Parimatch повернувся як Stawki — запустили офшорне казино в Україні

У селі Верхня Рожанка Стрийського району успішно завершили реставрацію дерев’яної дзвіниці, яка разом із церквою Зіслання Святого Духа входить до списку пам’яток національного значення. Ці об’єкти історико-культурної спадщини отримали увагу як з боку місцевих громад, так і обласної влади, адже їхнє збереження є важливим елементом національної ідентичності та духовного життя регіону. Про перебіг робіт та фінансування повідомили в департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.

На реставрацію дзвіниці з обласного бюджету виділили 453,4 тисячі гривень. Роботи охоплювали комплекс заходів: від укладання охоронного договору до отримання дозволів на початок реставраційних робіт, що гарантувало відповідність процесу державним нормам охорони культурної спадщини. Виконання проєкту здійснювала Славська територіальна громада, яка координувала всі етапи, включно із залученням спеціалістів із реставрації дерев’яних конструкцій та контролем якості виконаних робіт.

«Протягом року проводилися виїзні наради у громадах Стрийщини, щоб краще ознайомитися зі станом та унікальністю пам’яток на місцях. Головна мета – вивчити культурні особливості громад і розробити оптимальну стратегію збереження та промоції культурної спадщини регіону», – зазначили у департаменті.

Церква Зіслання Святого Духа – чинна дерев’яна церква бойківського типу, збудована у 1804 році, про що свідчить напис на зрубі. Біля церкви у 1877 році зведено дзвіницю. До 1939 року храмом опікувалися брати барони Гредлі зі Сколього. Сьогодні обидві будівлі є пам’ятками архітектури національного значення.

Реставраційні роботи спрямовані на збереження історико-культурної спадщини та підтримку туристичної привабливості регіону.

На осінній сесії Україна запровадить механізм обміну інформацією про банківські рахунки своїх громадян з країнами Європейського Союзу. Цю важливу ініціативу оголосила народний депутат України Ніна Южаніна через свій телеграм-канал. Цей крок сприятиме покращенню міжнародної співпраці та підвищенню прозорості фінансових операцій, сприяючи більш ефективному контролю за обігом коштів та запобіганню фінансовим злочинам.

“ДПС отримає інформацію про стан банківських рахунків резидентів України за кордоном, а також цілу низку фінансової інформації про учасників міжнародних груп компаній у розрізі іноземних юрисдикцій зі сплати податків, обсягів доходів, видів діяльності, чисельності працюючих і багато іншого”, – заявила вона.

За її словами, це стало можливим після позитивного звіту Організації економічного співробітництва та розвитку про “зрілість” української системи фінансової безпеки.

Обмін інформацією розпочнеться зі 115 країнами, до числа яких входять члени ЄС, де живе понад чотири мільйони українських біженців.

Нагадаємо, що закон, який дозволяє такий обмін, був ухвалений і підписаний Зеленським у березні 2023 року.

Але торкнутися це може не тільки простих українців. За словами Южаніної, після початку обміну інформацією може з’ясуватися, що “дехто у владі не подав або подав не всю інформацію про контрольовані іноземні компанії”.

Вона припускає, що саме тому було скасовано відповідальність за неподання такої звітності до кінця воєнного стану і ще за півроку після нього.

Національний банк України виступив із пропозицією щодо введення додаткових податків на непріоритетний імпорт, зокрема на іноземні онлайн-покупки та предмети розкоші. Цей крок має на меті зменшення дефіциту державного бюджету, який за дев’ять місяців 2025 року перевищив рекордну суму в 24,9 мільярда доларів. За словами представників регулятора, нові заходи дозволять не лише оптимізувати зовнішньоекономічну діяльність, а й сприятимуть стабільності фінансової системи країни.

У жовтневому інфляційному звіті НБУ зазначається, що нове оподаткування може охопити посилки з-за кордону вартістю до 150 євро, а також товари, які не мають критичного значення для економіки під час війни. Зокрема, йдеться про електромобілі, розкішні предмети, а також різноманітні споживчі товари, що використовуються в побуті. Така ініціатива повинна допомогти стримати зростання попиту на імпортовані товари та знизити тиск на валютний ринок.

У Нацбанку пояснюють, що подібні заходи покликані збалансувати державні фінанси, скоротити валютний тиск і підтримати макрофінансову стабільність країни. Попри це, в документі визнають: введення таких податків матиме певні негативні наслідки для економіки та споживачів, але вони будуть обмеженими й не вплинуть на обороноздатність держави.

«Доцільно запровадити оподаткування непріоритетного імпорту, в тому числі посилок, електромобілів та предметів розкоші. Це сприятиме зменшенню дефіциту поточного рахунку державного бюджету та підтриманню макрофінансової стабільності», — йдеться у звіті НБУ.

За словами економістів, пропозиція може стати чутливою для середнього класу, адже саме він найчастіше користується міжнародними онлайн-магазинами та замовляє товари до 150 євро. Водночас обкладання податком електромобілів може сповільнити темпи електрифікації транспорту в Україні, що суперечить раніше ухваленим державним стратегіям.

Наразі ініціатива Нацбанку перебуває на етапі обговорення, а для її реалізації необхідно внести зміни до чинного законодавства. Остаточне рішення щодо нових податків має ухвалити уряд спільно з Верховною Радою.