Оренда житла в Україні у листопаді: нові цінові тенденції та несподівані лідери

Народний депутат України від фракції «Слуга Народу» Олег Тарасов опинився в центрі суспільної уваги через фактичне зникнення з парламентського життя, попри формальне збереження статусу чинного обранця. Як свідчать дані, оприлюднені низкою українських медіа, протягом усього 2025 року він не відвідав жодного пленарного засідання Верховної Ради та жодного разу не з’явився на своєму робочому місці.

Журналісти наголошують, що йдеться не про окремі пропуски чи короткотривалу відсутність з поважних причин. Фактично депутат повністю усунувся від виконання своїх обов’язків у законодавчому органі країни, не беручи участі ані в голосуваннях, ані в роботі комітетів, ані в обговоренні законодавчих ініціатив. При цьому офіційних заяв про складання мандата або тривалу відпустку з чітким обґрунтуванням не публікувалося.

Ситуація набуває особливої уваги також через сімейний контекст: батько Олега Тарасова є власником агрохолдингу I&U Group і наразі перебуває за межами України на тлі підозр у корупційних злочинах. За неофіційною інформацією, сам Тарасов також уже тривалий час не перебуває в Україні, але формально зберігає мандат, статус народного депутата та всі супутні виплати.

Фактично це створює ситуацію, яку експерти й журналісти охрестили «депутатом-привидом»: депутат, який відсутній у сесійній залі, на робочому місці й у публічній політиці, але присутній у відомостях про виплати з бюджету.

Ні керівництво фракції «Слуга Народу», ні перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко, ні її очільник Давид Арахамія не коментували публічно ситуацію з відсутністю Тарасова. Мовчання політичних лідерів виглядає системним, що викликає додаткові питання щодо реакції партійного керівництва на такі випадки серед своїх депутатів.

На тлі війни, дефіциту бюджету та численних звернень влади до відповідальності й дисципліни така поведінка окремого народного депутата привертає увагу громадськості та суспільних активістів. Дискусії про механізми реальної політичної відповідальності для таких випадків вже тривають у медіапросторі й серед експертів.

Україна планує революціонізувати систему дошкільної освіти, створивши дитячі садки прямо у приміщеннях офісів, що стане важливим кроком для бізнесу у залученні та утриманні талановитих працівників. Заступниця міністра освіти Євгенія Смірнова поділилася цією ініціативою у співбесіді з виданням NV, підкресливши, що цей крок дозволить матерям бути більш спокійними, знаючи, що їхні діти поруч. Перший дитячий садок планується відкрити при Міністерстві освіти та науки, але ініціатива розглядається як потенційна можливість для будь-яких установ і підприємств. Смірнова акцентує на тому, що розвиток дошкільної освіти є ключовим для позитивних змін у суспільстві, а зміни в оплаті праці вихователів мають стати одним із пріоритетів. Запропонований МОН законопроєкт спрямований на розвиток різних форм дитячих садків, у тому числі невеликих груп з одним вихователем на декількох дітей, що може бути особливо важливим для сільських районів.

Україна розглядає можливість відкриття дитячих садків у приміщеннях офісів як стратегічний крок у покращенні умов праці для батьків-співробітників та забезпеченні дітей адекватними умовами під час робочого дня. Ця ініціатива може стати кроком у напрямку підтримки сімей та розвитку дошкільної освіти. Важливо, що уряд планує розширення форм дитячих садків, включаючи гнучкі моделі, які можуть бути ефективними, особливо у сільських районах.

Як сучасні технології змінюють наше життя

Сучасний світ стрімко змінюється під впливом новітніх технологій. Від смартфонів і розумних годинників до штучного інтелекту та автономних транспортних систем — наш побут і робота вже неможливі без технологічних новинок. Ці зміни не лише полегшують повсякденні завдання, а й відкривають нові горизонти для освіти, медицини, бізнесу та науки.

За наявною інформацією, для обходу санкцій могла використовуватися багаторівнева логістика через треті країни — зокрема держави Європейського Союзу, Білорусь, Молдову та Туреччину. На таких маршрутах продукція формально змінювала країну походження або кінцевого покупця через мережу посередників. Окремо описується схема з вивезенням нефасованої продукції без маркування, яку вже на території Росії легалізували шляхом пакування у російськомовну тару та введення в місцевий обіг.

Кожна продана в РФ упаковка препарату означала сплату податків до бюджету країни-агресора. Таким чином, за версією слідства та на підставі зібраних матеріалів, фармацевтична продукція українського походження могла опосередковано фінансувати економіку та воєнну машину Росії.

Фінансовий ефект від таких операцій, за інформацією джерел, міг акумулюватися в іноземних структурах групи «Фармак», зокрема в юрисдикціях Австрії та Кіпру. Податкові органи в попередні роки вже фіксували донарахування фармацевтичним компаніям на сотні мільйонів гривень у зв’язку з подібними схемами оптимізації та виведення прибутків.

Паралельно всередині України «Фармак», за оцінками учасників ринку, утримує домінуючий вплив на збут через ключових дистриб’юторів — компанії БАДМ та «Оптіма-Фарм». Така концентрація дозволяє фактично диктувати ціни на значну частину препаратів масового попиту. У результаті українські пацієнти змушені купувати ліки за завищеними цінами, тоді як значна частина прибутків осідає за кордоном.

Окрему увагу в цій історії привертає роль державних органів. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та його заступник Ігор Кузін очолюють систему регулювання фармацевтичного ринку, яка, за оцінками критиків, роками ігнорувала сигнали про зловживання. Лише після тривалого тиску та публічних звернень було відкрито низку кримінальних проваджень.

Зокрема, Головне слідче управління Національної поліції розслідує кримінальне провадження №12024000000000953 щодо можливого зловживання владою. Бюро економічної безпеки веде провадження №72024102300000011 за фактами ймовірного ухилення від сплати податків. Окреме провадження №42025000050000027 зареєстроване Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

Водночас, за наявною інформацією, щонайменше вісім судових ухвал про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань тривалий час залишаються невиконаними. Така ситуація може свідчити про глибоко вкорінений лобізм і небажання частини посадовців доводити справи до логічного завершення, коли йдеться про інтереси великого бізнесу.

Коли лікування перетворюється на інструмент тіньових домовленостей, держава втрачає не лише податкові надходження. Вона втрачає довіру суспільства — особливо в умовах війни, коли доступні ліки є питанням не комфорту, а виживання. Суспільство очікує не декларацій і гучних заяв, а реальної відповідальності для всіх, хто, за версією слідства, заробляє на війні, прикриваючись медичними потребами.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з інформацією, оприлюдненою у журналістському розслідуванні «Агроторггруп» вже раніше брала участь у сумнівних аукціонах із продажу російських активів. Навесні 2024 року ця компанія з’явилася на аукціонах, організованих Агентством з розшуку та менеджменту активів, де була звинувачена у спричиненні збитків на суму 471 мільйон гривень. Ці дані були детально розглянуті заступником голови фінансового комітету Верховної Ради Ярославом Железняком.

Особливу тривогу викликало те, що «Агроторггруп» перебуває під контролем Віталія Логінова, неформального радника голови Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК). Логінов, який був представлений як «смотрящий від Офісу президента», з’явився в ОГХК у 2023 році. Джерела, близькі до титанової галузі, повідомили, що саме Логінов контролює Суми, ОГХК і ОПЗ, займаючись усіма питаннями логістики та постачання.

Розслідування також зазначає, що є чутки про можливу причетність до компанії «Агроторггруп» донецького бізнесмена з дев’яностих Гіві Немсадзе, проте підтвердження цієї інформації немає. За словами анонімного джерела, це всього лише спроба дезінформації. Насправді, основним контролером «Агроторггруп» є Віталій Логінов, який використовує різні вигадки про свою роль, щоб заплутати ситуацію.

Одним із найбільших тривог є те, що Логінов уже реалізував шахрайську давальницьку схему на підприємстві «СумиХімПром», яке державі вдалося повернути у 2023 році. Через цю схему завод зазнає збитків у розмірі 300-400 тисяч доларів на кожній поставці сировини. Експерти побоюються, що схожі проблеми можуть виникнути і в Одеському припортовому заводі під контролем «Агроторггруп».