибуток у розмірі 100 гривень або навіть працюють у збиток, тільки підтверджують підозри щодо їхньої діяльності.

Після підписання попередньої “зернової угоди” Україна зіткнулася з безліччю проблем. Фермери, які не змогли продати свою продукцію через імпортні обмеження в Польщі, Румунії, Угорщині, Болгарії та Словаччині, зіткнулися з протестами і серйозними економічними труднощами. Водночас, державні органи не змогли належним чином забезпечити контроль за експортом, що призвело до негативних наслідків для економіки країни.

Проблеми з митним контролем і можливість ухилення від податків через фіктивні компанії не лише завдають збитків державі, а й підривають довіру до системи. Випадки, коли зерно вивозять через схеми, що обходять митні платежі, і коли компанії, що мають підозрілу фінансову історію, продовжують свою діяльність без жодних покарань, показують системні недоліки в управлінні та контролі.

Окремої уваги заслуговує ситуація з Олексієм Федоричевим, російським бізнесменом, який володіє ТОВ “ТІС-Зерно” і ТОВ “ТІС-Міндобрива”. Попри двічі накладені санкції, Федоричев продовжує активно заробляти на українському зерні. Згідно з офіційними даними, його компанії отримали значний прибуток навіть у період санкцій, що викликає додаткові питання про ефективність санкційного режиму та контроль за їх виконанням.

В Україні Федоричев не лише зареєстрований як власник компаній, а й активно оскаржує санкції в суді, що ставить під сумнів дієвість таких обмежень.

Ситуація на українському ринку зерна вимагає термінового реагування з боку державних органів. Необхідно забезпечити суворий контроль за компаніями, що займаються експортом, вдосконалити системи перевірок і запобігання ухиленню від податків. Додатково слід провести комплексну перевірку діяльності підсанкційних бізнесменів і їх компаній.

Важливо, щоб державні органи не лише активно боролися з існуючими схемами, але й запобігали появі нових фірм-прокладок, які можуть шкодити економічним інтересам України. Для цього потрібно зміцнити взаємодію між митницею, податковими органами та правоохоронними структурами, забезпечити прозорість процесів і підвищити ефективність контролю на всіх етапах — від експорту до надходження податків до державної казни.

Українська економіка і аграрний сектор потребують надійних механізмів захисту від шахрайства та корупційних схем, які можуть підірвати їхню стабільність і зростання.

Смартфон став важливим елементом нашого повсякденного життя, який зберігає всю особисту інформацію: від приватного листування до фінансових операцій. Він вже давно перетворився на невід'ємну частину сучасного світу, і, відповідно, є основною ціллю для хакерів та інших зловмисників. Будь-яке несанкціоноване втручання в роботу пристрою, будь то його злам чи встановлення шпигунських програм, може створити серйозну загрозу для вашої безпеки. Важливо знати, як своєчасно виявити ознаки того, що телефон використовується без вашої згоди, аби знизити ризики.

Одним із найбільш явних попереджувальних сигналів є незвичайне споживання заряду батареї або мобільного трафіку. Якщо ви помічаєте, що акумулятор вашого смартфона швидко розряджається без активного використання або спостерігаєте підозрілі стрибки у витраті мобільного інтернету, це може бути ознакою того, що у фоновому режимі працює шпигунське програмне забезпечення. Такі програми можуть відслідковувати вашу активність, передавати інформацію про ваші дії в мережі або навіть здійснювати запис дзвінків без вашого відома.

Особливу увагу слід звернути на самовільну активацію камери чи мікрофона. Якщо під час дзвінків чути сторонні шуми, клацання або ехо, це може свідчити про прослуховування. Не менш тривожно, коли камера активується без вашої участі або з’являються ознаки запису.

Поява невідомих програм — ще один серйозний сигнал. Шкідливе ПЗ часто маскується під системні служби або «оновлення ОС». Якщо такі додатки неможливо видалити, а телефон починає зависати, перегріватися або самостійно перезавантажуватися, варто негайно перевірити пристрій на віруси та шпигунські модулі.

Щоб знизити ризики, встановлюйте додатки лише з офіційних магазинів, уважно контролюйте надані дозволи й регулярно оновлюйте операційну систему. Використання антивірусного ПЗ та періодичний аналіз витрат батареї та трафіку допоможуть вчасно виявити небезпеку.

Пильність — головний захист від стеження. Регулярно перевіряйте роботу свого смартфона та не ігноруйте навіть дрібні відхилення. Саме увага до деталей допоможе зберегти конфіденційність і захистити особисті дані.