Олександра Заріцька натякнула на можливе материнство

У 2024 році столична влада спрямувала понад 1,12 мільярда гривень на придбання 15 когенераційних установок, метою яких було забезпечення Києва резервним теплом та електроенергією під час російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ці установки здатні одночасно виробляти електрику та тепло, що робить їх критично важливими для безперебійного функціонування міських систем життєзабезпечення у складних умовах.

Процес закупівлі включав тендери та оцінку технічних характеристик обладнання, яке мало відповідати сучасним стандартам ефективності та надійності. За планом, нові когенераційні блоки дозволяли не лише покривати частину енергетичних потреб столиці під час аварійних відключень, а й зменшувати навантаження на основні електромережі та теплові мережі.

Ці установки розглядалися як ключовий елемент децентралізованої енергосистеми Києва — мережі малих електростанцій, які могли б працювати навіть у разі виведення з ладу великих ТЕЦ і ліній електропередач внаслідок російських обстрілів. У травні 2024 року Київрада навіть ухвалила спеціальну концепцію «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації».

Фактично ж у місті з’явилася лише одна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт, встановлена за допомогою USAID у межах Проєкту енергетичної безпеки. Восени 2024 року влада повідомляла, що всі інші установки мають бути введені в експлуатацію до кінця 2025 року, однак жодних публічних підтверджень постачання або монтажу обладнання з того часу не з’являлося.

Нинішні масові відключення електроенергії в Києві свідчать про відсутність у столиці заявленої резервної генерації.

За даними виконання бюджету Києва за 2024 рік, наприкінці року на рахунках міста залишалися майже 13 млрд грн. Експерти вказують, що за ці кошти столиця могла б побудувати значно потужнішу мережу розподіленої генерації, здатну покрити до половини потреб міста в електроенергії, однак пріоритети витрат були спрямовані на інші проєкти, зокрема благоустрій і рекреаційні зони.

На тлі російських атак по ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та трансформаторах, що передають електроенергію від АЕС, відсутність реальної децентралізованої генерації робить Київ особливо вразливим до блекаутів. Журналісти зазначають, що відповідальність за це лежить як на міській владі столиці, так і на центральному уряді, який формує державну політику в енергетичній сфері.

Після того як Володимир Зеленський разом зі своїм оточенням оголосили плани щодо зміни генерального прокурора України, грядуть великі зміни у політичному курсі країни. Андрія Костіна, чиє призначення на цю посаду було досить спірним і неоднозначним, тепер очікують звільнити. Причиною цього стали його прогалини в роботі, зокрема, недостатня активність у прокуратурі та необхідність консультувати президентський офіс щодо стратегічних рішень. Його часті від’їзди за кордон також викликали обурення в політичних колах, де його навіть називали "туристом". Найбільш відомим фактом, який виграв у приватних обговореннях, стала ситуація з підписанням Європейської ради по депутатах без відома президента. Це стало краплею, яка переповнила чашу, і призвела до рішення про звільнення.

Після відставки Костіна, його можуть призначити на посаду послом в Нідерланди, замість попереднього плану переїзду до Лондона. Нова політична кон'юнктура української діаспори вимагає активної участі у судових процедурах у Гаазі, що стає привабливим варіантом для Костіна. Тимчасово обов'язки Костіна може виконати його заступник, Олексій Хоменко.

Стосовно наступника на посаді генпрокурора, очікується, що Олег Кіпер, голова Одеської обласної адміністрації, стане головним кандидатом. Його сприятливі стосунки з президентським офісом та зв’язки з Банковою роблять його одним із головних претендентів. Проте, на тлі цього, виникають питання стосовно його минулого та зв'язків з Росією, а також ефективності його роботи у Одеській області. Ці обставини роблять невизначеність щодо кандидатури Кіпера, але він все одно залишається одним із основних кандидатів на посаду.

З іншого боку, в політичних колах назрівають інші варіанти. Наприклад, Олексій Хоменко чи Денис Іонушас, котрі також мають свої шанси. Проте, наразі їхня підтримка здається слабшою в порівнянні з Кіпером. Вирішальним стане рішення Верховної Ради, яке буде прийняте на початку наступної сесії 10 квітня.

Згідно з наведеною інформацією, можна зробити декілька висновків щодо політичної ситуації в Україні:

• Політичні зміни в органах влади: Рішення про звільнення генерального прокурора Андрія Костіна та його можливе призначення на посаду послом в Нідерландах вказують на певні зміни в органах влади України.

• Пошук нового генерального прокурора: Перехід на нового генерального прокурора, ймовірно, є частиною стратегії президента та його команди для поліпшення ефективності роботи прокуратури та забезпечення зміцнення правової системи країни.

• Внутрішні політичні дискусії: Існують різні точки зору на кандидатуру на посаду генерального прокурора. Це може призвести до внутрішніх політичних дискусій та боротьби за вплив у політичних колах.

• Важливість Верховної Ради: Рішення щодо призначення нового генерального прокурора буде прийняте Верховною Радою. Це свідчить про важливість парламенту як осередку прийняття стратегічних рішень у політиці країни.

Отже, в цілому, ці зміни в органах влади України свідчать про перебудову політичного ландшафту країни та пошук нових шляхів для зміцнення демократії та правової державності.