Очільник Одеської ОВА з’явився на публіці у костюмі за 217 тисяч гривень від Brioni

У Києві стався потужний вибух, який серйозно потряс столицю. Інцидент стався в одному з житлових районів, де вибухова хвиля пошкодила не лише будівлі, але й завдала шкоди багатьом інфраструктурним об'єктам. За попередніми даними, вибух спричинив численні пошкодження на вулицях, руйнуючи вікна в будинках та автомобілях, а також спричинив великі затори через блокування доріг. Влада вже оголосила надзвичайний стан і активно працює над ліквідацією наслідків.

За словами представників правоохоронних органів, наразі ведеться розслідування, але перші оцінки свідчать, що вибух був результатом терористичного акту або диверсії. Місто переживає важкі часи, але служби екстреної допомоги працюють без зупину, рятуючи людей і ліквідуючи наслідки. Місцеві жителі активно реагують на ситуацію, організовуючи допомогу постраждалим, надаючи першу медичну допомогу та забезпечуючи потреби тих, хто залишився без даху над головою.

Місцеві мешканці заявляють, що спорудження нового будинку у цій частині Березняків створює реальну небезпеку для навколишніх будинків. За інженерно-геологічними даними, ґрунти в районі заплавні, слабкі, потребують пальових фундаментів, а сусідні будівлі вже мають тріщини і просідання. “Це потенційна братська могила для мешканців”, — кажуть активісти, посилаючись на висновки фахівців про ризик руйнування конструкцій у разі продовження робіт.

Крім того, забудовник фактично позбавив громаду доступу до прибудинкових територій і скверу Тичини: ділянка оточена парканом, будівельна техніка пересувається тротуарами, створюючи небезпеку для людей. Громадські активісти заявили про погрози з боку охорони об’єкта та цинічні “поради” адвокатів забудовника — “продати квартири” або “домовитися”.

21 жовтня 2025 року мешканці Березняків зустрілися з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), вимагаючи позапланової перевірки об’єкта. Водночас ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подала два позови до суду: до Департаменту містобудування КМДА — щодо скасування містобудівних умов і обмежень, та до ДІАМ — щодо анулювання дозволу на будівництво.

У громаді стверджують, що суд розглядає справу формально, і готують звернення до НАБУ через ознаки корупції. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за статтями про незаконне будівництво, порушення правил екологічної безпеки та самовільне зайняття земельної ділянки.

Сквер імені Павла Тичини офіційно з’явився у грудні 2022 року, коли Київрада перейменувала колишній сквер імені Леніна. Проте ділянку так і не оформили як зелену зону — вона не перебуває на балансі “Київзеленбуду” і юридично залишається у приватній власності.

Активісти кажуть, що землю під сквером у 2004 році передали в оренду британській компанії “Савона” для “офісного блоку громадського призначення”, а вже у 2006-му — продали їй за 3,5 млн грн. Після низки судових спорів ділянку придбала компанія “Будєвросервіс”, бенефіціаром якої є Іван Молчанов — син Владислави Молчанової, власниці девелоперської групи Stolitsa Group.

Саме “Будєвросервіс” отримав у 2020 році містобудівні умови від КМДА, у 2021-му — дозвіл ДІАМ на будівельні роботи, а нині намагається звести 26-поверхову висотку з 252 квартирами й апартаментами.

Компанії, пов’язані з Владиславою Молчановою, неодноразово фігурували у резонансних історіях — від “Патріотики на озерах” до проєктів на Виноградарі. У вересні 2025 року НАБУ повідомило Молчановій про підозру у справі щодо незаконного відчуження земель ринку “Столичний”.

Експерти вважають, що й нинішня ситуація на Березняках — продовження тієї самої моделі, коли земельні ділянки під зеленою зоною чи промисловими об’єктами перетворюються на житлові майданчики шляхом підміни класифікації і зміни функціонального призначення.

Поки громада готує нові позови, а ДІАМ планує перевірку, забудовник продовжує роботи. На місці колишнього скверу ростуть палі майбутнього 26-поверхового “багатофункціонального комплексу” — символа безсилля громади перед черговим київським хмарочосом.

У Розкішному Світі Закарпатської Принцеси: Як Колишній Депутат Виграє Тендери і Ласує Дочку Рояльними Розкошами

Історія Земельних Ділянок: Як Політична Еліта Закарпаття Викуповує Землю та Живе у Розкоші

У далекому 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його рідні та близькі отримали в Підвиноградові не менше, ніж чотири земельні ділянки. Це було виконанням їх права на безоплатне землеволодіння, яке гарантує кожному українцю Конституція. Серед отримувачів ділянок були Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (пресумований водій Греченюка) та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина пресумованого водія Греченюка). Судові процеси щодо цих земель тривали аж до 2021 року, але зазначені особи все ж отримали право на власність.

Сам Микола Греченюк володіє чотирма земельними ділянками та будинком в Підвиноградові, тоді як його дочка Беатриса володіє трема ділянками та власним маєтком. Крім того, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому теж щасливо супроводжується тендерами. За даними "Прозоро", ця фірма брала участь у не менше, ніж 124 конкурсах і виграла підряди на суму близько 370 мільйонів гривень.

Суми можуть здаватися не такими великими порівняно з іншими учасниками тендерів, але це не заважає Беатрисі Греченюк насолоджуватися своїм життям у розкоші. Сумки Hermes, автомобіль Porsche, відпочинок у Парижі, Дубаї, на Сардинії та гірськолижних курортах, прикраси найпрестижніших брендів світу — все це Беатриса демонструє у своєму Instagram, не відстаючи від подружок, серед яких сестра Романа Гринкевича, опального розкрадача армії, Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка, Алла Барановська.

Чоловіком Беатриси є не менш відома особистість — Андрій Петьовка, син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Петьовки, хоча й мають давню неприязнь до Балог, але це не заважає обом родинам керувати своєю областю з величністю.

У 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Ймовірно, Беатриса Греченюк має там свої покої, як справжня принцеса.

У своєму Instagram дочка Греченюка також зазначає, що є дизайнером інтер'єрів. Вона показувала свій дім, інтер'єр якого вона, за її словами, розробила сама. Іншим її бізнесом є ресторан Darlin’ restobar у Мукачевому, де подаються розкішні страви та дорогі вина.

Складно не помітити, як життя деяких осіб переплітається з політикою, бізнесом та суспільними відносинами. Чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, це ще один приклад особистості, яка об'єднує в собі кілька сфер діяльності. Він, за вказівкою партії «Рідне Закарпаття», вирішив випробувати свої сили у політиці, але, на жаль, ця спроба не увінчалася успіхом.

Його батько, нардеп Василь Петьовка, у розпал війни з Росією просив дозвіл на виїзд за кордон для сина терміном на 3 місяці. Це запросило певні питання, адже перепустки отримали також інші особи, серед них і Микола Греченюк, сват Беатриси. Такий крок зібрав на себе увагу Національного агентства з питань запобігання корупції, і адмінпротокол був складений на Петьовку.

Проте, після того як було зазначено, що обидва повернулися з волонтерською місією, НАЗК припинило свої претензії. Але життя продовжувалося, і в липні 2022 року, коли ще діяли перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. Можливо, запит на виїзд за кордон був пов'язаний не з волонтерством, а з покупкою подарунків на родинне свято.

А ось у вересні 2023 року Беатриса, разом із дочкою і, можливо, чоловіком, вирушила у захоплюючу подорож до Італії. І не просто у готель, а у справжній палац. Їхня здатність до розкошів та любов до всього шикарного давно відома, особливо серед світських колах.

Однак, можливо, варто задати собі питання, чи все це багатство не здобуто через контрабанду, яка тоннами незаконно проникає через Закарпатську область. Підвозити незадекларовані товари через кордон — це темна сторона, яка може ховати в собі небезпеку та порушення закону. І саме Закарпаття стає лідером серед областей України у постачанні незаконних товарів.

У цій статті ми розглянули життя Беатриси Греченюк, дочки колишнього сільського депутата Миколи Греченюка з Закарпаття, яка на перший погляд живе розкішним та безтурботним життям. Вона отримує доступ до розкішних подорожей, має замки та дорогі прикраси, що викликає певні запитання щодо джерел її доходів. Аналізуючи різноманітні аспекти її життя, включаючи сімейні зв'язки з політичними особистостями, можна зробити припущення про можливість зв'язку цих розкішних благ з контрабандою, що проходить через Закарпаття. Такі підозри підтримуються деякими подіями, які відбувалися в її оточенні, такими як надання перепусток на виїзд за кордон на підставі волонтерської діяльності, а також різноманітні сімейні зв'язки з політичними діячами, які можуть використовуватися для отримання користей. Таким чином, хоча зовнішній вигляд може бути розкішним, необхідно докладати зусиль для розкриття можливих схем корупції та контрабанди, які можуть ховатися за цими благами.

Гривня встановила новий історичний рекорд стосовно свого курсу по відношенню до долара, практично дотикучи позначки у 40,7 гривень за один долар наприкінці травня. Цей показник вже врахований у бюджеті на 2024 рік, що свідчить про серйозні економічні виклики та необхідність ретельного контролю над фінансовою ситуацією. Така динаміка валютного обміну відображає складну ситуацію на міжнародних фінансових ринках та потребу у компетентному управлінні фінансовими ресурсами країни. Очікується, що ця ситуація спонукатиме до впровадження ефективних стратегій зміцнення національної валюти та стабілізації фінансового ринку загалом.

Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.