Субота, 18 Липня, 2026

Західні аналітики: дрони змінили хід сучасної війни

Важливі новини

В Україні затримали агентку білоруського КДБ, яка діяла під виглядом журналістки

Українські правоохоронні органи повідомили про викриття та затримання агентки білоруського Комітету державної безпеки, яка працювала на території України, використовуючи прикриття журналістської діяльності. За даними слідства, її основним завданням була спроба встановлення контактів і проникнення до одного з підрозділів української військової розвідки з метою збору чутливої інформації.

Як встановили правоохоронці, затриманою виявилася 35-річна громадянка Республіки Білорусь, яка, за наявною інформацією, співпрацювала з білоруськими спецслужбами ще з 2015 року. Для легалізації своєї присутності в інформаційному просторі вона використовувала статус журналістки, а також досвід роботи з медіапроєктами, що мали виразну проросійську спрямованість.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Максим Кличко розпочне баскетбольну кар’єру в США

Максим Кличко, син мера Києва Віталія Кличка та колишнього...

Україна не зможе досягти цілі у 1 ГВт нової генерації

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

На думку Тарасюка, досягти цільового обсягу в 1 ГВт нових потужностей буде складно, проте ситуація виглядає обнадійливою, адже багато інвесторів реалізують проекти з будівництва невеликих електростанцій.

Щоб прискорити розвиток нових енергетичних потужностей, НКРЕКП спростила умови підключення та зменшила вартість для нових електростанцій. Тарасюк підкреслив, що комісія готова індивідуально підтримувати кожен проект, допомагаючи вирішувати будь-які проблеми, що виникають з боку обленерго та “Укренерго”.

Голова НКРЕКП також зазначив, що розподілена газова генерація є контрольованим процесом, тому не слід очікувати надмірного зростання потужностей, які перевищують можливості системи. Газові електростанції зазвичай запускаються для покриття пікових навантажень, коли вартість електроенергії є найвищою. Проте в середньому, вартість електрики протягом доби, місяця або року повинна залишатися на прийнятному рівні, уточнив Тарасюк.

Кар’єра і підозри: чому ім’я Артема Шила пов’язують із резонансними розслідуваннями

Ім’я Артема Шила дедалі частіше з’являється у публічному просторі в контексті корупційних підозр у спецслужбах під час повномасштабної війни. Виходець із Харкова, він пройшов стрімкий службовий шлях — від оперативної роботи до керівних посад у Службі безпеки України, очоливши один із ключових департаментів. Саме цей кар’єрний злет і подальші події стали підґрунтям для гучної уваги з боку медіа та слідчих органів.

За матеріалами розслідувань, Шила пов’язують із справою про можливе розкрадання значних коштів під час закупівель для державної компанії «Укрзалізниця». Йдеться про суму, що наближається до 95 мільйонів гривень, які, за версією правоохоронців, могли бути виведені через непрозорі тендерні механізми та афілійовані структури. Ці обставини стали предметом окремих кримінальних проваджень і перевірок.

Паралельно зростало особисте благополуччя офіцера: квартири, дорогі ювелірні прикраси, відпочинок на Балі, угоди з елітною нерухомістю в ОАЕ. Майно дружини в Дубаї викликало питання щодо джерел фінансування, адже офіційна зарплата не пояснює такі витрати.

Департамент I СБУ, який очолював Шило, став інструментом впливу на бізнес. Зокрема, фігурували випадки з ІТ-компаніями та російським букмекером 1xBet, який отримав ліцензію через «Твою Беттингову Компанію» у 2022 році, попри зв’язки з РФ. Завдяки прямому доступу до керівництва СБУ, Шило міг ігнорувати «невідповідності» у документах і контролювати тендери.

У 2021 році Шило залишив СБУ, але швидко повернувся як позаштатний радник Офісу Президента, зберігаючи вплив на кадрові та економічні питання. У серпні 2022 року він повернувся на керівну посаду в СБУ, відповідальну за захист критичної інфраструктури, фактично контролюючи тендери та конкуренцію.

У березні 2024 року його позбавили посади, але статус офіцера з особливих доручень зберігся. Навіть під час затримання СБУ проводила закриті судові засідання, посилаючись на «чутливі зв’язки».

Історія Артема Шила є показовим прикладом того, як під час війни всередині спецслужб можна вести власну економічну гру, прикриваючись патріотизмом та гаслами про безпеку. Поки одні захищають інфраструктуру від ракетних ударів, інші опікуються тендерами та прибутками.

Старший слідчий з ДБР придбав київську квартиру та користується автівкою дружини

Старший слідчий з органів внутрішніх справ головного слідчого управління ДБР Тарас Шевчук, який родом із Рівного, задекларував нову нерухомість у Києві, придбану у 2024 році. Згідно з його декларацією, у травні минулого року він став власником квартири площею 93,5 квадратних метрів, вартість якої склала майже 5,5 мільйона гривень. Для придбання житла він скористався іпотечним кредитом за програмою «єОселя», оформивши позику на суму 4,4 мільйона гривень, тоді як близько 1 мільйона гривень було сплачено за рахунок власних коштів. На кінець 2024 року залишок боргу за іпотекою становив 4,2 мільйона гривень.

Цікаво, що окрім нової квартири, у власній декларації Шевчук зазначив користування автомобілем, який фактично належить його дружині. Цей автомобіль був подарований їй шість років тому, і слідчий користується ним без додаткових фінансових зобов’язань. Така ситуація демонструє поєднання нових великих фінансових зобов’язань із використанням сімейного майна, що відображає особливості способу життя державного службовця високого рівня.

Дружина Тараса, Надія Шевчук, до придбання житла орендувала квартиру площею 94,2 кв. м у Києві. Витрати на оренду у декларації не відображені.

Власного автомобіля Тарас Шевчук не має. Він користується Nissan Rogue 2017 року, подарованим дружині у 2020 році за оцінкою 120 тис. грн. За ринковими оцінками сьогодні такий автомобіль коштує близько 600 тис. грн.

За 2024 рік Шевчук отримав 1,4 млн грн заробітної плати в ДБР та 98 тис. грн компенсації за кредитом у рамках програми “єОселя”. Його дружина отримала 1,5 тис. грн зарплати в Інклюзивно-ресурсному центрі та 1,2 млн грн доходу як ФОП у сфері охорони здоров’я, а також 2 тис. грн у межах програми “Зимова єПідтримка”.

Станом на кінець 2024 року сім’я мала 15 тис. доларів готівкою, 64 тис. грн та 1 100 доларів на банківських рахунках, а також майже 14 тис. грн на рахунку Надії Шевчук. Загальна сума заощаджень перевищує 770 тис. грн.

Ударні безпілотники стали ключовим інструментом на полі бою в Україні — як для оборони, так і для наступу. Як повідомляє The Sun on Sunday, згідно з оцінками західних офіційних осіб, саме дрони стали основним засобом ураження, замінивши традиційну артилерію.

Аналітики зазначають, що 70–80% усіх втрат серед українських та російських військових завдаються саме безпілотниками. Вісім із десяти поранених чи загиблих військових стали жертвами віддалених атак, здійснених операторами, які можуть перебувати за десятки кілометрів від лінії фронту.

Україна щодоби зазнає принаймні 100 атак ворожих дронів — в середньому одна атака кожні 15 хвилин. Російські дрони-камікадзе є дешевими, але ефективними — вони можуть зависати в повітрі, очікуючи команду на ураження цілі.

Колишній офіцер британської військової розвідки Філ Інгрем наголосив, що цифри, зафіксовані в Україні, свідчать про радикальну зміну характеру війни. “Дрони відіграватимуть центральну роль у всіх майбутніх військових кампаніях”, — заявив експерт.

Українські військові вже адаптувалися до нових умов — дрони стали не лише зброєю, а й очима на полі бою. За словами командира полку “Ахіллес” Юрія Федоренка, понад 65% цілей противника виявляються та знищуються саме безпілотними системами.

У відповідь на цю ефективність, оператори українських дронів стали ціллю номер один для ворога. “Якщо вони виявляють оператора — все кидається в нас”, — розповів сержант-майор Василь, один із пілотів БПЛА.

Україна також розробила інноваційні “дрони-віруси” — так звані “троянські коні”, які можуть уражати не лише техніку, а й проникати в системи ворога, викриваючи місцезнаходження російських операторів.

Тим часом, Росія продовжує вдосконалювати свої засоби ураження: лише з січня по березень поточного року було випущено понад 10 500 плануючих бомб, багато з яких є модифікованими “дурними” боєприпасами, перетвореними на високоточну зброю. Особливу тривогу викликає розробка нової бомби “Дрель”, заснованої на заборонених касетних елементах.

Останні новини