У Німеччині розгортається політична дискусія щодо українських чоловіків призовного віку, які перебувають на території країни й отримують державну допомогу. Представники Християнсько-соціального союзу (ХСС) закликають уряд скасувати виплати для цієї категорії осіб, аргументуючи це необхідністю або служби в Україні, або роботи в Німеччині. Зокрема, експерт ХСС із зовнішньої політики Штефан Майєр заявив, що ситуація з понад […]
Корупція в Україні залишається однією з головних проблем у повсякденному житті громадян. За даними нового дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 29% українців за останній рік стикалися з вимаганням хабарів у закладах середньої освіти. Це – найвищий показник серед усіх досліджуваних сфер.
У лідери з побутового хабарництва вийшла саме система шкільної освіти. Вчителі та адміністрація шкіл продовжують вимагати або натякати на «вдячність» — у формі грошових переказів, подарунків, послуг чи протекції. Така практика, яка десятиліттями вважалась «традицією», дедалі більше сприймається суспільством як відверте порушення закону.
На другому місці — медицина. 26% опитаних зізналися, що їм доводилось платити лікарям чи іншим працівникам медичних установ за послуги, які мали бути безоплатними. Сюди входять лікарні, поліклініки, швидка допомога й навіть аптеки.
На третьому місці — Національна поліція. 25% респондентів заявили про хабарі, яких вимагали співробітники поліції, найчастіше — під час зупинок патрульною службою або в процесі слідчих дій.
Різке зростання продемонструвала і сфера приватизації землі: якщо у 2023 році 14% українців скаржились на вимагання хабарів, то у 2024 — вже 25%. Податкова служба також погіршила свої показники: з 6% до 13%.
Попри повномасштабну війну, побутова корупція не зникла — навпаки, її рівень зафіксував помітне зростання. Соціологи КМІС провели опитування, яке охопило понад 10 000 громадян, включно з внутрішньо переміщеними особами (ВПО) та тими, хто тимчасово перебуває за кордоном.
Дослідження проводиться з 2007 року, і результати останніх років чітко вказують на гальмування реформ у ключових секторах. Особливо тривожним виглядає зростання недовіри до державних інституцій на тлі триваючої війни, коли суспільство очікує справедливості й підтримки.
