П’ятниця, 2 Жовтня, 2026

Антимонопольна схема: як Воробей, Кириленко і Музиченко легалізували захоплення активів UPG та групи “Приват”

Важливі новини

Зеленський пообіцяв ракети вітчизняного виробництва

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

На засіданні Зеленський заслухав доповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, який представив детальну інформацію про фронтову ситуацію, зокрема в Покровському, Торецькому і Харківському напрямках. Головком ЗСУ наразі перебуває на передовій та тримає ситуацію під особистим контролем.

Крім того, розвідка доповіла про прогнози розвитку ситуації на фронті та найближчі цілі російських військ. Це дозволяє українському командуванню краще планувати свої дії та реагувати на можливі загрози.

Однією з ключових рішень засідання стало спрямування додаткового фінансування на ракетну програму України. Міністр оборони Рустем Умєров, віцепрем’єр з інновацій Михайло Федоров та міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін доповіли про потреби Сил оборони в дронах і ракетах до кінця року, а також про динаміку їх виробництва.

«Рішенням Ставки спрямовано додаткове фінансування на нашу ракетну програму. Ми плануємо збільшити виробництво ракет власного виробництва. Також обговорили питання насичення зброєю та технікою додаткових бригад. Активно працюємо з партнерами», – зазначив Володимир Зеленський.

В Україні також активно працюють над розширенням виробництва дронів. Заступниця міністра з питань стратегічних галузей та промисловості Анна Гвоздяр повідомила, що країна має потенціал для виробництва понад трьох мільйонів дронів за рік. Це стане можливим завдяки достатнім виробничим потужностям та співпраці з міжнародними партнерами.

Заклик до мобілізації: 25 тисяч українців підтримали петицію за три дні

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери здобула вражаючу підтримку, набравши 25 тисяч голосів за ледь три дні. Це важливий сигнал українського суспільства щодо необхідності активної мобілізації кадрів у ключових сферах державного управління та правоохоронної системи.

Зокрема, ініціатор петиції висловив пропозицію надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні структури та правоохоронні органи особам, які демобілізувалися з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це не лише стимулюватиме реінтеграцію військовослужбовців у мирне життя, але й забезпечить підвищення кваліфікації та професійну підготовку кадрів у сфері державного управління.

Цікаво, що попередня подібна ініціатива від народного депутата Дубінського зіткнулася зі значною відмінністю у часових рамках та рівні підтримки. Петиція №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Цікаво відзначити, що хоча ця петиція перебуває "на розгляді" президента Зеленського вже 4,5 місяці, її реалізація поки що залишається у сфері обговорення.

Дані порівняння свідчать про зміну в уявленнях громадян щодо необхідності мобілізації кадрів у сфері державного управління. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, свідчачи про зростання свідомості та активності громадян у важливих питаннях державного будівництва.

Українська громада віддавна виявляє зацікавленість у покращенні діяльності державних установ та правоохоронних органів. Швидкість з якою набирається підтримка петиції про мобілізацію кадрів бюджетної сфери, а також порівняння з попередніми ініціативами, свідчать про зростання усвідомленості громадян щодо важливості залучення досвідчених фахівців до роботи в державних структурах. Надання переваги в прийомі на роботу військовим, які демобілізувалися, також відображає бажання сприяти їхній реінтеграції в цивільне життя та підтримувати їхню професійну адаптацію. Ці позитивні тенденції свідчать про активну громадянську позицію та готовність українців до змін у системі державного управління на благо країни.

Газпром відновлює експорт скрапленого газу до Китаю, незважаючи на санкції

Російська енергетична компанія Газпром підтвердила другу поставку скрапленого природного...

10 років до кризи: Ляшко про небезпеку неправильного вживання антибіотиків

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Міністр застерігає, що неконтрольоване використання антибіотиків може призвести до:

“Антибіотики – це не цукерки, а потужні ліки, які можна вживати лише за призначенням лікаря,” – наголосив Ляшко.

Антибіотикорезистентність розвивається не в людині, а в мікроорганізмах, які живуть у її організмі. При необґрунтованому вживанні ліків бактерії адаптуються і стають стійкими до лікування. Як результат, навіть правильна терапія може бути безсилою.

“Стійкість мікроорганізмів викликає прогресування хвороби, що змушує шукати інші схеми лікування, часто з меншим шансом на успіх,” – пояснив міністр.

Ляшко підкреслив, що лише відповідальне вживання антибіотиків може зупинити цей процес. Ліки мають призначатися виключно лікарем, дотримуючись правильних доз і тривалості лікування.

Глобальна криза антибіотикорезистентності вимагає негайної уваги та дій, адже вона вже стала одним із ключових викликів для сучасної медицини в Україні та світі.

Німеччина постачатиме Києву засоби для ударів по тилу РФ

Україна вже найближчим часом отримає перші далекобійні засоби, які дозволять уражати цілі в глибині російської території. Про це заявив генерал Бундесверу Крістіан Фройдінг в інтерв’ю німецькому телеканалу ZDF. За його словами, фінансування цього нового пакету військової допомоги повністю бере на себе уряд Німеччини. Йдеться про постачання сотень одиниць озброєння, перша частина якого буде доставлена вже […]

У центрі масштабного кримінального провадження опинилися посадовці Антимонопольного комітету України, високопосадовці та білоруський бізнесмен Микола Воробей — фактичний власник мережі АЗК UPG. Справу №72024142500000017 розслідує Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Львівській області. Йдеться про системну схему ухилення від сплати податків, захоплення активів та легалізацію коштів злочинного походження.

За версією слідства, Микола Воробей, використовуючи підконтрольне йому приватне підприємство «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» (код ЄДРПОУ 32285225), створив організовану злочинну групу разом із головою АМКУ Павлом Кириленком та його першим заступником Олександром Музиченком. Їх підозрюють у тому, що вони сприяли незаконному отриманню контролю над активами групи «Приват» і ухилялися від сплати податків, діючи в інтересах держави-агресора.

Ключовий елемент цієї схеми — дозволи на концентрацію суб’єктів господарювання, які надавав Антимонопольний комітет. Саме ці дозволи легалізували процес захоплення активів і створили видимість законності операцій. Але, як стверджують слідчі, рішення АМКУ порушували норми національного законодавства і свідчать про пряму змову посадовців з бізнес-структурами, наближеними до білоруського капіталу.

Схема, за даними слідства, мала чітко вибудовану ієрархію та механізми. Підконтрольні компанії використовувалися для фіктивної діяльності, підтасовування даних про власників, фінансові потоки та дійсне походження коштів. Йдеться також про «відкати» за сприяння у прийнятті рішень та масштабну легалізацію незаконних доходів.

Наразі тривають слідчі дії, вивчається повний ланцюг компаній і осіб, які брали участь у схемі. Особлива увага приділяється перевірці фінансових потоків, механізмів передачі активів та джерел фінансування, а також зв’язків між державними чиновниками та іноземними бізнес-структурами.

Ця справа може стати однією з найбільш резонансних в історії економічних злочинів України. Але чи дійде розслідування до вироків — покаже лише час і політична воля.

Останні новини