Омбудсмен Лубінець: Зниження віку мобілізації позбавить Україну майбутнього

Створення платіжної системи "Прозора Мережа" розпочалося за ініціативи Незалежної асоціації банків України, що отримала значну підтримку від банківської спільноти, підприємців та міжнародних партнерів. Проект та його переваги активно просуває НАБУ. "Це не лише наш експериментальний проект, спрямований на розвиток асоціації, але і платформа для запуску новаторських ініціатив на ринку", — підкреслив голова ради НАБУ, Володимир Мудрий. Учасники сподіваються, що протягом наступних двох років "Прозора Мережа" обробить не менше 30% всіх роздрібних платежів та 80% грошових переказів всередині України. Основними перевагами нової системи є:

Зручність та простота використання.Висока швидкість обробки та здійснення платежів.Надійність та безпека фінансових операцій.Для користування системою клієнтам потрібно:

Зареєструватися на веб-сайті prozora.network.Отримати доступ до особистого кабінету.Виконати інструкції з підключення та налаштування платіжної системи.Детальну інформацію про "Прозору Мережу" можна знайти на веб-сайті prozora.network або звернутися до Незалежної асоціації банків України.

У висновках можна виділити, що створення платіжної системи "Прозора Мережа" є значним кроком у розвитку фінансового сектору України. Ініціатива Незалежної асоціації банків України та підтримка банківської спільноти свідчать про високий інтерес до модернізації та удосконалення фінансових послуг у країні. Проект має значний потенціал забезпечити зручність, швидкість та безпеку у здійсненні різноманітних фінансових операцій для користувачів. Очікувана обробка значної частини платежів та переказів в межах країни свідчить про амбітні плани учасників проекту щодо його масштабного впровадження. Зокрема, акцентуються переваги нової системи, такі як зручність використання, швидкість та надійність операцій, що робить її привабливою для широкого кола користувачів. Важливою є доступність детальної інформації про систему для всіх зацікавлених сторін, що сприятиме її успішному впровадженню та популяризації серед населення та бізнесу.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Станом на 2024 рік, близько 6,5 мільйонів українців перебувають за кордоном як біженці або тимчасові мігранти. Дослідження показують, що 64% українців, які зараз живуть у Європі, планують повернутися додому після війни. Однак лише 56% тих, хто вже повернувся в Україну мають намір залишитися, тоді як решта вивчають можливість знову виїхати за кордон, особливо якщо економічна ситуація залишатиметься нестабільною.

Аналітики міграційної компанії International Expert кажуть, що багато людей після війни можуть «жити на дві країни». Мова йде про українців, які зараз отримали за кордоном посвідку на проживання або навіть друге громадянство. Після війни ці люди будуть активно повертатися в сім’ї в Україну.

Але разом з тим, рівень життя в країнах, наприклад, Євросоюзу залишатиметься значно вищим, ніж на батьківщині. Тому ці нові біпатриди (особи з двома громадянствами), найімовірніше, житимуть в Україні та час від часу їздитимуть до Європи на заробітки.

Можлива й зворотна ситуація, коли теперішні біженці залишаться на постійне проживання в ЄС (якщо статус їм це дозволятиме), а в Україну приїжджатимуть лише в гості до родичів або для вирішення важливих справ, як от продаж нерухомості. Таке явище вже зараз спостерігається в Польщі.

Конституційний орган, покликаний гарантувати незалежність судової влади та відповідальність суддів, на практиці дедалі частіше постає перед критикою через вибірковість і бездіяльність. Йдеться про Вищу раду правосуддя (ВРП), діяльність якої протягом останніх років викликає питання щодо реагування на задокументовані порушення окремих суддів, про що активно пишуть у соцмережах і публічних матеріалах.

За наявною інформацією, під мовчазним прикриттям голови ВРП Григорія Усика продовжує функціонувати суддівська практика окремих посадовців, зокрема слідчого судді Личаківського районного суду Львова Володимира. Системні скарги та документи, що вказують на порушення етичних норм і законодавства, залишаються без належного розгляду, що створює у суспільстві відчуття подвійних стандартів та непрозорості у ключовому конституційному органі.

Ключем до схеми називають маніпуляції з територіальною підсудністю та втручання в автоматизований розподіл справ. Матеріали, які БЕБ подає через формально орендоване, але фактично не використове приміщення на вулиці Стрийській, 35, автоматично переводяться до юрисдикції Личаківського суду. Далі, як стверджується у зверненнях, понад 90% таких матеріалів опиняються саме у провадженні судді Мармаша, що виключає випадковість і вказує на можливе втручання у систему розподілу.

У процесуальних діях суддя нібито демонструє повне ігнорування стандартів судочинства. За даними публікацій, він системно відмовляє у дослідженні доказів і без аналізу задовольняє клопотання детективів БЕБ щодо обшуків та доступу до документів. Такі ухвали фактично легітимізують дії детективів, які, за твердженнями авторів, обирають об’єкти тиску серед бізнесу, а суд забезпечує юридичне оформлення.

Незважаючи на зафіксовані звернення й оприлюднені факти, Вища рада правосуддя залишається пасивною. За словами авторів публікацій, орган не вживає жодних заходів реагування та фактично створює атмосферу повної недоторканності для участників схем.