Оля Полякова у день народження: відверті кадри, прийняття себе і нові сенси життя

До Верховної Ради України нещодавно було внесено законопроєкт №11332-2, який стосується важливого питання бронювання військовозобов'язаних. Ця законодавча ініціатива привернула значну увагу як серед парламентарів, так і в суспільстві загалом, оскільки торкається актуальної теми організації оборони країни та балансу між потребами збройних сил і цивільного сектору економіки.

Головні мети законопроєкту включають:

Законопроєкт передбачає скасування збору за бронювання військовозобов’язаних для суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, які сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат. Збір становитиме 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законопроєкт також визначає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, установах і організаціях, що мають штатну чисельність працівників від 10 осіб і сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат.

Прийняття законопроєкту сприятиме:

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Не треба забувати, що в Україні триває війна, і перебування в багатьох містах, зокрема в Києві, досить небезпечне”, – зазначив її тато в коментарі житомирським ЗМІ.

Дівчина обрала Ягеллонський університет у Кракові, де навчатиметься безплатно, адже в них із татом є карта поляка. Польську вона вчила з дитинства. Вивчатиме молекулярну та клітинну біофізику

“На мій вибір вплинуло й те, що 2022 року під час війни ми з мамою деякий час перебували в Нідерландах, де в старшій школі я обрала природничий профіль. Мене цікавить наукова робота”, – каже дівчина.

Загалом в Україні 7 дітей, які цього року набрали 800 балів. Це означає, що вони не зробили жодної помилки в усіх чотирьох предметах Національного мультипредметного тесту.

Глибоцький районний суд Чернівецької області ухвалив рішення обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для місцевого забудовника Михайла Акостакіоає, власника ТОВ «Захбудком». Його підозрюють у скоєнні масштабного шахрайства, пов’язаного з продажем неіснуючого житла. За інформацією правоохоронців, підозрюваний у період з червня 2021 року активно продавав інвесторам квартири в будинках, яких насправді не існувало.

Згідно з матеріалами справи, для створення ілюзії реального будівництва, Михайло Акостакіоає використовував різноманітні методи обману. Потенційним покупцям демонстрували не тільки ескізи і проектну документацію, а й організовували фіктивні «екскурсії» на місце, де, за словами забудовника, нібито велося будівництво. Таким чином, покупці були введені в оману і намагалися придбати житло, яке в реальності не мало жодних перспектив на появу.

При цьому забудовник не мав дозволів на землю, а угоди з покупцями укладалися у вигляді простих договорів без нотаріального посвідчення чи державної реєстрації права власності. За версією слідства, через такі дії постраждалі інвестори втратили понад 13 мільйонів гривень.

Для залучення покупців Акостакіоає використовував рекламу в ЗМІ, соціальних мережах і навіть створив відділ продажу у Чернівцях. Під час зустрічей із потенційними клієнтами він запевняв їх у законності будівництва, демонструючи лише рекламні матеріали, які не мали жодного юридичного підґрунтя.

Кошти від інвесторів приймалися готівкою. Гроші проходили повз офіційний бухгалтерський облік підприємства, що може вказувати не лише на шахрайство, а й на ухилення від сплати податків.

Дії забудовника кваліфіковано за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі триває досудове розслідування, яке має встановити коло постраждалих, джерела фінансування та можливих співучасників схеми.

У центрі уваги — принцеса Беатріс, що несе українське прізвище Греченюк. Вона, схоже, живе подвійним життям: одне — у розкішному замку, оточена привілеями королівської родини, інше — серед простих селян Закарпаття. Її тато, колишній сільський депутат Микола Греченюк, став символом перемоги у державних тендерах на ремонти та розчистку доріг. І, можливо, саме завдяки його таланту вигравати тендери, вони мають замки, прикраси, і можливість відвідувати найдорожчі курорти світу. Між тим, ФОП Греченюка неодноразово вигравав тендери на суми, що не залишають байдужими. На тлі цього усього, село Підвиноградів, де живе родина Греченюків, відоме своїм розкішним ромським поселенням, яке нагадує про елітні райони Києва чи Москви. Все це — неймовірна сага про звичайних людей, що здатні на надзвичайні звершення.

В 2015 році, коли Микола Греченюк займав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Це було в рамках їх права на безоплатне отримання землі, яке гарантує кожному українцю Конституція. Земельні ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (за даними ЗМІ, водій Греченюка) та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси щодо виділення цих земельних ділянок тривали аж до 2021 року, проте зазначені особи врешті-решт відстояли своє право на землю. Сам Микола Греченюк володіє у Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком. У свою чергу, його дочка Беатриса володіє загалом трема ділянками та власним маєтком. Крім свого ФОПу, Микола Греченюк є також засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому також щасливо ділиться участь у тендерах. За даними "Прозоро", ця фірма брала участь щонайменше в 124 конкурсах і загалом виграла підрядів на суму близько 370 мільйонів гривень. Хоча ці суми не настільки великі порівняно з іншими "тендерними воротами", проте це не заважає доньці Миколи Греченюка, Беатрисі (чи Беатрікс, як вона вказується в реєстрах), насолоджуватися розкішним життям, наповненим шопінгом у бутіках Hermes, поїздками на автомобілі Porsche та відпочинком на ексклюзивних курортах світу. У своєму Instagram вона не відстає від своїх друзів, серед яких сестра опального політика Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка – Алла Барановська. Її обранець, Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Попри їхню давню неприязнь до Балог, це не заважає обом родинам керувати рідним краєм з величністю. Наприклад, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Ймовірно, що Беатриса Греченюк має в ньому свої власні покої, як "справжня принцеса". У своєму Instagram донька Греченюка також зазначає, що є дизайнером інтер'єрів, презентуючи свої власні дизайнерські рішення в своєму будинку. Одним із бізнесів Беатриси є ресторан "Darlin’ restobar" у Мукачевому, де в меню представлені розкішні страви, такі як Філе міньйон із фуа-гра, а також елітні вина.

Чоловіком Беатриси є Андрій Петьовка, який на відміну від своєї дружини не обмежується розкішним життям в соціальних мережах, а має свій автобізнес та навіть намагався взяти участь у політичному житті, балотуючись від партії "Рідне Закарпаття" у Мукачевому, але без успіху. Однак, в червні 2022 року, у розпал війни Росії проти України, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації, щоб отримати для свого сина дозвіл на виїзд за кордон на термін тримісячної дії. Ця можливість була обумовлена тим, що Андрій Петьовка, як виявилось, нібито є волонтером від Благодійного фонду "Наша паляниця". За списком осіб, для кого Василь Петьовка подавав прохання про видачу дозволів, також був і Микола Греченюк, сват сина нардепа. Однак, ці дії не залишилися непоміченими, і Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Петьовку адміністративний протокол. Проте, після завершення волонтерської місії, як стверджували, НАЗК більше не мала претензій до нього. В липні 2022 року, коли були активні зазначені вище перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. І хоча можливо, в цей час чоловік та сват вирушили за кордон не для волонтерства, а для придбання подарунків на родинне свято, але в Instagram можна було побачити, що у вересні 2023 року Беатриса відправилася у розкішну подорож до Італії, можливо, з чоловіком та дитиною. Такі подорожі здавна були характерними для представників вищого суспільства Закарпаття, що завжди вражали своєю тягністю до розкішних розваг та ексклюзивних місць. Однак, при такому великому розмаїтті дорогоцінних предметів, які з'являються в їхніх соціальних мережах, виникає питання, чи не стають вони предметом контрабанди, яка масово потрапляє через Закарпатську область, яка є однією з лідерів серед областей України за обсягами незадекларованих товарів.

У вищезгаданій статті розглянуто приклади недоречного використання влади та підозрілих практик, пов'язаних з отриманням переваг окремими особами в Закарпатській області. Вона розкриває широкий спектр питань, починаючи від використання політичних зв'язків для отримання неправомірних переваг в земельних справах та надання перепусток на виїзд за кордон, і закінчуючи питаннями, пов'язаними з можливою контрабандою. Зазначена практика викликає серйозні питання щодо прозорості та чесності діяльності урядових інституцій, а також суспільної довіри до них. Такі випадки підкреслюють необхідність суворого контролю з боку суспільства і владних структур над діяльністю посадових осіб, а також важливість підтримки незалежних журналістських розслідувань для виявлення та розкриття подібних порушень.