Освіта під землею: Харків відкриває нові укриті школи

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

З іншого боку, українські сили продовжують наступ у Глушківському районі Курської області Росії. Геолокаційні дані від 29 вересня свідчать про те, що ЗСУ просунулися на захід і північний захід від селища Веселе, захопивши північно-західну частину населеного пункту. За оцінками військового аналітика Костянтина Машовця, в Курській області зосереджено близько 40-41 тисячі російських військових, і ворог планує посилити свої позиції ще шістьма тисячами військовослужбовців.

На півночі Харківської області 29 вересня російські окупанти намагалися здійснити кілька наступальних операцій, зокрема в районах Глибокого, Вовчанська та Тихого. Однак просування не було зафіксовано. Росіяни посилили свої підрозділи біля Глибокого та перекинули додаткові сили до Вовчанська для поповнення втрат.

У Луганській області російські війська продовжують атакувати на лінії Куп’янськ – Сватове – Кремінна, але не досягли значного прогресу. Окупанти здійснювали наступальні дії поблизу Андріївки та Макіївки, хоча підтверджень їх успіхів немає.

Російські атаки на Сіверському напрямку, зокрема біля Білогорівки та Верхньокам’янського, не призвели до змін у лінії фронту. Ворог продовжує наступ у районах Часового Яру, Калинівки, Білої Гори та Курдюмівки, але просування немає.

На південній осі фронту, в Запорізькій області, російські сили продовжують наступ поблизу Роботиного та Кам’янського. Водночас підтверджених змін на лінії фронту в цьому районі немає.

Таким чином, російські війська продовжують спроби просунутися в ключових регіонах, однак не досягають значних успіхів, тоді як українські сили продовжують контрнаступальні операції на північних та південних напрямках.

Історія з купівлею автомобілів заступником начальника управління патрульної поліції Донецької області Русланом Скрипником привернула увагу громадськості як показовий приклад розбіжностей між офіційно задекларованими доходами та реальними витратами. Матеріал, що з’явився у відкритому доступі, акцентує на тому, що протягом двох років — із грудня 2023-го до грудня 2025-го — посадовець став власником одразу шести транспортних засобів, а динаміка цих придбань викликає запитання навіть без складних фінансових розрахунків.

У переліку автомобілів фігурують два електромобілі Nissan Leaf, три Hyundai Ioniq різних років випуску, а також MG 4. Формально частина машин не затримувалася у власності надовго й згодом була продана, однак саме процес постійного оновлення автопарку став предметом публічної дискусії. Увагу привертає не лише кількість угод, а й їхня регулярність, що створює враження системного підходу до купівлі та перепродажу.

Сам Скрипник, за наведеними словами, пояснює джерело коштів “особистими заощадженнями”. Формально у деклараціях фігурують валютні накопичення — 67 тисяч доларів. Однак автори матеріалу звертають увагу на те, що механіка їх накопичення виглядає нетипово: у низці років обсяг відкладених коштів майже дорівнював річному доходу, попри відсутність власного житла та статус одинокого батька. Окремо згадується 2018 рік, коли валютні заощадження, за наведеними даними, зросли на суму, яка перевищувала задекларований річний дохід сім’ї. Це створює враження, що витрати на повсякденне життя або не відображені у фінансовій картині, або покривалися іншими, не вказаними джерелами.

Подібна логічна “дірка”, як стверджується, повторюється і в 2023 році: придбання двох Hyundai Ioniq на загальну суму 780 тисяч гривень відбулося при задекларованому річному доході 670 тисяч. Теоретично різницю можна було б закрити за рахунок заощаджень, але в матеріалі наголошується на іншому нюансі: валютні активи не зменшилися, а заощадження сина, навпаки, зросли. Автори роблять висновок, що за такої конфігурації гроші виглядають одночасно і витраченими, і збереженими.

У 2025 році, за наведеними даними, картина стає ще контрастнішою. Повідомляється про купівлю Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч гривень у серпні та MG 4 2023 року майже за мільйон гривень у грудні. Паралельно вказується на задекларований продаж нерухомості на 600 тисяч гривень, але навіть з урахуванням цього епізоду загальна фінансова мозаїка, як стверджують автори, залишається непослідовною.

У подібних історіях ключовим є не сам факт купівлі автомобілів чи наявності заощаджень — це не порушення. Питання виникають тоді, коли витрати системно перевищують доходи, заощадження не скорочуються, а цифри в різних деклараційних формах не складаються в одну картину. У випадку Руслана Скрипника, як випливає з оприлюдненого аналізу, мова йде про повторювану модель невідповідностей, яка потребує не загальних пояснень, а предметної перевірки — з верифікацією джерел коштів, руху активів і коректності декларування.