Вівторок, 1 Вересня, 2026

Офіс Президента хоче придушити політичні телеграм-канали

Важливі новини

Суд виніс вирок у резонансній справі про зґвалтування дівчинки у 2021 році

Воловецький районний суд Закарпатської області визнав винними трьох обвинувачених у зґвалтуванні неповнолітньої дівчинки, що сталося у 2021 році. Суд ухвалив вирок – 6 років позбавлення волі для кожного з фігурантів справи. “Обвинувачені у справі про сексуальне насильство над дівчинкою на Закарпатті отримали реальний строк ув’язнення. Кожному з них суд призначив покарання у вигляді 6 років […]

The post Суд виніс вирок у резонансній справі про зґвалтування дівчинки у 2021 році first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Гнітючий вплив фронтової ситуації на депутатів Верховної Ради: виклики перед майбутнім України

Згідно з нашими джерелами, у депутатів від "Слуги народу" все частіше виникає бажання достроково скласти мандат. Попередньо було відомо, що близько 20 людей вже висловили таку інтенцію та подали офіційні заяви про це. Проте зараз кількість охочих значно зросла, але їм просто не дозволяють це зробити. Блокування відбувається на рівні керівництва фракції. Якби зараз депутати могли спокійно залишити Раду без наслідків, тоді виникло б питання — хто залишиться від фракції та в парламенті загалом. Внутрішня ситуація зараз ще гірша, ніж у січні 2022 року. Відносно фракції, ситуація є хаотичною, кожен робить те, що йому заманеться, а керівництво взагалі не звертає уваги на думку інших. Їх не залучають до планування, інформація надходить перед засіданнями у стилі "натисни зелену за все". Депутати не відчувають підтримки та розуміння від керівництва, але постійно отримують загрози відповідальністю перед громадськістю. Напівзагибельні надії на швидку перемогу у війні також негативно впливають на багатьох депутатів. Вони не розуміють, куди все це рухається, оскільки ніхто не розкриває глобальних планів. Остання зустріч президента з монобільшістю також вплинула на бажання багатьох депутатів скласти мандат. Зараз внутрішні настрої в фракції характеризуються смутком і безвихіддям. Багатьом вже давно "чемоданний настрій", однак їм не дозволяють піти.

З висновками зазначеної статті можна зробити декілька важливих висновків. По-перше, внутрішня ситуація в фракції "Слуга народу" у Верховній Раді є хаотичною, і дедалі більше депутатів виявляють бажання достроково скласти свої мандати через невдоволеність керівництвом і загальною невизначеністю щодо майбутньої політичної перспективи. По-друге, існує невизначеність щодо шляху конфлікту на Сході України, що також впливає на рішення депутатів щодо подальшого залишення в парламенті. І, нарешті, важливим фактором є втрата відчуття підтримки та спільної мети серед членів фракції, що призводить до демотивації та прагнення змінити політичну сферу.

Чутки про “масове скасування прав власності”: що насправді відбувається з житлом в Україні

В українських соцмережах активно поширюються емоційні дописи про нібито масштабні анулювання права власності, арешти квартир за борги та «перезавантаження» державних реєстрів. Автори таких повідомлень часто апелюють до страхів людей, стверджуючи, що житло можна втратити майже миттєво й без пояснень. Водночас фахівці у сфері права підкреслюють: подібні твердження не мають під собою юридичних підстав і спотворюють реальний стан речей.

Юристи наголошують, що право власності в Україні є конституційно захищеним. Його припинення або обмеження можливе лише у чітко визначених законом випадках і виключно на підставі судового рішення. Жоден державний орган, банк чи реєстратор не може «автоматично» позбавити людину квартири або будинку без проходження встановленої законом процедури. Будь-які історії про масові нічні списання чи централізоване очищення реєстрів є маніпулятивними.

Найбільший ризик виникає у випадках сумнівних правочинів — коли договір купівлі-продажу чи дарування був підписаний під тиском, без згоди співвласників, без нотаріального посвідчення або за участі фіктивних сторін. Якщо суд визнає документ недійсним, право власності повертається до попереднього власника або стає предметом спору.

Активно обговорювана тема — втрата житла через борги. Закон справді передбачає можливість стягнення майна у випадку кредитної застави або великих судових боргів. Проте йдеться про індивідуальні рішення суду, а не масові виселення. За комунальні борги або невеликі заборгованості квартири не відбирають.

Окремий блок інформації стосується реквізиції майна в умовах війни. Юристи пояснюють: вилучення можливе лише офіційно, з компенсацією, і рішення ухвалює держава, а не місцеві чиновники. Масових випадків реквізиції житлової нерухомості наразі не зафіксовано.

Право власності також може бути втрачено у разі конфіскації за кримінальні злочини або вилучення земельних ділянок для суспільних потреб — але такі випадки дуже поодинокі й повністю залежать від обставин конкретної справи.

Експерти прогнозують: у 2026 році масового позбавлення українців житла не буде. Усі рішення приймаються індивідуально, у суді, з перевіркою документів і дотриманням процедури. Панічні дописи у соцмережах — значною мірою перебільшення.

Юристи радять власникам нерухомості регулярно перевіряти правильність даних у держреєстрі, зберігати копії документів, уважно вивчати історію об’єкта при купівлі та усувати ризики, пов’язані з іпотечними чи кредитними зобов’язаннями. За належного оформлення права власності та відсутності сумнівних угод підстав для хвилювання немає.

У Німеччині виявили «зникнення» майже мільярда євро допомоги Україні

У бюджеті Німеччини на 2025 рік, затвердженому урядом, на підтримку України передбачено 8,3 млрд євро. Це майже на мільярд євро менше, ніж публічно обіцяв міністр оборони Борис Пісторіус раніше цього року, повідомляє німецьке видання Bild. 24 червня уряд офіційно затвердив проєкт бюджету, у якому на допомогу “державам, що зазнали збройної агресії” (переважно Україні) передбачено 8,3 […]

Британський генерал-лейтенант Том Бейтман очолив Багатонаціональні сили для України

Заміна командувача у "Коаліції охочих": генерал-лейтенант Великої Британії Том...

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом’якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов’язків.

Литвин зазначив, що «першим завданням є, звичайно, протидія дезінформації». Він підкреслив, що інформаційний пункт може стати основою, з якої починається все.

«Якщо люди не розуміють, що відбувається, або якщо партнери не розуміють позицію України, то інші пункти буде складно реалізувати», – сказав Литвин.

У реалізації цього плану братимуть участь ключові структури, такі як Головне управління розвідки (ГУР), Служба зовнішньої розвідки та Служба безпеки України (СБУ). Це свідчить про серйозний підхід уряду до питання дезінформації, яка стала важливою складовою стратегії України у війні.

Останні новини