Пенсійна реформа в Україні: Вимоги до стажу та зарплати у 2025 році

З 2025 року українці, які заробляють через цифрові платформи, зокрема через таксі, доставку, оренду житла чи транспортних засобів, а також продаж товарів онлайн, зіштовхнуться з новими податковими правилами. Законопроєкт №14025, що передбачає впровадження міжнародної системи автоматичного обміну даними про доходи, також покликаний привести національне законодавство у відповідність до стандартів Європейського Союзу.

Згідно з новими вимогами, під оподаткування підпадатимуть такі види діяльності, як надання в оренду нерухомого майна — житлової та нежитлової нерухомості, місць для паркування, а також надання особистих послуг та продаж товарів через інтернет. Це значить, що кожен, хто отримує дохід від цих видів діяльності через цифрові платформи, буде зобов’язаний дотримуватися нових правил обліку та сплати податків.

В документі зазначено, що пільги поширюватимуться на резидентів, які: досягли 18 років; мають хоча б один рахунок для здійснення звітних операцій; не продають підакцизні товари; не використовують найману працю; не є самозайнятими за Кодексом. Максимальний обсяг доходу для спрощеного оподаткування протягом року не може перевищувати 834 мінімальні зарплати, встановлені законом на 1 січня звітного року. Крім того, фізичні особи, які протягом року здійснили не більше трьох продажів через одну платформу на суму до 2 000 євро в еквіваленті, будуть звільнені від сплати податків. Експерти відзначають, що законопроєкт №14025 має спростити роботу тисяч українців, які заробляють через цифрові платформи, зменшити податковий тиск і забезпечити легальний облік доходів, що є міжнародним зобов’язанням України перед МВФ та відповідністю нормам ЄС.

Нагадаємо, що Харківська міськрада заплатила «Київстару» 588 тис. грн за аналіз міграції людей у місті. Писали ми й про те, що Уряд запровадив «сьому» виплату для переселенців.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

До 2022 року Росія забезпечувала третину всієї нафти, яка постачалася до Європи. Після початку війни в Україні обсяги постачань значно скоротилися, але все ж таки щоденно через трубопроводи до Європи прокачувалося близько 300 000 барелів нафти.

Основними покупцями були Чехія, Угорщина і Словаччина, які звільнені від дотримання нафтових санкцій Брюсселя проти Росії через свою залежність від російської нафти і обмеженість в альтернативних джерелах постачання, оскільки не мають виходу до моря. Польща і Німеччина, які мають морські термінали, припинили закупівлі російської трубопровідної нафти.

Reuters відзначає, що Росія не зазнала значних втрат від того, що Берлін і Варшава відмовилися від поставок через трубопровід «Дружба». Росія перенаправила більшість цих обсягів до Азії, а Китай став найбільшим покупцем російської нафти, отримуючи близько 2,14 млн барелів на добу через різні маршрути.

Україна вже раніше обмежувала роботу трубопроводу «Дружба». Наприклад, у 2023 році кілька разів підвищувалися тарифи за його використання, через що маршрут «Дружба» став одним із найменш прибуткових для російських компаній. А з червня під санкції Києва потрапив «Лукойл», який забезпечував 50% обсягу нафти, що постачалася через трубопровід.

Комунальне підприємство «Управління комунального господарства» Вишневої міської ради уклало контракт із компанією ТОВ «Ростдорстрой» на масштабний ремонт спортивного майданчика з бюджетом у 41,5 мільйона гривень. За ці кошти планується реалізація низки інфраструктурних проєктів: створення мультикорту, скейт-парку, фітнес-зони, івент-плази, дитячого майданчика та інших громадських просторів для активного відпочинку мешканців міста. Відновлення цих об’єктів має завершитися до кінця поточного року.

Проте детальний аналіз кошторису виявив значні розбіжності між закладеними у проєкті цінами та середніми ринковими показниками. Зокрема, вартість тротуарної плитки становить 1 292 грн за квадратний метр, хоча ринкова ціна на аналогічний матеріал наразі коливається близько 800 грн за м². Аналогічна ситуація з щебенем — у договорі його вартість заявлена на рівні 1 184 грн за кубічний метр, у той час як інші замовники отримують цей матеріал вдвічі дешевше. Найбільше питання викликає ціна поліуретанового зв’язуючого Tetrapur 144, який у документації оцінений у 414 грн за кілограм, тоді як ринкові ціни варіюються між 230 і 256 грн.

Підрядник отримав контракт без конкуренції — на тендер ніхто більше не подався. Умови участі містили вимоги, які фактично ускладнювали допуск інших учасників (наприклад, аналогічний договір на 100% вартості проєкту та акт огляду об’єкта з підписом замовника). Подібні умови Антимонопольний комітет раніше визнавав такими, що обмежують конкуренцію.

ТОВ «Ростдорстрой» вже раніше отримувало великі державні контракти — зокрема, роботи на загальну суму близько 761 млн грн у Миколаївській області, де під час дорожніх робіт фіксувалися масштабні порушення. Компанію також пов’язують із депутатом Одеської міськради від партії Труханова. Наразі у Вишневому громадськість і експерти звертають увагу на необхідність додаткової перевірки кошторису та прозорості виконання робіт, щоб уникнути необґрунтованих витрат із місцевого бюджету.

Український народний депутат Євген Шевченко насторожує громадськість про можливу загрозу відкриття другого фронту з боку Білорусі. В його останньому зверненні Шевченко висловив серйозні обурення та занепокоєння стосовно військово-політичної обстановки, що швидко наростає у нашому сусідньому краї.

«Не хочу нагнітати обстановку. Але, не виключаю відкриття російсько-білоруського другого фронту. І справа не в Януковичі. Разом із Путіним до Мінська приїхали всі. Просто всі. Новий міністр їхньої оборони і сам Лавров. Це погано. Дуже погано!» – пише Шевченко.

Нагадаємо, чутки про можливий вступ Білорусі у війну ходять уже давно, ще з початку війни, хоча досі вони ніколи не підтверджувалися. Лукашенко ці чутки спростовував.

Зараз вступ у війну Білорусі може стати набагато більшою проблемою для України, ніж на початку війни, з огляду на те, що ЗСУ зараз поступаються за чисельністю російській армії, мають обмежені резерви, а відкриття нового фронту ці проблеми дуже серйозно посилить.

Щоправда, немає поки що ознак того, що Білорусь готує ударне угруповання для наступу на Україну. Про великі мобілізаційні заходи в РБ наразі нічого невідомо. Але якщо вони почнуться, це стане першим реальним сигналом про можливість вступу Білорусі у війну.

Утім, в Україні поширена думка, що курсування чуток про вступ Мінська у війну – це інформаційна спецоперація Кремля з метою змусити ЗСУ тримати велике угруповання військ біля білоруського кордону.