ООН фіксує нову хвилю міграції з України: ще 100 тисяч за перші місяці 2025 року

Нещодавно експертка з питань військової служби Марина Бекало зробила важливу заяву щодо можливостей для військовозобов'язаних осіб з особливими фізичними потребами. Зокрема, вона звернула увагу на ситуацію з особами, які перенесли ампутацію.

Наразі уряд має вакантні посади міністрів у п’яти відомствах: Міністерстві молоді та спорту, Мінагрополітики, Мінкультури та інформаційної політики, Міністерстві ветеранів, Мінінфраструктури та регіональної політики.

Для кращого розуміння ситуації: Ростислав Карандєєв займає посаду в.о. міністра культури та інформаційної політики вже протягом року, тоді як Матвій Бідний, випробувальний термін якого мінув ще на початку цього року, залишається не призначеним на повноцінну посаду міністра спорту.

Відсутність кадрових призначень пояснюється не лише складністю пошуку кандидатур, але й відсутністю урядової реформи, яку прем’єр-міністр Шмигаль анонсував разом із президентом України.

В Офісі Президента та уряді, наразі в порядку денному залишається питання об’єднання Міністерства спорту з Міністерством культури та інформаційної політики. Проте на даний момент кандидата на посаду міністра культури ще не знайшли.

Джерела, близькі до Матвія Бідного, повідомили, що “все буде вирішуватись після Олімпіади”. Вони також уточнили, що планується проведення соціальних опитувань з метою кращої організації процесу злиття вказаних відомств.

За нашими даними, триває пошук кандидатів на посади у ще двох міністерствах — Міністерстві регіонального розвитку та Міністерстві інфраструктури, які після звільнення Олександра Кубракова було обіцяно роз’єднати.

Серед кандидатів на посаду керівника Міністерства регіонального розвитку є прізвище чинного заступника голови Офісу Президента Олексія Кулеби. У Міністерстві інфраструктури, як повідомляє депутат із керівництва СН, розглядають кандидатуру Олександра Перцовського. Він на даний момент очолює пасажирський напрямок та є членом правління “Укрзалізниці”.

Перцовський заявив, що має інші кар’єрні плани: “Я відповідаю за пасажирські перевезення УЗ і планую продовжити працювати в цьому напрямку”.

Слід відзначити, що попередній кандидат — Олексій Чернишов, голова правління “Нафтогазу”, був виключений зі списку потенційних претендентів через гучний скандал із НАБУ, розповідає джерело в уряді.

Нещодавно з’явилася інформація у ЗМІ, що Володимир Зеленський розглядає можливість заміни чинного прем’єра на першу віцепрем’єрку і міністерку економіки Юлію Свириденко. Це є одна з кандидатур, яка активно обговорюється в контексті можливих змін. Одне з джерел підтверджує, що призначення Свириденко вже вирішене питання, хоча представники президентської адміністрації заперечують цей інсайд.

Після відставки Олександра Кубракова і Мустафи Найєма розпочалася інформаційна кампанія проти Дениса Шмигаля. Поширюються чутки про незавершені фінансові розрахунки уряду з бізнесменом Максимом Шкілем, власником компанії Autostrada, яка спеціалізується на будівництві захисних споруд на енергооб’єктах. Шкіль звинувачує Шмигаля у зупинці фінансування захисту об’єктів енергетики третього рівня перед ракетними ударами.

У той час як офіційні представники президента закликають не звертати уваги на ці розмови, зазначаючи, що в уряді наразі немає обговорень щодо змін, деякі депутати натякають на те, що “диму без вогню не буває”.

Рівненський міський суд постановив обвинувальний вирок щодо заступника директора з адміністративно-господарської роботи Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій Володимира Якимчука, встановивши його причетність до корупційної схеми, пов’язаної з отриманням неправомірної вигоди від студентів. Суд призначив посадовцю штраф у розмірі 42 500 гривень, визнавши доведеним факт вимагання та отримання грошей за сприяння у складанні сесії.

У матеріалах справи зазначено, що події розгорталися у травні та червні 2024 року. Якимчук неодноразово звертався до завідувача кафедри Рівненського інституту Київського університету права НАН України з проханням «посприяти» успішному складанню літньої сесії двома студентами. За цю «допомогу» він отримав від них 5000 та 4500 гривень. Кошти студенти передали йому особисто, після чого посадовець перерахував їх на банківську картку, намагаючись замаскувати походження грошей.

Крім того, у березні, червні та липні 2024 року Якимчук отримував приблизно по 5 тис. грн від ще двох студентів Волинського інституту ім. Липинського за обіцянку вплинути на викладачів, які ухвалювали рішення щодо їхніх екзаменаційних сесій.

У суді посадовець повністю визнав провину, розкаявся та погодився на скорочений судовий розгляд без дослідження доказів.

Суддя Марʼян Головчак визнав Якимчука винним у наданні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави (ч. 1, ч. 2 ст. 369-2 ККУ), і призначив штраф 42 500 грн. Вирок ще можна оскаржити в апеляції.

В Україні протягом 2025 року спостерігається активний процес реєстрації нових фізичних осіб-підприємців, при цьому значно зросла кількість закритих бізнесів. За дев'ять місяців року було відкрито 225 046 нових ФОПів, що майже відповідає показникам аналогічного періоду минулого року. Однак, разом із цим, спостерігається й інша тенденція: кількість закритих підприємств зросла на 11%. Ці дані наводить Опендатабот, посилаючись на інформацію з Єдиного державного реєстру.

З початку року підприємницька активність демонструє позитивну динаміку. Так, якщо в січні було зареєстровано 21,4 тисячі нових бізнесів, то в вересні ця цифра досягла рекордних 29,6 тисяч. Поступове зростання кількості нових ФОПів свідчить про те, що українці активно шукають можливості для започаткування власної справи, навіть в умовах економічних та соціальних викликів.

Паралельно 213 293 підприємці закрили свою діяльність, що на 11% більше, ніж у 2024 році. Понад 45 тисяч із них були зареєстровані лише торік, що свідчить про вразливість нових бізнесів. Незважаючи на це, баланс лишається позитивним: цього року з’явилося на 15 тисяч підприємців більше, ніж припинило роботу.

Найбільше нових ФОПів зареєстровано у Києві (30,5 тис.), на Дніпропетровщині (22,2 тис.) та Львівщині (17,2 тис.). Далі йдуть Київська (16,7 тис.) та Одеська області (16,4 тис.). Найбільше закриттів також зафіксовано у столиці (27,5 тис.), Дніпропетровській (19,1 тис.) та Харківській областях (17,7 тис.).

Традиційно найбільш популярною сферою для нових підприємців залишається роздрібна торгівля — на неї припадає 29% від загальної кількості. Також активно реєструються бізнеси в оптовій торгівлі, IT, ресторанному бізнесі та сфері інформаційних послуг, проте саме в цих секторах відбулося й найбільше закриттів.

Активність іноземців також зростає: у 2025 році нерезиденти зареєстрували 1 648 нових ФОПів. Найбільше серед них громадян Азербайджану, Росії, Узбекистану, Молдови та Вірменії.