Паливні мережі України не сплатили понад 1,3 млрд грн податків

Ці будинки, розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу в Конча-Заспі, належать прокурору Офісу Генерального прокурора Андрію Андрєєву та його родині. Згаданий процес нерухомості викликає сумніви, оскільки він відбувався не відповідно до містобудівної документації. Цікаво, як саме сім'я прокурора здійснила такий придбання та хто з його колег допоміг у цьому процесі і продовжує допомагати далі.

Наразі київська поліція веде кримінальне провадження щодо обставин захоплення та забудови території дитячого оздоровчого комплексу. За кваліфікацією це визнано шахрайством в особливо великих розмірах, що є серйозним злочином. Деталі свідчать про порушення справи про банкрутство щодо першочергового власника комплексу, який в результаті швидко втратив контроль над майном. Управителем було призначено особу, яка незаконно відчужувала землю та недобудовані об'єкти на території, перетворюючи їх на елітне котеджне містечко.

Усі ці дії були приховані за допомогою високопосадовців, зокрема заступника начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією та представників Офісу Генерального прокурора. Це призвело до того, що прокурору Андрієву було винагороджено два будинки за значно заниженою ціною, але формально виглядає, ніби він їх придбав. Поліція намагалася розслідувати ці справи, але чиновники прокуратури не зацікавлені в вирішенні цього питання, навіть не допомагаючи у передачі майна до Армі.

Тим не менш, Андрієв з дружиною активно займаються ремонтом заарештованих будинків і висловлюють подяку своїм друзям-прокурорам за підтримку. Однак ці дії не залишаться непоміченими, оскільки Національне агентство з питань запобігання корупції вже розпочало перевірку можливого незаконного збагачення з боку прокурора. Крім того, Державне бюро розслідувань розпочало провадження за фактом недостовірного декларування та незаконного збагачення. Тож, замість запрошення на новосілля, може настати час ставити питання про підозру.

• Прокурор Офісу Генерального прокурора Андрій Андрєєв та його родина володіють двома елітними будинками у Конча-Заспі, що викликає підозру в незаконному способі їхнього придбання.

• Дії прокурора та його колег з прокуратури, спрямовані на захист і приховування фактів незаконного збагачення, свідчать про можливий корупційний скандал у владних структурах.

• Наявність кримінальних проваджень та розслідувань з боку поліції, Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань свідчить про серйозний обсяг порушень в діяльності прокурора та можливі наслідки для нього і його колег.

• Ця ситуація вимагає докладного розслідування та вжиття відповідних заходів з боку правоохоронних органів та владних структур для забезпечення правосуддя та боротьби з корупцією.

З останніх днів апреля зросла кількість скарг від клієнтів monobank, що активно використовують криптовалютні операції, на раптове блокування їх рахунків без попереднього повідомлення. По мінімуму шість таких скарг було зафіксовано на публічних фінансових ресурсах. Один з клієнтів, Данило, поділився своєю історією, зазначивши, що здійснює торгівлю на P2P-ринку через Telegram-бота і продає НФТ-колекції на сайті Get Gems, при цьому отримує оплату у криптовалюті TON. Він не розуміє, чому банк блокує йому рахунок, адже суми його операцій далеко не наближаються до обов'язкових для фінансового моніторингу 400 тис. гривень за законодавством. Зазвичай йдеться про 50-60 тисяч гривень. Інший клієнт з Кременчука успішно вивів 48 тисяч гривень до блокування рахунку після операцій з криптовалютою, надавши підтвердження походження коштів. У той же час, користувач з Кривого Рогу, Артем, вказав, що банк заморожує кошти на термін від 3 до 60 днів і потім припиняє обслуговування. За його словами, monobank блокує всіх клієнтів, що здійснюють перекази або отримують кошти від осіб, пов'язаних з криптовалютою, а потім односторонньо розриває договір. Менеджери monobank пояснюють свої дії вимогами Нацбанку та правилами фінансового моніторингу, але не роз'яснюють, чому саме операції з криптовалютою потрапляють під підозру. Вони зазначають, що критерії перевірок є секретними, і банк може відмовити в обслуговуванні без роз'яснення причин через свою політику.

Експерти в галузі фінансів радять клієнтам бути терплячими та чекати на завершення процедури перевірки, обіцяючи, що з часом банк може повернутися до їх обслуговування. Проте навіть ця можливість не гарантована. Наприклад, Андрій Долгих звернувся до банку з проханням відновити його обслуговування після року перерви, але отримав відмову через минулі проблеми з криптовалютами.

Важливо відзначити, що аналогічні випадки блокування рахунків після операцій з криптовалютою відбуваються і в інших банках. Наприклад, ПУМБ також має аналогічні скарги від своїх клієнтів. Проте існують і приклади успішного розблокування, як у випадку користувача AkkermanChange з Білгород-Дністровського, який пред'явив докази своєї діяльності перед банком і отримав повернення доступу до своїх рахунків.

Це свідчить про відсутність єдиної стратегії серед банків щодо фінансового моніторингу та перевірок операцій з криптовалютами. Кожен банк має власні вимоги і правила, що ускладнює ситуацію для клієнтів і створює невизначеність у питанні їхнього обслуговування.

У висновку можна зазначити, що проблема блокування рахунків після операцій із криптовалютами стає все більш актуальною для клієнтів банків, зокрема для користувачів monobank та інших фінансових установ. Хоча деякі клієнти можуть сподіватися на відновлення обслуговування після завершення перевірок, існує ризик того, що цього не станеться. Потрібно також враховувати різні підходи різних банків до ситуацій блокування та розблокування рахунків, що створює невизначеність для клієнтів і підкреслює потребу в чіткому регулюванні та стандартизації цих процесів у фінансовому секторі.

Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України вкотре наголосив водіям на особливостях роботи системи обов’язкового технічного контролю (ОТК) транспортних засобів, а також уточнив, хто саме має проходити цю процедуру. Останнім часом багато водіїв продовжують помилково вважати, що технічний огляд можна здійснити безпосередньо у сервісному центрі МВС. Однак це не так: сервісні центри не займаються перевіркою стану автомобілів. Їхня основна роль полягає в веденні реєстру організацій, що мають право здійснювати ОТК, а також у нагляді за їх діяльністю.

Обов’язковий технічний контроль — це процес перевірки технічного стану транспортних засобів, що використовуються на дорогах загального користування. Його головна мета — забезпечити безпеку учасників дорожнього руху, знизити кількість аварій та зберегти екологічний стан навколишнього середовища, оскільки технічно несправні автомобілі можуть не лише створювати загрозу для людей, але й завдавати шкоди природі.

МВС нагадує, що обов’язковому техконтролю підлягає не кожен автомобіль в Україні. Йдеться про транспорт, який використовується у перевезеннях: вантажівки, автобуси, таксі, легкові авто, що возять пасажирів або вантажі за гроші, машини для перевезення небезпечних вантажів, а також причепи і напівпричепи. Власники звичайних легкових авто, які не використовуються для комерційних перевезень, як і мотоциклісти, зараз ОТК не проходять.

Періодичність перевірок залежить від призначення машини та її типу. Для легкових автомобілів, які заробляють на перевезеннях, а також для невеликих вантажівок масою до 3,5 тонни, огляд проводиться раз на два роки. Вантажний транспорт більшої маси і таксі мають проходити техконтроль щороку. Найжорсткіші вимоги встановлені до перевізників небезпечних вантажів — такі авто перевіряють двічі на рік, адже ризики від їхньої несправності вищі. Після проходження перевірки власник отримує офіційний протокол технічного стану транспортного засобу із вказаним результатом та датою наступного контролю. Якщо виявлено несправності, це фіксують окремим актом, і машину допускають до повторної перевірки лише після усунення проблем.

У сервісному центрі звертають увагу, що зараз є можливість перевірити дійсність протоколу онлайн. На офіційному сайті Головного сервісного центру МВС працює сервіс «Перевірка дійсності протоколу ОТК», де можна ввести дані документа і переконатися, що він не фейковий чи анульований. Це важливо і для самих перевізників, і для замовників послуг.

Процедуру проходження технічного контролю проводять не поліцейські і не працівники сервісних центрів, а уповноважені пункти ОТК — суб’єкти господарювання, внесені до державного реєстру. Саме вони проводять огляд, роблять виміри, формують протокол. При цьому зараз процес перевірки обов’язково супроводжується фото- та відеофіксацією. Це зроблено для прозорості — щоб унеможливити «паперові огляди» без реального виїзду авто на стенд.

У 2025 році в правила ОТК внесли кілька змін. По-перше, скоротили перелік документів, які потрібні для акредитації пунктів перевірки, щоб чесним операторам було простіше працювати офіційно. По-друге, оновили порядок фото- та відеофіксації, зробивши вимоги більш чіткими, аби потім можна було довести, що конкретний автомобіль справді проходив перевірку в конкретний час. По-третє, запровадили механізм анулювання протоколів технічного контролю. Це означає, що якщо згодом з’ясується, що перевірка була формальною або проведеною з порушеннями, документ можуть визнати недійсним.

Сервісний центр МВС підкреслює: роль держави — не просто видати талон, а гарантувати, що на дорозі їдуть технічно справні й безпечні машини, особливо ті, що щодня перевозять людей, вантаж і небезпечні матеріали. Актуальний перелік пунктів, які мають право проводити ОТК, доступний на сайті МВС для кожного регіону.

Якщо коротко: пройти техогляд можна не де завгодно, а лише в офіційно уповноваженому пункті; сервісний центр МВС сам огляд не робить, але контролює систему; а перевірити свій протокол тепер можна онлайн.