Офіс Президента використовує мирні переговори для досягнення військових цілей

Національне агентство з питань запобігання корупції провело повну перевірку виправленої декларації заступника начальника податкової служби Одеської області Дмитра Хандусенка та встановило низку суттєвих порушень. Йдеться про можливе неправдиве декларування, а також завищення окремих активів, що викликало додаткові запитання у контролюючого органу.

Перевірка тривала з 30 червня по 18 грудня 2025 року та була продовжена ще на 60 днів у зв’язку з необхідністю детального аналізу поданих відомостей. Фахівці агентства досліджували інформацію щодо майнового стану посадовця та членів його родини, зокрема дружини Дар’ї Кочуріної, доньки Анжеліни та падчерки Анжеліки. У результаті встановлено розбіжності між задекларованими даними та фактичними обставинами.

Крім того, не відображено фактичне користування об’єктами нерухомості протягом значної частини 2024 року, а ділянка площею 12 487 м², набуття якої відбулося у жовтні 2023 року, була продана у березні 2024-го за 33 тис. грн. Не внесено до декларації доходи від оренди об’єктів дружини на суму понад 187 тис. грн, а також дані про оренду квартири у колишнього чоловіка дружини.

Недостовірно зазначено дати набуття права власності на автомобілі. Land Rover Range Rover 2013 року був набутий у власність 25 квітня 2024 року, хоча у декларації зазначено 2022 рік. Lexus RX350 2016 року дружини задекларований за 914 тис. грн із датою 2023 рік, хоча фактично придбаний у травні 2022 року за 100 тис. грн.

Також виявлено недостовірні відомості щодо корпоративних прав дружини у ТОВ «Будинок Ліор», ТОВ «Ліор Україна» та ТОВ «Ліор Бутік». Під час перевірки не вдалося підтвердити внески у статутний капітал та відсутність фінансових зобов’язань.

У результаті перевірки НАЗК виявило недостовірні відомості на суму 3,3 млн грн, що є ознакою ч. 1 ст. 366-2 ККУ. Однак матеріали ще не направлені до правоохоронних органів. Варто зазначити, що перевірка стосувалася декларації за 2024 рік і не охоплювала загальну суму необґрунтованих активів, яка за даними НАЗК за 2023–2024 роки перевищує 8 млн грн і була передана до ДБР. Виправлену декларацію Хандусенко подав 10 січня 2026 року.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Фахівці досліджують інформацію з бортового самописця, а також проводять судово-медичні та товарознавчі експертизи. У ДБР наголосили, що до завершення всіх експертиз неможливо говорити про конкретні причини аварії або про можливу відповідальність посадовців чи пілота.

У вересні головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський заявляв, що результати розслідування стануть відомі незабаром. Проте донині тривають експертизи та збір даних, а про остаточні висновки поки не повідомляють.

Журналісти Breaking Defense з посиланням на джерела в Україні зазначили, що серед можливих сценаріїв катастрофи обговорюється версія, за якою літак потрапив у хмару уламків після перехоплення російської ракети. Передбачається, що ці уламки могли пошкодити двигун і важливі системи F-16, внаслідок чого літак розпався. Імовірно, пілот не встиг катапультуватися, що призвело до фатальних наслідків.

29 серпня Генеральний штаб ЗСУ підтвердив втрату винищувача F-16, який раніше брав участь у перехопленні крилатих ракет. У Повітряних силах повідомили, що Олексій Месь героїчно виконував завдання, знищивши три ракети та один ударний дрон.

Розслідуванням обставин катастрофи займається спеціальна комісія Міністерства оборони України за участі американських партнерів. За день після трагедії Президент України Володимир Зеленський звільнив генерал-лейтенанта Миколу Олещука з посади командувача Повітряних сил ЗСУ. Це рішення, за словами міністра оборони Рустема Умєрова, не було пов’язане з авіакатастрофою F-16.