Оформлювали фейкову спадщину: в Чернігові затримали аферистів з нерухомістю

Після того, як заставу в розмірі 12 мільйонів гривень було внесено, правоохоронні органи знову затримали колишнього керівника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціального захисту, Євгена Борисова. Це подія, що викликає зацікавленість широкого загалу і ставить під питання не лише його особисту діяльність, але й ефективність роботи правоохоронних органів у боротьбі з корупцією та порушеннями закону.

Затримка Борисова викликала хвилю обговорень серед громадськості та експертного середовища. Вона свідчить про складність ситуації з корупцією в системі соціального захисту та комплектування, а також про необхідність системних змін у роботі цих установ. Такі випадки підштовхують суспільство до вимоги створення більш ефективних механізмів контролю та запобігання корупції на всіх рівнях влади.

Крім того, ця подія є важливим тестом для судової системи. Суспільство очікує, що справедливість буде відновлена через об'єктивний розгляд справи та призначення відповідних покарань для тих, хто порушує закон. Тільки такі дії допоможуть підтримати довіру громадян до владних структур та покращити ситуацію з правопорушеннями в країні.

У подальшому, цей випадок може відіграти ключову роль у формуванні нових антикорупційних стратегій та політик, спрямованих на зміцнення принципів прозорості, відповідальності та рівності перед законом.

Бюро отримало інформацію, що Борисов планував вийти зі слідчого ізолятора після сплати застави і переховуватися від слідства, зокрема виїхати за кордон. Працівники ДБР затримали його і пред’явили нове звинувачення в організації легалізації незаконних доходів на суму понад 142 мільйони гривень (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України).

Нагадаємо, проти Борисова вже ведеться кримінальне провадження за кількома статтями КК України. У 2023 році його затримало ДБР і суд призначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави у 150 мільйонів гривень. Згодом суди зменшили суму застави до 12 мільйонів гривень.

Колишньому військкому вже висунуто підозри у наступних злочинах:

Ці статті передбачають покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років. Процесуальне керівництво у справі здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону та Офіс Генерального прокурора.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило, що колишній одеський військком незаконно збагатився на суму майже 190 мільйонів гривень. Журналістське розслідування показало, що в 2022 році його мати придбала віллу в Іспанії за більш ніж 4 мільйони євро, а в 2023 році – автомобіль Mercedes-Benz EQV за майже 3 мільйони гривень.

Правоохоронці також виявили, що теща Борисова за останні роки війни придбала кілька дорогих автомобілів, серед яких Toyota Land Cruiser Prado, Mercedes-Benz G 63 AMG та Toyota Land Cruiser, не маючи достатніх законних доходів для таких покупок.

Дружина колишнього військкома також придбала офісне приміщення в Іспанії вартістю 737 тисяч євро без належних законних доходів. За даними ДБР, Євген Борисов намагався втекти від слідства, постійно змінюючи номери телефонів, автомобілі та місця перебування, але його затримали в Києві через два дні.

У липні 2023 року Борисов з’явився на суд у брендовому одязі відомих італійських марок. Приміром, лише його взуття коштувала майже $700.

Дослідження, опубліковане в журналі Menopause, підтвердило, що надмірне накопичення жирової тканини в області талії, яке визначається високим співвідношенням талії до стегон (WHR), може негативно впливати на когнітивні функції у недавно постменопаузальних жінок. Зокрема, виявлено, що підвищений WHR асоціюється з гіршими результатами когнітивних тестів, зокрема у сферах уваги, пам’яті та швидкості обробки інформації.

Нове дослідження, що базувалося на піддослідній вибірці KEEPS-Cog (частина Kronos Early Estrogen Prevention Study), продемонструвало, що жінки з вищим співвідношенням талії до стегон на початку дослідження мали значно нижчі показники у кількох когнітивних доменах порівняно з учасницями з низьким WHR. При цьому, навіть після врахування факторів способу життя та загального стану здоров’я, негативний вплив високого WHR залишався статистично значущим.

Зокрема, в аналізі виявили, що вищий початковий WHR був пов’язаний з подальшим зниженням однієї з когнітивних сфер — візуальної уваги й виконавчих функцій — протягом чотирирічного спостереження. Інші домени пам’яті та мислення мали менш виражену або не стабільну динаміку у зв’язку з WHR.

Механізм цього зв’язку, за словами авторів і оглядових джерел, ймовірно пов’язаний із вісцеральним (внутрішнім) жиром, який накопичується навколо органів і продукує провоспалювальні цитокіни та знижує чутливість до інсуліну — фактори, що сприяють хронічному запаленню й метаболічним порушенням. Падіння рівня естрогенів після менопаузи посилює ці процеси, оскільки естроген має нейропротекторні ефекти й впливає на регуляцію метаболізму.

Дослідники також перевіряли, чи змінює прийом гормональної терапії (пероральної чи трансдермальної) цей зв’язок — і не виявили, що замісна гормональна терапія суттєво захищає від негативного впливу центрального ожиріння на когнітивні показники у цій групі жінок. Це означає, що високий WHR лишається фактором ризику незалежно від прийому гормонів у ранній постменопаузі.

Експерти наголошують на практичному значенні висновків: профілактика накопичення вісцерального жиру ще до настання менопаузи — через контроль харчування, регулярну фізичну активність та боротьбу з факторами ризику метаболічних захворювань — може допомогти знизити ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. У прес-релізі The Menopause Society автори закликають досліджувати ефекти контролю центрального ожиріння на здоров’я мозку саме в ранній постменопаузі.

Офіцер Збройних Сил України Ігор Лапін повідомив, що на території Сумської області активно ведуться диверсійно-розвідувальні операції російських окупантів. Він зауважив, що війська РФ, що дислокуються у неподалік від меж Сумської області, намагаються набрати силу з метою залучення українських військових резервів. Ситуація вимагає негайних заходів з боку українських військових для виявлення і ліквідації загрози та збереження територіальної цілісності України.

Лапін зазначив, що ситуація в Харківській області стала попередженням, оскільки російським військам вдалося розтягти українські резерви, частково завдяки діям спецпідрозділів Нацгвардії та інших спецпідрозділів.

Він також зауважив, що у разі появи проблем на певних ділянках фронту, українські війська можуть бути перенаправлені з інших ділянок. Наприклад, коли виникли проблеми в Очеретиному, туди була направлена 100-та окрема механізована бригада, яку було знято з іншої ділянки фронту.

Лапін також попередив, що Збройні Сили Російської Федерації можуть створити ще одне джерело тиску на Збройні Сили України, розтягуючи їх резерви. Він підкреслив, що необхідно враховувати дії противника та правильно розподіляти сили та засоби для оптимального протистояння.