Освіта, медицина, поліція: топ-3 корумпованих сфери в Україні

Обидва мости включені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Цей статус, хоча і підкреслює їхню історичну та культурну цінність, створює значні перешкоди для проведення необхідних ремонтних та модернізаційних робіт.

Метро та міст Патона у Києві внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятки архітектури та містобудування, науки й техніки місцевого значення та мають охоронні договори. Міст ім. Є.О. Патона через р. Дніпро було збудовано в 1953 році, міст Метро — у 1965 році, та відтоді на них жодного разу не було проведено капітального ремонту. Одна з причин — неможливість узгодити вид робіт із Міністерством культури та здійснити вилучення споруд на час ремонту з реєстру пам’яток архітектури, адже законом передбачено, що вилучення з Реєстру здійснюється лише у разі, якщо пам’ятку зруйновано або пам’ятка втратила предмет охорони, що визначено у паспорті об’єкта.

Міст Патона був запроєктований за нормами 1948 року. Наказом Комітету охорони та реставрації пам’яток №10 від 16.05.1994 р. міст ім. Є.О. Патона зараховано до нововиявлених пам’яток архітектури. У 1995 році міст отримав визнання Американської асоціації зварювання як видатна зварна конструкція. ​У 2008 році міст ім. Є.О. Патона було внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення (наказ Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 №1285/0/16-08 охоронний № 530-Кв).

Для ремонту таких мостів можливий тільки один вид робіт — реставрація, яка передбачає відновлення технічних характеристик конструкцій мосту, не змінюючи їхнього зовнішнього вигляду та параметрів. Але через фізичний і моральний знос, зміну інтенсивності руху та ваги транспортних засобів такі мости потребують нових рішень для будівництва та ремонту.

Саме через це Агентство відновлення розглядає варіант побудови нового мосту поруч із мостом Патона замість його ремонту. Основним недоліком такого варіанту є інтеграція його у транспортну систему міста та побудова з’їздів і заїздів на основні транспортні магістралі. Наприклад, на сьогодні залишаються недобудованими з’їзди з Дарницького мосту, рух яким було відкрито ще 2011 року. Також термінового ремонту потребують магістральні трубопроводи з надання теплопостачання та гарячої води жителям мікрорайонів Русанівки та Березняків, які прокладені в межах конструкцій прогонової будови мосту Патона. Ремонт магістральних трубопроводів можливо здійснити тільки під час проведення повної реконструкції мосту. Тож питання саме щодо реставрації мосту Патона має бути вирішено комплексно та передбачатиме водночас ремонт магістральних трубопроводів.

Міст Метро звели на місці зруйнованого під час Другої світової війни мосту. Обʼєкт входить до комплексу споруд “Станція метрополітену “Дніпро”— міст Метро”, що наказом Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 Nº1285/0/16-08 визнано памʼяткою архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення, охоронний Nº 529-Кв (власне міст Метро має охоронний Nº529/2-Кв). Обʼєкт розташований у межах памʼятки ландшафту та історії місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра” (наказ Міністерства культури і туризму від 03.02.2010 Nº 58/0/0/16-10).

Конструкція мосту Метро за радянських часів була експериментальною. Загалом таких мостів було лише кілька в СРСР, а на сьогодні єдиний залишився у Києві, інші — розібрали. Міст не відповідає вимогам чинних норм щодо вантажопідйомності та безпеки руху (недостатній габарит проїзних частин і недостатня висота огородження проїзної частини).

Необхідність зняття статусу пам’ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів обумовлюється такими причинами:

Отже, зняття статусу пам’ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів є необхідним кроком для гарантування їхньої безпеки, надійності та ефективності в сучасних умовах.

Необхідно вносити законодавчі зміни та розробляти спрощені процедури стосовно подальших дій об’єктів, які вже віднесені до пам’яток, що дадуть змогу проводити реконструкцію та заміну стратегічно важливих мостів. Також на законодавчому рівні слід розглянути заборону визнавати стратегічні об’єкти пам’ятками, що значно впливає на подальші заходи щодо їхньої експлуатації та ремонту.

Кабінет Міністрів України затвердив стратегічний План для Ukraine Facility, який є ключовим документом для впровадження програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу. Ця програма, розрахована на чотири роки, передбачає загальний обсяг фінансування у розмірі 50 мільярдів євро на період з 2024 по 2027 рік. План передбачає широкий спектр структурних та економічних реформ, спрямованих на підтримку економічного зростання та покращення умов для бізнесу. Основні напрями реформ включають управління державними фінансами, боротьбу з корупцією, розвиток інфраструктури, ринку землі та підтримку малого та середнього підприємництва.

Затверджений План для Ukraine Facility містить понад 150 індикаторів за 69 напрямками реформ, які планується виконати до 2027 року, а також 16 інвестиційних індикаторів, спрямованих на розвиток інфраструктури та інші пріоритетні галузі. Фінансування в межах програми Ukraine Facility залежить від успішного виконання цих індикаторів. Передбачено механізм перехідного фінансування обсягом 6 мільярдів євро, яке передує основному фінансуванню програми. Україна реалізує п'ять індикаторів у рамках цього перехідного фінансування, і частина коштів, 4,5 мільярди євро, планується отримати у березні 2024 року. Останній платіж під цю програму передбачений на 2028 рік.

Уряд України відданий впровадженню реформ та зміцненню економіки країни, та програма Ukraine Facility стане важливим інструментом для досягнення цих цілей.

У висновках можна виділити наступне:

• План для Ukraine Facility, схвалений Кабінетом Міністрів України, є стратегічним документом, що визначає основні напрямки програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу на період з 2024 по 2027 рік.

• Цей план передбачає реалізацію широкого спектру структурних та економічних реформ, спрямованих на підтримку економічного зростання, поліпшення бізнес-середовища та зміцнення державних фінансів.

• Успішне виконання плану передбачає впровадження понад 150 індикаторів реформ та здійснення інвестицій у пріоритетні галузі економіки.

• Фінансування в межах програми Ukraine Facility залежить від досягнення поставлених індикаторів та передбачає перехідне фінансування обсягом 6 мільярдів євро перед основними платежами.

• Україна виявляє велику впевненість у своїх здібностях до реалізації програми Ukraine Facility та впровадження необхідних реформ для покращення економічної ситуації в країні.

Український громадський діяч і військовий Олег Симороз, ретельно проаналізувавши законопроєкт про мобілізацію, прийнятий Радою на першому читанні, приходить до висновку, що більшість положень у цьому документі — це лише марні слова. За інформацією УНІАН, він зазначив: "Я сподівався побачити у законопроєкті новаторські рішення, що могли б відновити довіру до системи. Але я побачив лише маніпуляції та обман. Наприклад, стосовно фінансового забезпечення військовослужбовців — Міноборони обіцяли додаткову винагороду у розмірі 30 тисяч гривень. Але у тексті законопроєкту я не знайшов жодної згадки про цю винагороду. Крім того, фінансове забезпечення у розмірі 20 тисяч гривень повинно супроводжуватися додатковою відзнакою за участь у бойових діях, це слід чітко врегулювати".

Симороз також висловив свої зауваження щодо процедури демобілізації українських військовослужбовців: "Ви подаєте рапорт, але поки ставка не приймає рішення стосовно конкретної категорії військовослужбовців, демобілізація не відбудеться. Фактично, це може зайняти більше, ніж 36 місяців. Крім того, процес повинен бути справедливим. Є різниця між начальником групи логістики в тилу і військовим, який знаходиться в окопі. Я пропонував, щоб безпосередня участь у бойових діях рахувалася як два дні".

Симороз також висловив свої сумніви стосовно "рівного військового обліку для всіх". У законопроєкті запропоновано позбавити держслужбовців і силовиків гарантованої відстрочки від служби в Збройних Силах. "У цьому документі все написано дуже хитро. Здається, що правоохоронців позбавлять права на відстрочку. Проте, аналізуючи, хто насправді є держслужбовцями, я зрозумів, що з 140 тисяч працівників Національної поліції лише 4 тисячі належать до категорії держслужбовців. Більшість з них — це жінки-діловоди. Слідчі, оперуповноважені, патрульні — всі вони не є держслужбовцями і зберігають право на відстрочку", — продовжує Симороз.

Правозахисник висловив і свої сумніви щодо "електронного кабінету призовника", куди згідно з документом, територіальні центри кваліфікації та військові комісаріати надсилатимуть електронні повістки: "Я радий, що уряд на 100% впевнений, що всі в нашій країні мають смартфони. Я б порадив їм зняти рожеві окуляри і подивитися навколо. Адже історії про витік інформації з 'Дія', а також проблеми з електронним голосуванням під час 'Євробачення' показали, що цифровізація не завжди працює на сто відсотків. Я не впевнений, що хочу довіряти свої дані такій системі". Правозахисник додає, що цифровізація не вирішить проблем корупції у системі, оскільки для цього потрібна реформа військкоматів.

Персональні дані обробляють інші установи, а не лише територіальні центри кваліфікації та військові комісаріати. Проте, те, що відбувається за зачиненими дверима військкоматів, це просто жахливо. Вас забирають телефони при вході, ви не можете вийти з приміщення без підпису уповноваженого працівника військкомату, у системі панує тотальна корупція, а співробітники не вміють адекватно спілкуватися з людьми. Замість воєнкомів давно пора було встановити цивільних менеджерів, фахівців з управління, психологів. І зробити весь процес абсолютно прозорим, а не приховувати за вухом державної таємниці. У нас є центри адміністративних послуг, і вони мають перетворитися на центри надання військових послуг. Громадяни повинні мати повну довіру до системи. Вони повинні бачити, що всі процеси відкриті і прозорі. Але, замість цього, коли ви заходите в військкомат, ваш телефон майже буквально вибивають із ваших рук", — додає він.

Зі свого боку, ми зауважимо, що терор територіальних центрів кваліфікації на вулицях країни вже повністю дискредитував ідею мобілізації та спричинив глибокий розкол і неприйняття дій військкоматів населенням. А в разі ухвалення законопроєкту про мобілізацію, Україну справді чекає тотальний контроль над чоловічим населенням. По суті, країна вводить нове кріпосне право, де у громадян будуть лише обов'язки і жодних прав.

У вищезгаданій статті відображено критичний погляд українського громадського діяча і військового Олега Симороза на законопроєкт про мобілізацію, який був ухвалений Радою в першому читанні. Він вказує на численні проблеми та недоліки у системі військового обліку, недостатню прозорість процесу мобілізації, та загрозу тотального контролю над чоловічим населенням в разі ухвалення даного закону. Зокрема, він висловлює обурення щодо тотальної корупції, яка панує у військкоматах, та вимагає переорганізації системи управління та забезпечення військових послуг шляхом впровадження цивільних менеджерів та збільшення прозорості та відкритості процесу. Висновки цієї статті вказують на необхідність ретельного перегляду та доопрацювання законопроєкту про мобілізацію з метою забезпечення захисту прав громадян та підвищення довіри до системи.

Недавня публічна заява прем'єра стала каталізатором дискусій, центром яких опинилася Вороновська. Її професійна діяльність та зв'язок з очільником уряду раптово опинилися під пильною увагою громадськості.

На Вороновську звернули увагу опоненти польського прем’єра, зокрема представники партії “Право і справедливість”, а також їхні прихильники.

У соцмережах почали з’являтися пости, що ставали під сумнів кваліфікацію Крістіни Вороновської, оскільки до сейму вона працювала в салоні краси.

Також їй закидають зв’язки з Росією через батька, який служив у радянській армії, і далеку родину в РФ.

В офісі Дональда Туска всі звинувачення відкидають. Сама Крістіна Вороновська скандал довкола свого імені не коментувала.

Автор фото,fakt.pl

Історію про таємничу асистентку Туска, а також її фото винесли на перші шпальти кілька польських таблоїдів. Видання Fakt питає, ким є “янголятко Туска”, а Gazeta Polska пише про “косметологиню з російськими зв’язками”.

Розповідаємо, що відомо про Крістіну Вороновську.

Чи має достатню кваліфікацію для роботи у парламенті людина, яка спеціалізується на бровах? Такі питання до польського прем’єра ставлять користувачі Х (колишній Twitter).

Інформація про помічницю Крістіну Вороновську є на сайті Сейму у розділі про Туска.

Там же вказано, що до роботи у польському парламенті вона працювала у салоні краси “Dream of beauty” у Варшаві.

Автор фото,dreamofbeauty.pl

На скрінах з сайту салону можна прочитати, що Вороновська займалась косметологією і “була закохана в анатомію шкіри”. Спеціалізація Вороновської – косметологічні процедури в області очей та брів.

Інформацію про Вороновську вже з сайту видалили. Але на спільних фото вона ще є.

Журналісти знайшли цей салон у Варшаві, але там відмовилися давати коментарі.

Вороновська з травня 2024 року є помічницею депутата Дональда Туска. Саме депутата, а не прем’єра. Адже до того, як він став прем’єром, Туска обрали до Сейму.

Крістіні Вороновській 34 роки. Вона народилася у Польщі у 1989 році. Її батько служив у радянській армії.

Пізніше її родина переїхала до України. Тут вона закінчила університет, але невідомо, який саме. Деякий час жила в Україні, працювала у банківській сфері. З 2018 року переїхала до Польщі.

Судячи з цитат з її інстанраму, Вороновська писала, що є українкою – #ukrainiangirl, а також називала себе полькою. Зараз акаунт Вороновської, що мав 70 тис. підписників, заблокований.

Крім роботи у салоні краси, на сайті парламенту також зазначено, що вона працювала в офісі партії “Громадянська платформа”.

Але схоже, що саме робота у сфері краси найбільше збурила користувачів соцмереж.

“Однією з двох помічниць прем’єр-міністра Дональда Туска є українка Крістіна Вороновська…І в цьому не було б нічого дивного, якби не той факт, що ця помічниця роками працювала… в салоні краси “Dream of beauty” у варшавському районі Мокотув”, – пишуть у Х.

Окрім того, опоненти Туска наголошують на тому факті, що робота екскосметологині збіглася у часі зі зниженням податків на косметологичні послуги у Польщі.

Кілька коментаторів у Х з правими поглядами звернули увагу, що Крістіна Вороновська народилася у 1989 році у польському селі Мендзижече, неподалік якого була радянська військова база. Її батько був військовим.

“Що її батьки там (у військовій базі – Ред.) робили?”, – запитує в Х журналіст-розслідувач Марчін Добскі.

“Там (поблизу Мендзижече- Ред.) дислокувалися радянські війська зв’язку. Цілком ймовірно, що ваша помічниця — донька офіцера. Офіцер ГРУ – тобто російської розвідки”, – віртуально запитав Туска у Х журналіст Марчін Торц.

Також у соцмережах писали про нібито її родичів в Росії. Ці повідомлення не отримали підтвердження і зводилися до спільного месиджу – у Туска є помічниця, яка пов’язана з Росією.

Скандалом довкола Вороновської активно користаються опозиційні політики, опоненти Туска, пише видання Wiadomosci. Новини про Вороновську опубілкувала загальнонаціональна польська щоденна газета Rzeczpospolita і популярний тижневик Wprost.

Автор фото,dreamofbeauty.pl

“Косметологиня з російськими контактами” – такий заголовок винесла на першу шпальту Gazeta Polska.

А ще у Х жартома пишуть, що Вороновська насправді є агентом СБУ в офісі Туска.

Багато повідомлень польських коментаторів, присвяченій Вороновській, супроводжувалися її відвертими фото з інстаграму.

Також у соцмережах поширюють фото з її інстаграму з запитанням, звідки у косметологині сумка Louis Vuitton за 10 тис. злотих (100 тис. грн).

“Хто вам сказав, що сумка справжня, а не підробка?”, – пишуть у відповідь інші користувачі.

Правоохоронці запевняють, що після того, як Дональд Туск став прем’єром у грудні минулого року, людей з його оточення перевірили. Зокрема і Крістіну Вороновську.

Ця перевірка дуже ретельна, розповів Яцек Добжинський, речник Міністерства внутрішніх справ.

Зі спростуванням інформації щодо Вороновської був змушений виступати і керівник канцелярії прем’єр-міністра Польщі Ян Грабець.

Він також запевнив, що жінку перед прийомом на роботу до Сейму перевірили спецслужби. Політик каже, що Вороновська не має доступу до жодних конфіденційних даних. Зараз у Сеймі вона а організовує роботу парламентаріїв.

Автор фото,PA

“Крістіна працює з нами у “Громадянській Платформі” з 2022 року. Її взяли на посаду секретаря, коли ми шукали нових людей для розширення офісу перед виборчими кампаніями”, – розповів Грабець у коментарі виданню Wirtualna Polska.

За його словами, вона закінчила економічний факультет в Україні та працювала там у банківській сфері. У Польщі не змогла знайти роботу за фахом, тому влаштувалась у салон краси.

У 2022 році, відгукнувшись на оголошення, вона прийшла працювати до “Громадянської платформи”.

“Керівник нашого офісу Моніка Кшепковська вирішила, що Крістіна має потенціал, що вона добре розмовляє польською, бо має польське походження, і що варто дати їй шанс”, – пригадує Грабець.

Він додає, що Вороновська швидко звикла до партійної роботи. Згодом почала керувати одним із секретаріатів і успішно організовувала зустрічі для депутатів.

За словами керівника канцелярії прем’єра, Вороновська дуже гарно працювала і на початку цього року, коли створювали парламентський офіс Туска, її рекомендували для роботи у Сеймі.

Ян Грабець розповідає, що особисто рекомендував Вороновську. Вона працює помічницею депутата за контрактом.

Керівник канцелярії прем’єра підтвердив, що Крістіна Вороновська народилася в Польщі, оскільки її батько служив там як солдат радянської армії. Після проголошення незалежності України батько Вороновської вступив до української армії. Зараз він є військовим пенсіонером. Працює в охороні.

Як повідомляє Грабець, Вороновська виросла в Україні, але її дідусь й бабуся мають польське коріння. У жінки є далека родина в Росії, але, всупереч твердженням інтернет-користувачів, це не її сестра.

Ще одне звинувачення на адресу помічниці Туска стосувалося її роботи в індустрії краси. Жінка входила до фонду “Beauty Razem”, який боровся за зниження ПДВ на косметологічні послуги.

Праві оглядачі стверджували, що саме Вороновська лобіювала в офісі прем’єра рішення уряду щодо зниження податків.

Однак обіцянку знизити податки озвучили ще раніше – у передвиборчій програмі Туска восени 2023 року.

Крім того, представники галузі стверджують, що Крістіна Вороновська не мала відношення до переговорів з урядом щодо зниження ПДВ.

“Помічниця Дональда Туска не брала участі у переговорах щодо 8% ПДВ від імені Beauty Razem”, – наголошується в заяві фонду, яку цитує видання Wprost.

Урядовий інформаційний центр також заперечив участь помічниці Вороновської в галузевих консультаціях.

Протягом тижня скандал довкола помічниці Туска не стихає. Подробиці її життя продовжують смакувати таблоїди. Це, на думку оглядачів, спричинює значну шкоду іміджу польського прем’єра.

Українку Крістіну Вороновську слід вилучити з оточення прем’єр-міністра, кажуть офіцери секретних служб, опитані виданням Rzeczpospolita .

“У Польщі достатньо людей з такими ж компетенціями, працевлаштування яких не призводить до таких серйозних іміджевих наслідків”, – вважає Ґжегож Малецький, колишній голова Управління зовнішньої розвідки.