Оптимізація державного апарату: нові ініціативи уряду України

З 1 вересня 2025 року в Україні розпочався новий навчальний рік, під час якого школярі традиційно відпочиватимуть у чотири періоди: осінні, зимові, весняні та літні канікули. Особлива увага приділяється зимовому відпочинку, адже він припадає на святковий період і є важливою складовою організації навчального процесу та відновлення сил учнів.

Згідно з орієнтовним графіком Міністерства освіти та науки, зимові канікули у 2025–2026 навчальному році триватимуть з 27 грудня 2025 року до 11 січня 2026 року. Проте окремі навчальні заклади можуть ухвалювати рішення про продовження перерви до 18 січня, виходячи з власного освітнього плану, місцевих умов та потреб дітей. Такий підхід дозволяє гнучко організовувати навчальний процес і враховувати особливості регіонів.

Остаточний календар канікул затверджує педагогічна рада кожного закладу освіти. Вона ж визначає тривалість навчального року та форму організації навчального процесу — очну, змішану або дистанційну.

На дати й тривалість канікул також можуть впливати безпекова ситуація в регіоні та епідеміологічні умови. У школах з очним форматом навчання можливі тимчасові призупинення занять або переведення окремих класів на карантин, що може коригувати запланований графік відпочинку учнів.

За попереднім календарем, осінні канікули заплановані на період з 27 жовтня до 2 листопада 2025 року. Весняні канікули орієнтовно відбудуться з 23 по 29 березня 2026 року. Літні канікули для школярів традиційно розпочнуться 1 червня і триватимуть до початку нового навчального року.

Батькам та учням радять уточнювати конкретні дати канікул безпосередньо у своїх навчальних закладах, оскільки вони можуть відрізнятися залежно від рішення адміністрації школи та зовнішніх обставин.

Харківська область дедалі частіше фігурує у звітах та публічних розслідуваннях як регіон із серйозними проблемами у сфері фінансової прозорості та контролю за використанням бюджетних ресурсів. Нові відомості вказують на ймовірні масштабні порушення з боку окремих посадових осіб обласної військової адміністрації. У центрі уваги опинився заступник голови Харківської ОДА Андрій Дорожко, якого джерела пов’язують із системними порушеннями вимог антикорупційного законодавства.

Одним із ключових епізодів, що став предметом обговорення, є можливе приховування Дорожком факту спільного проживання з Катериною Кудрявцевою. За чинним законодавством така інформація підлягає обов’язковому декларуванню, адже безпосередньо впливає на оцінку майнового стану посадовця та потенційних конфліктів інтересів. Втім, зазначені обставини, за наявними даними, у деклараційних документах відображені не були.

У декларації заступник голови ОДА не вказав жодного члена сім’ї, хоча проживає у квартирі, яка зареєстрована на Ольгу Сергіївну Дорожко — ймовірно, його колишню дружину. Така «відсутність родини» дозволяє посадовцю уникати декларування частини майна.

Серед виявлених порушень — маніпуляції з відчуженням і придбанням майна. У травні 2025 року Дорожко продав свій Volkswagen Passat (2012) за 10,5 тис. доларів (443,6 тис. грн), але у декларації зазначив лише 415 тис. грн.

У жовтні він придбав Audi A6 (2019) за 857,3 тис. грн, хоча ринкова вартість авто перевищує 1,2 млн грн. Джерела доходів для таких операцій Дорожко не пояснює.

Також він зберігає великі суми готівкою:— 54 тис. доларів,— 125 тис. грн,— 3,2 тис. євро.

Крім того, у власності посадовця — кілька нежитлових приміщень у Харкові та земельна ділянка площею майже 7,3 га в Ізюмському районі.

На цьому тлі правоохоронці фіксують і ширші корупційні практики в регіоні. За матеріалами слідства, колишній в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області Гладченко підбурював представника приватної компанії дати хабар за виведення підприємства з переліку ризикових платників. Сума неправомірної вигоди — 55 тис. доларів.

У цьому ж контексті фігурують заступник голови ХОДА Харнам та керівник департаменту агропромислового розвитку ОДА Андрій Дорожко. За даними джерел, вони реалізували схему зі скуповування зерна у фермерів з деокупованих територій за заниженими цінами через підконтрольні структури ТОВ «ЗОРЯ» та ФГ «УКР-АГРО-СВІТ». Це дозволяло отримувати значну маржу на подальшому перепродажі.

Розкриті факти свідчать про системний характер зловживань на Харківщині та участь у них кількох високопосадовців.

Поки ж область залишається одним із найбільш проблемних регіонів у питаннях прозорості та контролю над фінансовими потоками — і постає питання, чи вистачить політичної волі, щоб навести лад у системі.

У жовтні 2025 року Збройні сили України зафіксували рекордну кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) — 21 602 військовослужбовців. Цю інформацію озвучив Ігор Луценко, колишній народний депутат та нині командир роти безпілотників, зазначивши, що офіційна статистика лише частково відображає реальний масштаб проблеми. За його словами, чимала кількість випадків дезертирства не реєструється, тому фактичний рівень СЗЧ може бути значно вищим.

Інформація про високий рівень СЗЧ також викликає занепокоєння серед військового керівництва та в суспільстві. Якщо офіційні дані підтверджують наявність великої кількості таких випадків, це ставить під загрозу не тільки ефективність бойових підрозділів, але й підриває довіру до організаційної структури армії.

«Кожні дві хвилини з нашої армії втікає людина. Це лише офіційна статистика. Насправді ж багато випадків самовільного залишення частини або дезертирства залишаються незареєстрованими», — зазначив Луценко.

Він підкреслив, що така ситуація становить серйозну загрозу для обороноздатності країни. За словами офіцера, навіть армія, що змушена відступати, може виграти війну, але армія, яка розпадається зсередини, втрачаючи людей через дезертирство, — ні.

Причини масового залишення частин, на думку експертів, криються у виснаженні особового складу, нестачі ротацій, бюрократії у військовому керівництві та відсутності достатньої соціальної підтримки військових.

Аналітики також наголошують, що зростання кількості СЗЧ може свідчити про глибшу кризу — моральну і психологічну втому серед бійців, які воюють без тривалих відпусток і без чіткої перспективи ротації.

Проблема СЗЧ, за словами військових експертів, потребує не лише каральних заходів, а насамперед системного підходу — створення умов, у яких військові не відчуватимуть себе забутими.

Якщо тенденція збережеться, армія ризикує втратити не лише особовий склад, а й бойовий дух, який є ключовим у будь-якій війні.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Він вважає, що Путін захоче дочекатися Трампа, щоб почати переговори, але республіканець на посаді зіткнеться з тиском оточення і союзників, щоб продовжувати війну.

На думку Дженкінса, альтернативи Мінським і Стамбульським угодам немає, і РФ збереже за собою контроль над якимись територіями України, але погодиться на західні гарантії для України. А Київ має визнати, що це буде не членство в НАТО.

«Джо Байден має прагнути закінчити принаймні одну зі своїх воєн, перш ніж піти. Можливо, вдасться укласти угоду до початку хаосу і невизначеності другої ери Трампа. США повинні скористатися цим моментом і надати Росії вихід, якого вона потребує. Путін може видати невдачу за прагматизм. Хто знає, може, тоді він прийме Трампа в Москві», – пише Дженкінс.

Зазначимо, на Заході зараз лунають і протилежні пропозиції Байдену – до кінця своєї каденції якраз посилити допомогу Україні та дати дозвіл на «далекобій».

Але, як бачимо, є й інші думки.