Окупанти атакували Херсон і Кременчук: є поранені та пошкодження інфраструктури

Російська агресія в Україні: обстріли та загроза наступу на Харків та Суми

Українська енергетична система залишається під серйозною загрозою через продовжуючу агресивну діяльність Росії в Сумській області. Обстріли енергетичної інфраструктури призвели до відключення Харкова від електропостачання, що має негативний вплив на економіку країни та збільшує дефіцит бюджету. Існує загроза наступу на Харків через Суми, що підтверджується постійними обстрілами. Крім того, складнощі можуть виникнути із забезпеченням підтримки для Збройних Сил, оскільки українська криза поступається іншим глобальним проблемам у світі. Загалом, ситуація в Сумській області залишається напруженою та потребує уваги та дій з боку українських та міжнародних організацій для забезпечення миру та безпеки в регіоні.

Відома українська співачка Ольга Горбачова після завершення шлюбу з продюсером Юрієм Нікітіним уперше так відверто заговорила про особисте. Артистка поділилася своїми роздумами про стосунки, самоповагу та баланс між чоловіком і жінкою, наголосивши на важливості рівноправності у сім’ї. У відеозверненні, опублікованому в Instagram, вона без прикрас розповіла про внутрішні зміни, які пережила за останній час, і про висновки, до яких дійшла після непростого життєвого періоду.

За словами Горбачової, досвід шлюбу навчив її головного — у здорових стосунках не може бути домінування однієї сторони. Вона зазначила, що довгий час намагалася відповідати очікуванням, жертвуючи власними потребами, проте з роками зрозуміла, наскільки це руйнує внутрішню гармонію. Співачка підкреслила, що любов не має вимагати самозречення, а партнерство будується на взаємній повазі, свободі вибору та вмінні чути одне одного.

За словами співачки, її тригерять колишній чоловік та поведінка дітей, а організація часу 50/50 між батьками дозволила б їй по-справжньому займатися кар’єрою та творчістю. “Уявіть: 50% свого життя ви проводите сама, і ви будуєте кар’єру або творчість, і ви відчуваєте життя під своїми ногами або бачите красу своїми очима, і вас від цього ніхто не відволікає”, — пояснила Горбачова.

Артистка підкреслила, що саме такий розподіл часу і вважає проявом рівноправності та фемінізму у шлюбі.

Нагадаємо, що наприкінці липня Ольга Горбачова офіційно оголосила про розлучення з Юрієм Нікітіним, пояснивши свої причини та прагнення до самореалізації.

Рахункова палата України оприлюднила Звіт про результати аудиту відповідності за темою «Управління державним боргом», який став першим подібним оглядом за останнє десятиліття. Висновки аудиту показали значну трансформацію боргової політики країни в умовах повномасштабної війни з Росією, що суттєво змінила економічну ситуацію в Україні.

За даними Рахункової палати, з початком російської агресії витрати держави на оборону та забезпечення безпеки різко зросли, що стало основним фактором зміни боргових зобов’язань. Однак, на тлі військових дій, окупація частини територій і руйнування інфраструктури призвели до значного спаду в економіці. Зокрема, падіння виробництва, скорочення експорту та інвестицій негативно позначилися на валовому внутрішньому продукті (ВВП), що у свою чергу створило умови для стрімкого зростання дефіциту державного бюджету.

Станом на результативний період аудиту обсяг державного боргу України зріс утричі — до 7,4 трлн грн. Частка зовнішніх запозичень у загальному обсязі боргу збільшилася з 47 до 75 %, а їх сума досягла 4,3 трлн грн. Таким чином, борговий портфель України став критично залежним від зовнішніх кредиторів і характеризується підвищеними валютними ризиками та ризиками рефінансування.

Протягом 2022 року – першого півріччя 2025 року співвідношення держборгу до ВВП коливалося у межах від 77,8 % до 90,9 %. Це значно перевищує безпечний поріг у 60 % ВВП, визначений Бюджетним кодексом України (хоча на період воєнного стану ці обмеження призупинені). Аудитори наголошують, що йдеться про надмірне боргове навантаження на державний бюджет.

Дефіцит бюджету демонстрував вибухове зростання: у 2022 році він збільшився на 460 % порівняно з 2021 роком, у 2023 році — ще на 46,1 %, а у 2024 році — ще на 1,7 %.

За підрахунками Рахункової палати, за 2022 рік – перше півріччя 2025 року витрати на обслуговування та погашення державного боргу становили 3,2 трлн грн. Фактично близько 20 % усіх видатків державного бюджету в цей період йшло на виконання боргових зобов’язань.

Аудитори попереджають: у таких умовах можливості держави фінансувати соціальні програми, розвиток інфраструктури та відбудову суттєво обмежуються, адже значна частина ресурсу спрямовується на борги.

Окремий блок зауважень стосується нормативної неврегульованості управління держборгом. Рахункова палата констатує, що:

не були затверджені середньострокові стратегії управління боргом на 2023–2025 та 2025–2027 роки;

не розроблялися проєкти бюджетних декларацій на 2023–2025 та 2024–2026 роки (через призупинення відповідних вимог Бюджетного кодексу).

Усе це, на думку аудиторів, суттєво обмежило можливості середньострокового планування боргових показників та прогнозування витрат на обслуговування боргу.

Ще один показовий приклад — створення Боргового агентства. Постановою Кабміну від 12 лютого 2020 року №127 уряд ухвалив рішення про його утворення, і саме це агентство мало перебрати на себе ключові функції з управління держборгом. Втім, попри п’ять років від моменту ухвалення цієї постанови, фактичного старту його роботи так і не відбулося — відповідного урядового рішення досі немає.

Рахункова палата звернула увагу й на те, що чинні нормативно-правові акти не містять чітко визначених індикаторів боргових ризиків. Така система показників могла б допомогти вчасно оцінювати небезпеки для боргової стійкості, однак на практиці вона відсутня.

Міністерство фінансів у своїх поясненнях стверджує, що ризики враховуються під час планування боргових показників. Водночас матеріали, надані Рахунковій палаті, не містять документального підтвердження проведення такої оцінки.

Результати аудиту показують, що Україна входить у період післявоєнної відбудови з уже надзвичайно високим борговим навантаженням, значною залежністю від зовнішніх кредиторів і відсутністю повноцінно працюючої інституційної моделі управління боргом.

Рахункова палата наголошує: без прозорих стратегій, реального запуску Боргового агентства та чітких індикаторів ризиків буде надзвичайно складно забезпечити боргову стійкість у довгостроковій перспективі й зменшити тиск обслуговування боргу на майбутні бюджети.

Оборонний комітет Верховної Ради України відзначив важливий крок у напрямку демобілізації військовозобов'язаних, підтримавши законопроєкт 11035 під час першого читання. Підтвердження цієї новини надійшло від голови фракції "Слуга народу" та народного депутата Давида Арахамії, який підкреслив важливість цього кроку в контексті реалізації ініціативи Президента щодо негайного звільнення строковиків. Після обговорення законопроєкту, Комітет рекомендував включити його до порядку денного 11-ї сесії Верховної Ради України та врахувати пропозиції щодо встановлення термінів, протягом яких строковиків не можуть призвати.

Згідно з рішенням Комітету, законопроєкт передбачає звільнення військовослужбовців строкової військової служби у запас у випадку закінчення терміну служби під час дії воєнного стану або у випадку продовження військової служби понад встановлені строки. До тих, хто перебуває у запасі, заборонено призивати на військову службу протягом дванадцяти місяців, якщо вони не виражають бажання продовжувати військову службу.

Законопроєкт, так само як і законопроєкт 10313, який також був прийнятий у першому читанні, спрямований на підвищення соціального захисту військовослужбовців та представників поліції. Він передбачає унормування питань, пов'язаних з капеланством, доглядом за дітьми військовослужбовців, відпустками за кордоном та грошовими виплатами у разі загибелі поліцейських.

Однією з ключових норм цього законопроєкту є право військовослужбовців на висловлення власної думки та розповсюдження інформації, за винятком конфіденційної, що відображає важливий крок до покращення роботи силових структур та забезпечення їхньої відкритості перед громадськістю.

У результаті обговорення та підтримки законопроєкту про звільнення строковиків, зроблено важливий крок у напрямку демобілізації військовозобов'язаних в Україні. Рішення Верховної Ради та рекомендації оборонного комітету свідчать про серйозне ставлення до питання соціального захисту військовослужбовців та поліцейських. Врахування пропозицій щодо термінів та унормування питань, пов'язаних з капеланством та доглядом за дітьми, свідчать про комплексний підхід до розв'язання проблем військової служби та соціального захисту силовиків. Крім того, важливою є норма про право військовослужбовців на висловлення власної думки та розповсюдження інформації, що свідчить про прозорість та відкритість в діяльності силових структур перед громадськістю.

На сьогоднішній офіційній презентації, що припадає на 11 червня, генерал-лейтенант Іван Гаврилюк, перший заступник Міністра оборони України, викреслив картину перспективи перемоги в українській війні проти Росії. Зазначивши, що ключ до перемоги лежить у розумі та наполегливості військових, він також акцентував увагу на важливості використання передових технологій, таких як роботи та безпілотні системи, які функціонують у всіх сферах: повітрі, на землі та в морі.

Генерал Гаврилюк також зауважив, що новий рід військ дозволить здійснювати удари на велику відстань, забезпечуючи безпеку військових від наших бойових позицій до Уралу. Він підкреслив, що Україна стала першою країною, яка завершує формування такого роду військ.

Командувач Сил безпілотних систем, полковник Вадим Сухаревський, додав, що Україна вивчає та впроваджує сучасний досвід війни, диктуючи нові правила конфлікту для досягнення успіхів. Він зауважив, що сьогоднішня презентація створила прецедент для подальших дій в цьому напрямку.

Символом цього нового роду військ стала ластівка, створена за допомогою нейромережі. Вона символізує звістку про перемогу, що є важливим елементом української культури.

Нагадаємо, що Сили безпілотних систем були створені 7 травня, після чого Кабінет Міністрів підтримав проєкт Указу Президента України про створення цього нового виду військ.