Партії ЄС і «Голос» заблокували рішення, яке могло знизити тарифи на електроенергію

Олександр Федоренко, який очолює комунальне підприємство «Київавтодор» з 2020 року, став однією з найбільш суперечливих постатей у сфері комунальних послуг Києва. За короткий період його керівництва, Федоренко не тільки здобув неабияку популярність, а й потрапив під приціл правоохоронних органів через підозри в корупційних діях. Його родина демонструє стрімке зростання благополуччя, що, на думку експертів, не можна пояснити лише офіційними доходами.

У 2023 році офіційна зарплата Олександра Федоренка склала понад 1,15 млн грн, що є значною сумою для державного службовця. Однак цього явно недостатньо, щоб пояснити різке збагачення його родини. Наприклад, дохід його дружини, Юлії Федоренко, складав більше 700 тис. грн, а додатково до цього вона заробила ще 615 тис. грн від продажу автомобіля Skoda Octavia A7. Така фінансова активність виглядає підозрілою, особливо коли врахувати, що на офіційних посадах таких значних доходів зазвичай не вистачає для підтримки рівня життя, який демонструє сім’я Федоренка.

дві земельні ділянки в Гореничах;

квартира в Києві площею 57,6 м²;

будинок на 89 м²;

нове паркомісце.

Частини цього майна не було в деклараціях за 2022 рік, що вказує на його придбання саме в період, коли бюджети Київавтодору суттєво зросли.

У 2024 році Федоренку вручили першу резонансну підозру.Слідство встановило: у 2022–2023 роках підрядники, пов’язані з Київавтодором, систематично завищували обсяги та вартість робіт, занижували якість матеріалів, а нове обладнання часто замінювали старими демонтованими елементами.

За даними слідчих:

привласнено майже 10 млн грн;

загальна сума контрактів, під якими працювали підрядні фірми, перевищила 185 млн грн.

Ця схема десятиліттями була типовою для дорожньої галузі, але саме за керівництва Федоренка набула особливо системного характеру.

Ще один епізод стосується спеціальної ділянки для снігу, на яку в 2022–2023 роках звозили різноманітні небезпечні відходи під керівництвом Федоренка та КП «ШЕУ Солом’янського району».

Це призвело до шкоди державі на майже 300 млн грн — екологічні порушення тут поєдналися з корупційними елементами, що лише погіршили становище посадовця.

Федоренко вже отримував підозру раніше — за події 2019 року, коли працював у Службі автомобільних доріг Київської області.Тоді він підписав акти виконаних робіт із недостовірними даними, чим завдав державі збитків на понад 14 млн грн.

Кримінальні провадження, підозри та невідповідність доходів і майна складають єдину логічну мозаїку:

Федоренко вибудував свою власну «імперію» на тлі комунальних бюджетів і підрядних схем.

Стрімке зростання активів родини чітко корелює з мільйонними контрактами Київавтодору, а розслідувані епізоди показують, що система працювала не один рік — просто зараз її почали розбирати по шматках.

Після оприлюднення так званих «плівок Міндіча», які містять інформацію про потенційні зв’язки фігурантів корупційних схем із представниками силових структур, реакція Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора залишилася фактично відсутньою. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА». Опубліковані записи містять детальні розмови, у яких фігуранти обговорюють вплив на правоохоронні органи, можливі незаконні вказівки та прямі контакти з посадовцями державних структур. Незважаючи на суспільний резонанс і очевидність потенційних порушень закону, ці дані не стали підставою для проведення службових перевірок чи розслідувань.

Аналітики зазначають, що подібна бездіяльність може свідчити про глибоке проникнення корупційних механізмів у державні інституції та формування серед чиновників відчуття безкарності. Наслідки ігнорування таких сигналів є багатогранними: від зниження довіри громадян до правоохоронних органів до підриву ефективності антикорупційної політики загалом. Ситуація підкреслює важливість прозорого контролю за діяльністю посадовців та невідкладного реагування на інформацію, яка прямо вказує на можливі зловживання владою.

Зокрема, Офіс Генерального прокурора не зареєстрував жодного кримінального провадження щодо інформації, оприлюдненої у записах, і не ініціював службового розслідування. Також прокуратура не зверталася до НАБУ та САП для уточнення деталей про керівника прокуратури, згаданого на плівках.

Не кращою виглядає і позиція ДБР. Попри інформацію про тісні зв’язки фігуранта схеми «Рокет» Ігоря Миронюка з представниками Бюро, а також дані про його можливі візити до установи та отримання відомостей про перебіг розслідувань, відсторонення співробітників не відбулося. Відомство заявило, що «не розуміє, про який вплив ідеться», і водночас продовжує «встановлювати» факти, згадані на записах.

Під час засідання Тимчасової слідчої комісії представники ДБР повідомили, що до перевірки можливого виконання незаконних вказівок залучили сімох слідчих. Однак жодних конкретних рішень або наслідків не послідувало.

Важливі деталі з «плівок» також свідчать, що учасники злочинної організації збирали інформацію як про керівників НАБУ, так і про рядових детективів. У цих «довідках» проглядається почерк правоохоронних органів, що могло б стати серйозною підставою для негайних перевірок.

Натомість обидва відомства фактично проігнорували дані, які потенційно свідчать про втручання у роботу силових структур і можливі системні зловживання

Після випущення з закритого засідання Кіровоградського районного суду, на якому не продовжили запобіжний захід для екс-розвідника Романа Червінського, його адвокати повідомили про його таємниче викрадення. Засідання було припинено із несподіванкою, не дозволивши сторонам дізнатися про долю Червінського. Замість цього, в закритому приміщенні суду почали складати сумнівний документ, який, ймовірно, мав би приховати факт викрадення. Його місцеперебування залишається невідомим, а поліція та інші правоохоронні органи утримують інформацію в таємниці.

Суд над Червінським пов'язаний з його звинуваченням у невдачному вербуванні росіянина, яке спричинило ракетний удар по аеродрому "Канатове" минулого літа. Однак, останнім часом, прізвище Червінського з'являлося в російських ЗМІ у контексті підриву газопроводів "Північних потоків". Генеральна прокуратура РФ навіть звернулася до компетентних органів кількох країн із запитами на розслідування вибухів на газопроводах. За російською версією, ці вибухи приховували операцію українських дайверів, натренованих західними спецслужбами, серед яких, за даними, оприлюдненими у ЗМІ, був і Червінський.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Статус та місцеперебування екс-розвідника Романа Червінського залишаються невідомими, після того як його викрадли із СІЗО після засідання суду.

• Правоохоронні органи утримують будь-яку інформацію про цей випадок в таємниці, що підкреслює загадковість події та можливість політичного впливу на справу.

• Судовий процес проти Червінського пов'язаний з його звинуваченням у невдачному вербуванні росіянина, але його ім'я також з'явилося в контексті подій, пов'язаних із підривом газопроводів "Північних потоків".

• Російська сторона звернулася до кількох країн із запитами на розслідування вибухів на газопроводах, вказуючи на можливий зв'язок з українськими дайверами, серед яких, за розсекреченими даними, був і Червінський.

Ці висновки свідчать про складність та невизначеність ситуації навколо Червінського, а також можливість його використання у геополітичних іграх та розгортанні різноманітних версій подій з його участю.