Одного з головних податківців Києва затримано за підозрою в корупції

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура надали офіційне повідомлення про підозру Миколі Сольському, якому держава вважається вчинення заволодіння земельними ділянками на суму, що перевищує 291 мільйон гривень, а також спробою заволодіння іншими ділянками на 190 мільйонів гривень. Учасники цієї схеми, які були задіяні в цих незаконних діях, активно здійснювали знищення документів, що мали дати право на постійне користування землею двом державним підприємствам на території Сумської області. Відсутність таких документів призвела до складання обласним Держгеокадастром акта про самовільне зайняття земельних ділянок. Далі, за допомогою посадовців, які були підконтрольні обласному Держгеокадастру, ці ділянки були передані в оренду заздалегідь обраній групі осіб, які вже заздалегідь планували їх отримати власність. Умовою для цього було підписання договору про передачу в оренду приватному агрохолдингу ще до офіційного надходження документів на право власності. Як результат, в період з 2017 по 2021 роки учасники цієї схеми незаконно заволоділи 1250 земельними ділянками обсягом 2493 гектари, а також намагалися заволодіти ще 3282 гектари землі.

У результаті проведеного розслідування стало очевидним, що міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський та інші особи були замішані у складних схемах заволодіння земельними ресурсами, що призвело до величезних фінансових збитків для держави. За допомогою фальсифікації документів та зловживанням службовим становищем вони намагалися незаконно перерозподілити земельні ділянки на користь обраних осіб та підприємств. Цей випадок є прикладом необхідності посилення контролю за владою та реформування системи управління земельними ресурсами для запобігання подібним корупційним діям у майбутньому.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Цей крок є важливим етапом у процесі відновлення контролю над територією, що знаходиться під загрозою окупації, адже більшість сіл та селищ Нововасилівської громади знаходяться під російським контролем з початку повномасштабного вторгнення.

Одним із важливих моментів цього указу стало призначення Володимира Задираки на посаду голови Нововасилівської селищної військової адміністрації. Розпорядження №120/2024-рп від 5 листопада визначає його нову роль в управлінні територією, яка потребує відновлення та підтримки в умовах військового часу. Задирака буде координувати зусилля з відновлення інфраструктури, соціальних послуг і загального порядку на підконтрольній території.

Головне завдання нової військової адміністрації — це забезпечення стабільності на звільненій території та організація всіх необхідних заходів для відновлення нормального функціонування громади, що перебуває під постійною загрозою з боку ворога.

Призначення Задираки підкреслює серйозність намірів уряду щодо належного управління територією, яка майже весь час з початку війни залишається в умовах окупації. Залишається завдання не тільки забезпечити безпеку, а й налагодити взаємодію з громадянами, які повертаються після відступу окупантів.

Згідно з указом, Генеральному штабу Збройних Сил України та Запорізькій обласній військовій адміністрації доручено вжити всі необхідні заходи для успішного утворення та функціонування військової адміністрації. Це включає логістичні, адміністративні та соціальні заходи, що дозволять відновити правовий порядок, а також сприяти поверненню внутрішньо переміщених осіб і забезпеченню їхнього безпечного життя на відновленій території.

До складу Нововасилівської селищної територіальної громади входять два селища та вісімнадцять сіл. Важливо відзначити, що ці населені пункти майже з початку війни перебувають під російською окупацією, що значно ускладнює процес відновлення і нормалізації життя. Відновлення контролю над ними стане важливим кроком не тільки для відновлення інфраструктури, а й для відновлення моральної підтримки населення.

Ця проблема виникла внаслідок комплексу факторів, включаючи поточну ситуацію в країні та зміни у законодавстві. Компанії змушені адаптуватися до нових реалій, шукаючи інноваційні рішення для підтримки своєї діяльності та забезпечення якісного обслуговування клієнтів.

В «Аврорі» кажуть, що дефіцит робочих рук є впродовж усієї війни і зараз становить 8%. Однак ситуація загострилася після набуття чинності закону про мобілізацію. 18 травня на роботу не вийшли 80% водіїв компанії, виникли проблеми з доставленням товарів у магазини. Наразі у великої мережі є лише один водій вантажівок.

У «Нової пошти» – три водії великогабаритного транспорту. Бракує також кур’єрів: з 460 кандидатів на роботу (зокрема 130 жінок) у підсумку найняли тільки двох. Більшість відмовилися самі, бо хотіли працювати в пішій доставці.

Фармацевтичній компанії «Фармак» не вистачає вантажників, електрогазозварників, слюсарів-ремонтників, водіїв вантажних авто, інженерів.

У Ferrexpo на «чоловічих» посадах працює понад сотня жінок: водійки великовантажних автосамоскидів, електрогазозварювальниці, електромонтерки. Компанія почала навчати їх ще з 2020 року.

Співвласник EVA і Varus розповів, що жінки не хочуть навчатися і працювати на «чоловічих» посадах, навіть коли їм пропонують істотно вищу зарплату.

«Зараз у жінки в Україні немає проблеми знайти роботу. То навіщо їй обирати важкі спеціальності, якщо за ті самі гроші можна робити легшу роботу», – каже гендиректор “Логістик Юніон”.

Скаженість війни: як російські бомби-планувальники перевертають усе з ніг на голову

На сході України, де кожен день — це випробування на відвагу, нова російська зброя перетворює найсильніших бійців на молитовників. Злива, що виникла після авіаудару російських бомбардувальників біля міста Лиман, сформувала яр у 15 метрів в діаметрі, глибший, ніж будь-який український окіп. Це місце стало місцем де російські бомби перевірили віру українських солдатів, які захищають країну. Нині їм не лише доводиться боротися з ворогами, але й з небезпекою, що нависає з неба.

Серйозність атаки Росії вражає. За останні два тижні, українці стали свідками двох масованих ракетних та безпілотних ударів, що вразили інфраструктуру країни. Лише за 6 днів, близько 700 фугасних бомб були скинуті з російських винищувачів. Минулого тижня, Харків, друге за розміром місто України, постраждав від планувальної бомби, яка впала на його територію.

Ще більша загроза полягає в розмірах і здатностях цих смертоносних знарядь. Від ФАБ-250 до найбільшої ФАБ-1500, ці бомби мають різні розміри, але всі вони створені для нанесення максимальних руйнівних пошкоджень. Страшніше те, що Росія розробляє бомбу вагою три тонни і збирається випускати бомбу-планувальник "Дрель" з касетними боєприпасами. За словами військових блогерів, ці планувальні бомби можуть стати справжньою крилатою ракетою, що збільшить їх дальність і руйнівну силу.

Російські військові наділені новими технологіями, які роблять їх здатними управляти навіть найсмертоноснішими бомбами, що перевершують будь-які засоби протиповітряної оборони. Українські солдати зараз ведуть боротьбу не лише з озброєними противниками, але й із небезпекою, яка надходить з висоти, змушуючи їх вірити у щасливу зірку та надію.

Важка рішучість виживання: як українські силовики та їхній геній протистоять новій російській зброї

Українські солдати стають перед викликом, який вимагає найвищого ступеня відваги та стратегічного мислення. Нова російська зброя перевіряє їхню витривалість та навички, ставлячи під сумнів навіть найміцнішу оборону.

Наразі бомби, які планують, залишаються неточними, а це означає, що російським генералам доводиться постійно коригувати стратегії, щоб поліпшити прицілювання. Протягом перших двох років конфлікту, вони турбувалися про збереження своїх винищувачів, адже для точнішого скидання бомб російські пілоти повинні були підніматися на велику висоту в небезпечній близькості від лінії фронту. Тепер вони змушені приймати ризик втрати літаків через ефективність українських систем протиповітряної оборони, які продемонстрували свою силу, знищивши дві батареї Patriot.

Українські військові вирішують, куди спрямовувати свої обмежені ресурси, щоб захистити свої позиції. Наразі вони витрачають ракети ППО з розрахунком, адже пакет допомоги зі США затримується. Навпаки, для Росії немає обмежень у використанні її бомб, і її стратегія полягає в тому, щоб використовувати їх на повну потужність, ризикуючи втратами літаків. Однак це може стати великою перевагою для України, яка демонструє свою здатність протистояти агресору.

Таким чином, в цій непередбачуваній війні, де кожен крок може вирішити долю тисяч життів, українські силовики виявляють неймовірну сміливість та наполегливість, борючись за мир та свободу своєї країни.

У вищезгаданій статті ми дізналися про складну ситуацію на сході України, де російська зброя наносить серйозні втрати та завдає загрозу життю українських солдат та мирному населенню. Помітно, що стратегія Росії полягає у використанні новітніх технологій та зброї для зміцнення своєї позиції на фронті. Українські військові виявляють велику сміливість та наполегливість у боротьбі з агресором, однак, вони стикаються з обмеженими ресурсами та нестачею сучасної техніки. Виживання України у цьому конфлікті залежить від її здатності ефективно відповідати на нові виклики та швидко адаптуватися до змін у стратегії противника.