Parimatch повернувся як Stawki — запустили офшорне казино в Україні

Україна стикається з великою невизначеністю щодо можливості отримання американської допомоги у найближчий період часу. Це означає, що країні доведеться використовувати кошти, заплановані на соціальні програми, для потреб оборони. Такий крок може призвести до затримок у виплатах зарплат бюджетникам і подальшого загострення дефіциту техніки та боєприпасів.

Більше того, якщо ситуація із фінансуванням з Заходу не поліпшиться, українська влада буде змушена збільшити податки, друкувати гривню або проводити масову емісію для збільшення надходжень до бюджету. Це стає особливо загрозливим, оскільки близько 63% доходів бюджету України залежать від зарубіжних грантів та кредитів.

У цій кризовій ситуації навіть обіцянка Заходу про створення фонду на $100 мільярдів для України не може бути вирішальним рішенням. Потенційне використання російських коштів може призвести до виходу коштів з західних економік, а це вже спричинить нову економічну кризу.

Україні доведеться зустріти складні економічні виклики, пов'язані з невизначеністю отримання американської допомоги та загостренням військової ситуації. Підвищення податків та перерозподіл бюджетних коштів можуть стати необхідними для забезпечення військових потреб та забезпечення функціонування соціальних програм. Залежність від зарубіжних фінансових джерел підкреслює необхідність пошуку внутрішніх ресурсів для забезпечення стабільності економіки. Розрахунки на зовнішні джерела фінансування можуть нести ризик для національної безпеки та стійкості. Вирішальним є пошук стратегій, що сприяють розвитку внутрішніх економічних ресурсів та забезпечують незалежність від зовнішніх впливів.

Державна митна служба України знову стала об’єктом пильної уваги суспільства у зв’язку з конкурсом на посаду її очільника. Попри численні заяви про реформування, перезавантаження інституції та виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами, перебіг конкурсу викликає серйозні запитання. Серед кандидатів, яких експерти називають найбільш імовірними претендентами на перемогу, знову фігурують вихідці з так званої «старої» митниці — системи, що роками асоціюється з корупційними схемами та непрозорими рішеннями.

Аналітичні матеріали Національного агентства з питань запобігання корупції, а також дослідження профільних громадських організацій неодноразово вказували на високий рівень ризиків у митній сфері. Саме митниця традиційно входить до переліку найбільш проблемних галузей з точки зору зловживань владою та конфліктів інтересів. Типовими для неї залишаються маніпуляції з митною вартістю товарів, свідоме неправильне застосування кодів УКТ ЗЕД, а також вибірковий підхід до оформлення вантажів.

Опитування представників бізнесу, які безпосередньо взаємодіють з митними органами, демонструють стабільно високий рівень недовіри. За результатами дослідження (N = 105), від 27% до понад 32% респондентів у різні роки заявляли про зіткнення з корупційними проявами — неформальними вимогами, пропозиціями «вирішити питання» або використанням особистих зв’язків.

На цьому тлі Кабінет міністрів оголосив конкурс на посаду голови Державної митної служби. Згідно з інформацією Урядового порталу, заявки подали 38 кандидатів — серед них чинні та колишні митники, податківці, прикордонники, представники бізнесу, викладачі, а також співробітники НАБУ та НАЗК. Водночас, за даними журналістів «Української правди», до числа найбільш імовірних претендентів увійшли саме вихідці з системи, які вже тривалий час працювали на митниці.

Одним із таких кандидатів став колишній очільник Закарпатської митниці Станіслав Балуєв. Аналітики звернули увагу на його службову біографію, декларації та особисті обставини.

Станіслав Балуєв набув загальнонаціональної відомості у 2019 році після резонансної історії з нарадою у президента Володимира Зеленського, на яку він не з’явився через перебування у відпустці за кордоном. Після цієї зустрічі було звільнено низку керівників західних митниць, включно з Балуєвим, із негативною оцінкою їхньої роботи. Окремо СБУ зафіксувала порушення ним вимог щодо охорони державної таємниці, що було кваліфіковано як адміністративне правопорушення.

Нині Балуєв працює заступником начальника Служби відновлення інфраструктури Закарпатської області та відповідає за питання, пов’язані з пунктами пропуску через державний кордон.

У 2020 році він успадкував житловий будинок в Ужгороді площею 174 кв. м, а вже за рік офіційно розлучився з дружиною Наталією. Водночас публічні факти ставлять під сумнів реальність цього розлучення: колишня дружина регулярно публікує фото з того ж будинку, а у 2025 році подружжя щонайменше двічі разом подорожувало за кордон — до Іспанії та Словенії. Це може свідчити про збереження спільного побуту та потенційне уникнення декларування майна.

Додаткові запитання викликає і епізод із позбавленням Балуєва права керування транспортними засобами за водіння у стані алкогольного сп’яніння. Попри це, згодом він придбав Audi Q7 2017 року випуску, вартість якої у декларації була відображена лише через кілька років і на рівні, що не відповідає ринковому.

Згідно з поданою декларацією, Балуєв зберігає готівкою 4,5 млн грн та 20 тис. доларів США. Його річний дохід від заробітної плати склав 834 тис. грн, також задекларовані доходи від оренди та матеріальна допомога. Серед активів — квартира, гараж і нежитлові приміщення у Вінниці, будинок і земельні ділянки в Ужгороді та під Вінницею, а також спільна нерухомість із колишньою дружиною. Водночас автомобіль Audi Q7 у декларації оцінено у символічні 140 тис. грн.

Балуєв декларує двох дітей, однак не зазначає фактичне спільне проживання з колишньою дружиною, попри численні публічні ознаки збереження сімейних відносин.

Експерти зазначають, що історія Балуєва — не виняток, а радше ілюстрація системної проблеми. Серед інших кандидатів також фігурують фіктивні розлучення, оформлення активів на родичів, невідповідність доходів стилю життя та участь у гучних скандалах минулих років.

Перезапуск Державної митної служби через відкритий конкурс є одним із зобов’язань України перед міжнародними партнерами, зокрема МВФ. Втім, ризик політичного впливу та повернення старих кадрів із сумнівною репутацією залишається високим, що робить громадський контроль за конкурсом критично важливим.

У зв'язку зі значним скороченням економічної підтримки від західних партнерів, уряд шукає альтернативні джерела для наповнення державного бюджету. Вже минулого літа стало відомо, що уряд готує законопроєкт про підвищення військового податку до 4,5% у 2024 році та спрямування половини його надходжень виключно на потреби Збройних Сил України протягом дії правового режиму воєнного стану. Українській владі доводиться розглядати радикальні податкові зміни, такі як підвищення ставок ПДВ і військового збору на 6-7% для забезпечення фінансування ЗСУ на рівні близько 400 млрд гривень. Крім того, Кабмін розглядає можливість запровадження нових податків, таких як військовий збір для приватних підприємців, щоб збільшити дохід до бюджету на 44 млрд гривень. Плани також передбачають збільшення акцизних зборів, запровадження щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для АЗС та інші заходи. Нововведення також стосуватимуться сплати військового збору для юридичних осіб, платників податку на прибуток підприємств та фізичних осіб-підприємців, а також покупців банківських металів, легкових автомобілів, нерухомості та інших товарів та послуг.

Звертаючи увагу на непослідовність, недовіру та відновлення агресивної ідеології збору податків, необхідно зазначити, що ці фактори можуть негативно вплинути на відновлення економіки країни під час конфлікту. Українці вже протягом півтора року вкладають значні суми у підтримку Збройних Сил України, платять військові збори та добровільно допомагають в армійських потребах через волонтерство. Однак військовий збір не завжди має чітко визначене цільове призначення, оскільки кошти з нього йдуть безпосередньо до державного бюджету, і громадськість не має повної інформації щодо його використання.

Непослідовність та недовіра у владу можуть негативно вплинути на відновлення економіки в умовах воєнного конфлікту.Повернення до агресивної ідеології збору податків потребує обґрунтування та прозорості використання зібраних коштів.Необхідно забезпечити чітке цільове призначення військового збору та забезпечити контроль за його використанням з метою максимальної підтримки Збройних Сил та відновлення економічної стабільності країни.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Він розповів, що в центрі екстреної допомоги в Берліні, де живуть тисячі українських біженців, регулярно проводять опитування.

«Півтора року тому більшість говорили, що хочуть повернутися в Україну. Зараз більшість – 65% – кажуть: «Ми залишаємося тут. Ми облаштовуємося», – розповів Зайберт.

Німеччина залишається лідером за кількістю розміщених біженців з України – понад 1,1 млн осіб.