Переговори між Україною та США – основне завдання української делегації налагодити відносини та “тягнути час”

Скандал із незаконним виробництвом медичних виробів у Київській області: серйозні проблеми системи контролю

Виявлення незаконних медичних виробів, що постачалися військовим установам, ставить під сумнів ефективність контролю якості в Україні

На початку цього тижня Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) розкрила скандальну ситуацію з незаконним виробництвом медичних виробів у Київській області. Вироби, які не мали відповідних сертифікатів якості, були постачені військовим установам, що підкреслює серйозні проблеми в системі контролю та безпеки виробництва медичної продукції в Україні.

Розкриття незаконного виробництва

Держлікслужба виявила виробництво медичних виробів без належної сертифікації під час планової перевірки. Ці вироби, серед яких були бинти, перев’язувальні матеріали та інші медичні засоби, не відповідали встановленим стандартам якості та безпеки. Незважаючи на це, вони були спрямовані до військових установ, де мали використовуватися для надання медичної допомоги.

Постачання несертифікованих медичних виробів до військових установ ставить під загрозу життя та здоров’я військовослужбовців, які потребують якісної медичної допомоги. Відсутність належного контролю за якістю медичної продукції може призвести до серйозних наслідків, включаючи неправильне лікування та подальші ускладнення. Ця ситуація викликала значний резонанс у суспільстві та серед військових, які звертаються до уряду з вимогою вжити рішучих заходів.

Виявлення незаконного виробництва медичних виробів вказує на серйозні прогалини в системі контролю якості та безпеки медичної продукції в Україні. Необхідність реформування цієї системи стала очевидною після цього інциденту. Важливо забезпечити, щоб усі медичні вироби, які використовуються в країні, відповідали найвищим стандартам якості та безпеки.

Реакція уряду та подальші кроки

Уряд України визнав серйозність ситуації та обіцяв вжити всіх необхідних заходів для покращення системи контролю. Було оголошено про створення спеціальної комісії, яка розслідуватиме цей інцидент та розробить рекомендації для запобігання подібним випадкам у майбутньому. Крім того, планується посилення контролю за виробництвом та обігом медичних виробів, а також введення жорсткіших санкцій для порушників.

Скандал із незаконним виробництвом медичних виробів у Київській області виявив серйозні проблеми у системі контролю за якістю медичної продукції в Україні. Постачання несертифікованих виробів до військових установ підкреслює необхідність рішучих дій з боку уряду для забезпечення безпеки та здоров’я громадян. Реформування системи контролю, посилення перевірок та введення жорстких санкцій для порушників мають стати пріоритетом для забезпечення належної якості медичної продукції в Україні.

В Обухові у комунальному державному приміщенні група зловмисників на чолі з громадянином Ігором Цурупою, скориставшись скасуванням ринкового нагляду за обігом та виробництвом медичних засобів у зв’язку із повномасштабним вторгненням, організували підпільне виробництво медичного фальсифікату з метою отримання прибутку. Мова йде про підробки гемостатичних бинтів для аптечок під назвою «Кровоспас».

Цей несертифікований препарат не зареєстрований в Україні як лікарський засіб, не має жодних документів, зловмисники штампують медичні бинти у підвальному приміщенні Обухівського міського центру творчості дітей, юнацтва та молоді «Романтик», використовуючи шкідливі реагенти поруч із приміщеннями, де займаються діти.

Держлікслужба в травні проводила перевірку, під час якої вона визнає той факт, що це не легальне виробництво, але порушень не виявлено. В одному із своїх висновновків держслужбовці заявляють, що даний виріб «Не для продажу!!!», Проте, якщо пошукати в інтернеті, або ж написати організаторам не сертифікованого виробництва, то виявиться, що за одиницю продукції необхідно буде сплатити близько 70 гривень. Якщо ці кошти не будуть перераховані, то безкоштовно ніхто нічого не отримає. Проте чиновники Держлікслужби Романа Ісаєнка не хочуть помічати очевидних порушень.

Абсурдністю ситуації являється той факт, що цей не сертифікований та низькоякісний виріб постачають у війська, фактично даючи марну надію на порятунок для солдата.

Також у соцмережах можна знайти велику кількість квитанцій про переказ коштів за «Кровоспас» на рахунки Ігоря Цурупи і його фірми НДЦ «Борей». Саме тому висновки Держлікслужби Київської області, з якими, очевидно, погоджується керівництво, є недостатніми, неточними, маніпулятивними, і можуть свідчити про намагання приховати вчинення злочину та применшити його суть.

Навіщо бюджету витрачати кошти на зарплати голови Держлікслужби Романа Ісаєнка і голови Держлікслужби в Київській області Віктора Стефківського, якщо вони не можуть провести елементарну перевірку підвального виробництва фальсифікату, проявляють дії та бездіяльність, спрямовані на все, що завгодно, але не виконання закону та припинення нелегального виробництва медичного фальсифікату в приміщенні для дітей

Для стабільного зростання населення кожні 100 жінок повинні народжувати 210-220 дітей. Цей показник є високим навіть для європейських країн, де демографічна ситуація також не є ідеальною. В Україні цей рівень залишається недосяжним. Гладун зазначає, що якщо вдасться підняти народжуваність до 160-180 дітей на 100 жінок, це вже буде позитивним сигналом для країни. Однак навіть при таких показниках, населення все одно скорочуватиметься, хоч і не так стрімко, як сьогодні.

Іншим важливим фактором, який може допомогти у вирішенні демографічної кризи, є збільшення тривалості життя населення. Це вимагає від кожного громадянина дотримання здорового способу життя, а також ефективної роботи системи охорони здоров’я. Зростання тривалості життя може стати значним внеском у сповільнення спаду чисельності населення.

Гладун також підкреслює, що багато в демографічній ситуації України залежить від того, скільки українців повернеться до країни після війни. За кордоном зараз перебуває понад 6 мільйонів громадян, які виїхали через війну. Якщо хоча б половина з них повернеться, це буде величезною підтримкою для відновлення країни. Проте точну кількість тих, хто вирішить повернутися, наразі передбачити складно, що створює ще одну невизначеність для майбутнього.

Чорна демографічна статистика України

Ситуація в Україні вже є вкрай критичною. За останніми даними, країна вийшла на перше місце у світі за рівнем смертності і на останнє — за рівнем народжуваності. Це свідчить про гостру потребу в розробці державних програм, спрямованих на стимулювання народжуваності, покращення умов для молодих сімей та забезпечення соціальних гарантій.

Співробітники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) завершили довгострокове розслідування справи про заволодіння майном аеропорту "Одеса". За результатами досліджень встановлено, що частина майна аеропорту була придбана за 118 мільйонів гривень, а після цього особи, залучені до схеми, отримували незаконний прибуток протягом 10 років, із 2012 по 2022 рік, на суму 2,5 мільярда гривень. Розслідування тривало протягом кількох років, під час яких всі підозри було переглянуто. Про це повідомила прес-служба НАБУ.

Згідно з відомостями, справа почалася у 2011 році, коли двоє підприємців з Одеси налагодили схему заволодіння майном аеропорту, що на той момент проходив реконструкцію перед чемпіонатом Євро-2012. У рамках цієї схеми вони здійснили захоплення старого терміналу та 2488 одиниць майна аеропорту, а також отримали 75% прав на міжнародний аеропорт “Одеса” та приміщення нового терміналу. Протягом наступних років ці особи отримували незаконний дохід від використання цих активів. Протягом 10 років сума незаконного збагачення досягла понад 2,5 мільярда гривень.

Нагадаємо, що в серпні 2023 року НАБУ та САП оголосили про підозру у цій справі п’ятьом особам. Ця корупційна справа виникла ще за часів президентства Віктора Януковича, коли Україна активно готувалася до Євро-2012. Величезні кошти спрямовувалися на модернізацію та реконструкцію інфраструктури, і Одеса не стала винятком. Очевидно, що втілити такий амбіційний план без відповідного впливу влади було неможливо. Міські депутати Одеси того часу дали згоду на створення компанії, яка, заявлялося, мала інвестувати у розвиток аеропорту. Результатом цього було те, що злочинна група фактично отримала контроль над аеродромом. Прес-служба НАБУ у серпні 2023 року наголосила, що передача майна аеропорту для спільного використання не вважалася приватизацією через його загальнодержавне значення у забезпеченні прикордонного та митного контролю. Понад 535 одиниць основних засобів із 2488 переданих аеродромними об’єктами, які гарантували безпеку польотів, не підлягали відчуженню в принципі.

Крім того, згідно з угодою, "інвестори" мали внести статутний капітал у розмірі 355 мільйонів гривень, збудувати новий термінал та злітно-посадкову смугу. Однак більшість цих коштів через дії учасників схеми була заблокована банком як застава і не могла бути використана. Новий термінал був зведений за кредит, взятий під заставу майнового комплексу аеропорту, а злітно-посадкову смугу не почали будувати взагалі. Підозру в організації цієї схеми одеським бізнесменам, колишньому меру Одеси (імовірно, Олексію Костусєву, який зараз у розшуку), його заступнику та директору фіктивного підприємства повідомили. Таким чином, фінансові зобов'язання перед аеропортом залишилися невиконаними, а зловживання та корупційні дії стали причиною величезних збитків для державного підприємства та загрози безпеці пасажирів.

У результаті проведеного розслідування стосовно схеми заволодіння майном аеропорту "Одеса" встановлено серйозні порушення та корупційні дії, які призвели до величезних збитків для державного підприємства. "Інвестори", замість внесення статутного капіталу та будівництва необхідної інфраструктури, втягнули аеропорт у схеми, що призвели до втрати фінансових ресурсів та порушень безпеки. Підозра в організації цих дій призвела до пошуку колишнього мера Одеси, а також інших осіб, які стояли за цією схемою. Цей випадок є ще одним прикладом необхідності ефективного протидії корупції та зміцнення правової системи в Україні для забезпечення чесного та прозорого управління державними ресурсами.