Передноворічна фотосесія Катерини Кузнецової задала зимовий настрій

У лютому 2019 року Олена Зайцева, учасниця резонансної ДТП в Харкові, була засуджена до 10 років позбавлення волі. Трагедія, що сталася 18 жовтня 2017 року, сколихнула всю країну: внаслідок аварії загинуло шестеро людей, а сама Зайцева, на момент аварії перебуваючи за кермом автомобіля, виявилася під впливом алкоголю. Попри всі спроби скоротити термін ув'язнення, у 2024 році суд відхилив її клопотання про умовно-дострокове звільнення.

На сьогоднішній день Олена Зайцева відбуває покарання в колонії на Сумщині. За інформацією з джерел, її поведінка оцінюється як «непогана». Вона працює в установі та регулярно отримує заохочення за свою дисципліну і відповідальність. Проте, цього виявилося недостатньо для того, щоб отримати умовно-дострокове звільнення. Колегія суддів зазначила, що на даному етапі покарання звільнення передчасне, враховуючи тяжкість злочину та його наслідки для жертв і їхніх родин.

Адвокатка засудженої утрималася від коментарів щодо можливості нової спроби Зайцевої.

Мати однієї з жертв ДТП, Світлана Вініченко, повідомила, що отримує від Зайцевої символічні виплати: останні суми становили по 995 гривень за півроку. Вона вважає такі виплати принизливими і сумнівно вірить у каяття засудженої.

Представники Уповноваженого Верховної Ради з прав людини відвідали колонію та повідомили, що вона має житлові та виробничі зони, забезпечене роздільне утримання засуджених, санітарні кімнати, кухню та приміщення для відпочинку з телевізорами і навіть акваріумом.

Сергій Старенький, колишній голова Держпенітенціарної служби, зазначив, що Зайцева може звернутися до суду з новим проханням про дострокове звільнення наступного року.

ДТП за участю Зайцевої сталася 18 жовтня 2017 року в центрі Харкова. Внаслідок аварії загинули шестеро людей, ще кілька отримали травми. Суд засудив Зайцеву та другого водія Геннадія Дронова до 10 років позбавлення волі.

На Полтавщині подружжя прокурорів — Миронов Андрій Васильович та Пальонна Ольга Олексіївна — опинилися у центрі суспільної уваги через користування поширеною в регіоні практикою дострокового оформлення спеціальної прокурорської пенсії. Обидва отримали право на пенсійні виплати приблизно у 40-річному віці, але при цьому продовжують працювати на своїх посадах у прокуратурі, поєднуючи статус пенсіонерів зі статусом діючих службовців.

Механізм, яким скористалося подружжя, добре відомий у професійному середовищі: ранній вихід на спеціальну пенсію фактично не означає припинення трудової діяльності. Навпаки, прокурори можуть і надалі займати керівні чи процесуальні посади, отримуючи повний розмір заробітної плати. Це дозволяє паралельно отримувати й значні пенсійні виплати — понад пів мільйона гривень на рік кожному.

За даними джерел, у прокуратурі Полтавщини такі випадки не поодинокі — сформувалися цілі «сімейні кланові структури», де раннє оформлення спеціальних пенсій та подальше перебування на посаді стали звичною схемою додаткового збагачення.

Окремі запитання викликає діяльність їхньої доньки, Миронової Ангеліни Андріївни. До недавнього часу вона була зареєстрована як приватна підприємиця, а її основним видом діяльності у КВЕД значилася «діяльність телефонних центрів». Цей вид діяльності напряму перетинається зі специфікою роботи шахрайських колцентрів, які останні роки активно діють у Полтаві та області. Після поширення цієї інформації ФОП Ангеліни Миронової було терміново припинено. Нині вона вже офіційно працевлаштована в органах прокуратури.

При цьому сукупний річний дохід родини, за попередніми оцінками, може перевищувати 3 мільйони гривень. Однак джерела також стверджують, що прокурорська родина користується окремими державними пільговими програмами, які призначені зовсім для інших категорій громадян — зокрема для соціально незахищених або ветеранів.

Практика дострокового оформлення спеціальних пенсій у поєднанні з продовженням служби давно викликає питання у фахівців та антикорупційних експертів. У випадку подружжя Миронових вона поєднується з ознаками сімейного працевлаштування та сумнівною підприємницькою діяльністю їхньої доньки, що створює ще більше підстав для перевірок.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як повідомили в пресслужбі Пенсійного фонду України (ПФУ), громадяни, які мають прострочену заборгованість понад три місяці за комуналку або витрати на управління багатоквартирним будинком, не зможуть отримати субсидії.

Зокрема, субсидія не призначається, якщо заборгованість за комунальні послуги чи управління будинком накопичилася на суму, що перевищує 680 гривень (40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Ці обмеження стосуються і боргів, що виникли за останні три роки. Водночас, якщо борг буде погашений або укладено договір про реструктуризацію, а також за умови оскарження заборгованості в суді, субсидія може бути призначена впродовж двох місяців з початку опалювального чи неопалювального сезону.

Таким чином, щоб отримати допомогу від держави, необхідно не тільки своєчасно платити за комунальні послуги, але й в разі виникнення боргів оперативно укладати договори на реструктуризацію або надавати документи, що підтверджують відсутність заборгованості.