Правоохоронці викрили мешканку Львівської області, яка організувала канал незаконного експорту деревини з ліщини до Європейського Союзу. Жінка зареєстрована як фізична особа-підприємець і використовувала підроблені документи для отримання сертифікатів про походження лісоматеріалів і пиломатеріалів. Як повідомили у пресслужбі територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області, підозрювана незаконно перемістила через митний кордон понад 17 кубометрів лісопродукції. […]
Цього тижня в Україні збережеться погодний контраст: західні регіони поступово охолонуть і потраплять під вплив циклону, тоді як на південному сході пануватиме справжня спека. Про це розповіла синоптикиня Українського гідрометеорологічного центру Наталія Птуха в коментарі для УНІАН. «Погода цього тижня буде подібною до минулої: на заході прохолодно з дощами, на південному сході – сухо та […]Олег Пахніц, який з кінця 2022 року очолює Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області, поступово став однією з найвпливовіших і водночас найбільш суперечливих постатей регіону. На папері він виглядає як досвідчений фахівець із більш ніж двадцятирічною кар’єрою в органах прокуратури, однак зібрані дані про його професійну діяльність і стиль керування формують зовсім іншу картину. Замість системної боротьби з економічними правопорушеннями, що й визначає місію БЕБ, управління під його проводом дедалі частіше пов’язують із вибірковістю, бездіяльністю та невмотивованим ігноруванням сигналів про масштабні розкрадання.
За інформацією кількох незалежних джерел, працівники управління регулярно отримували заяви про зловживання бюджетними коштами на Полтавщині та Харківщині. Проте значна частина цих звернень так і залишилася без руху. Учасники ринку, громадські активісти та журналісти неодноразово повідомляли про схеми, що стосуються освоєння коштів на ремонтах, закупівлях та інфраструктурних проєктах, але підтверджень бодай мінімальної реакції з боку ТУ БЕБ у більшості випадків не зафіксовано.
схеми привласнення коштів у медицині та освіті;
діяльність організованих груп, які освоювали мільйони через державні програми;
корупцію в місцевих органах влади та фіктивні закупівлі.
У найкращому випадку заявники отримували формальні відписки. У багатьох випадках – повне мовчання. Така «неспроможність» системи створює враження, що БЕБ працює не проти злочинців, а на користь тих, хто може забезпечити потрібний результат.
На тлі бездіяльності управління особливо помітним стало швидке накопичення майна у самого Пахніца та його родини.За 2023 рік його офіційна зарплата становила 714 тис. грн. Однак за цей же період сім’я:
придбала десятки земельних ділянок;
оформила нерухомість у кількох регіонах та за кордоном;
поповнила автопарк елітними авто;
отримала у власність нежитлові приміщення;
придбала одномоторний літак Socata TB20GT вартістю понад 400 тис. доларів.
У деклараціях — мільйонні грошові активи у валюті, але відсутність реальних ринкових вартостей техніки чи автопарку. Це унеможливлює точну оцінку доходів і витрат посадовця та ставить під сумнів законність походження більшості активів.
Родина Пахніца володіє великою кількістю майна, зокрема:
елітними квартирами в Дніпрі та Маріуполі;
десятками гектарів земельних ділянок;
175-метровою квартирою в Словаччині;
13 машиномісцями, частину з яких передали Пахніцу компанії, пов’язані зі структурами бізнесмена Геннадія Корбана.
Обсяг активів більше нагадує портфель великого бізнесмена, а не державного службовця, який усе життя працював у правоохоронних органах.
Сукупність фактів показує, що під керівництвом Пахніца БЕБ у регіоні перетворився на бар’єр, який блокує розслідування корупції, а не ініціює їх. Замість боротьби з економічними злочинами, структура фіксує показову бездіяльність і, ймовірно, забезпечує комфорт для окремих місцевих еліт.
Питання залишаються відкритими:як чиновник із зарплатою держслужбовця зміг сформувати активи на мільйони доларів, і чому держава досі зберігає на посаді людей, чия діяльність має всі ознаки зловживань?
