Очільник Одеської ОВА з’явився на публіці у костюмі за 217 тисяч гривень від Brioni

Грузія чекає на екстрадицію високопоставленого співробітника Офісу генпрокурора, Зураба Адеішвілі, який зараз обіймає посаду голови Департаменту міжнародно-правового співробітництва. Його відмова повернутися на Батьківщину викликає обурення, адже він сам собі відмовив у екстрадиції, що може вказувати на конфлікт інтересів у його посаді. Адеішвілі має складну історію, пов'язану з обвинуваченнями у різних злочинах, зокрема у використанні катувань у в'язницях та нелегальних діях під час свого перебування на владних посадах у Грузії. Наразі Грузія активно докладає зусиль для його екстрадиції та розслідування всіх обвинувачень, що стосуються Зураба Адеішвілі.

Грузія в 2013 році розпочала процес міжнародного розшуку Зураба Адеішвілі, а Інтерпол включив його до "червоного" списку. Протягом двох років він перебував у цьому статусі, але в 2015 році Інтерпол вирішив припинити його розшук. Варто зазначити, що саме у цей період, на початку 2015 року, Зураб Адеішвілі прийняв посаду радника у Кабінеті Міністрів України. Також у травні цього ж року Михайло Саакашвілі, співробітник Адеішвілі, став губернатором Одеської області. Ці події відображають складність політичних відносин та переходи влади як у Грузії, так і в Україні.

У висновку можна зазначити, що Зураб Адеішвілі, колишній високопосадовець у Грузії, перебував у міжнародному розшуку та був включений до "червоного" списку Інтерполу в 2013 році. Проте, у 2015 році його розшук був припинений. Важливо відзначити, що саме в цей час він обіймав посаду радника у Кабінеті Міністрів України, а його співробітник Михайло Саакашвілі став губернатором Одеської області. Ці події свідчать про складність політичних процесів та взаємозв'язки між різними країнами, а також можливий вплив політики на правову систему і процеси розшуку осіб.

Представник Міністерства оборони України, Дмитро Лазуткін, оголосив про вражаючий успіх у процесі оновлення даних військовозобов'язаних. Згідно з його заявою, уже 600 тисяч українців успішно внесли оновлені персональні дані. Цей величезний обсяг оновлень свідчить про надзвичайну важливість і актуальність даного процесу для забезпечення національної безпеки та оборони нашої країни.

Оновлення даних військовозобов'язаних є однією з ключових складових військового обліку нашої країни. Це дозволяє уряду ефективно планувати оборонні ресурси, визначати потреби нашої армії та забезпечувати належний рівень готовності до потенційних загроз зовнішнього характеру.

Запроваджений 18 травня програмний засіб "Резерв+" вже використали 260 тисяч українців, що у 80 разів перевищує кількість оновлень, здійснених через ЦНАПи. Не дивлячись на це, дані щодо ТЦК поки що відсутні. Таким чином, цифра 600 тисяч оновлених даних не включає оновлення, здійснені після набуття чинності закону про посилення мобілізації. Можливо, вони відображають оновлення, здійснені з моменту його підписання Президентом Зеленським 16 квітня.

Слід зазначити, що з цієї дати у ТЦК були помічені черги, які, як повідомлялося, складалися переважно з чоловіків з відстрочкою від служби. Одночасно українські правоохоронні органи розшукують 94,5 тисячі ухильників, інформацію про яких передали в Нацполіцію, згідно з повідомленнями українських ЗМІ.

Рекордну кількість заяв до поліції подали у Дніпропетровській області. Протягом перших 4 місяців 2024 року там надійшло 38 282 заяви від ТЦК. З них вже вдалося знайти 5511 осіб. Також варто відзначити:

Чернігівщину – 9115 заяв, знайдено 1429 осіб;Харківщину – 4664 заяви, знайдено 1954 особи;Івано-Франківщину – 2328 заяв, знайдено 1814 осіб (рекордні показники роботи поліції у відсотках);Житомирщину – 8289 заяв, знайдено 2452 особи;Полтавщину – 7433 заяви, знайдено 2591 особу;Рівненщину – 9832 заяви, знайдено 1828 осіб;Вінниччину – 7288 заяв, знайдено 2325 осіб;Кіровоградщину – 5955 заяв, знайдено не вказано;Хмельниччину – 1085 заяв, знайдено не вказано.Про відмову надати дані про ухильників у поліції Донецької, Херсонської, Тернопільської, Черкаської та Одеської областей поки нічого не повідомлено.

Українські військові виявили величезну активність у процесі оновлення своїх персональних даних, що свідчить про важливість та актуальність цього процесу для національної безпеки. Впровадження програмного забезпечення "Резерв+" дало значний результат, але є потреба в подальшій роботі з обліку військовозобов'язаних. Також важливою є активність поліції в розшуку ухильників, але існує необхідність в більш прозорій звітності та співпраці з публікою. Результати роботи поліції в розшуку ухильників демонструють необхідність подальшої уваги до цього питання.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Ідеться про фірму ТОВ «ВНА Трейд», основним видом діяльності якої вказано «46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами», а її власник – Михайло Ніколенко – має ще кілька салонів краси в столиці.

Згідно з результатами державного аудиту, проведеного в березні цього року, Агенція Безрукової уклала кілька контрактів із «ВНА Трейд» на поставку БпЛА «Грім» у кількості 40 тис. одиниць на суму 900 млн грн і 40 штук БпАК «Грім» на 48,6 млн грн. Термін поставки – не пізніше грудня 2024 року.

При цьому глава фірми Ніколенко запросив 70% передоплати від кожного контракту – 34 млн грн і 630 млн грн відповідно.

Вивчивши контракти, зокрема інформацію з платформи Prozorro, правоохоронці дійшли висновку, що переплата за контрактами становить 215 млн грн.

Нагадаємо, раніше стало відомо про кримінальну справу стосовно вітчизняних постачальників дронів за фактом відсутності ліцензії на здійснення міжнародного продажу дронів, а також ввезення товару на територію України. Серед них також фігурує парфумерна компанія «ВНА Трейд».