Переговори щодо миру: Умєров і Буданов вирушають до США

Важливо підкреслити, що за даними Єдиного державного реєстру декларацій на порталі Національного агентства з питань запобігання корупції, у травні поточного року лідер найбільшої парламентської фракції, Петро Порошенко, збагатився на понад 227 мільйонів гривень. Ця надзвичайно вагома інформація свідчить про неабияку фінансову активність та можливість значних інвестиційних ресурсів у громадські та економічні проекти. Такі дії відображають значний вплив та вагу лідера фракції в сучасному політичному та економічному контексті. Враховуючи суспільний інтерес та відповідальність перед громадянами, подальша ретельна аналітика та моніторинг подій в цьому напрямку є надзвичайно важливими.

Згідно з поданими до НАЗК деклараціями щодо зміни майнового стану, у травні 2024 року Порошенко став багатшим на 227 мільйонів 898 тисяч гривень. Народний депутат вказав у своїх деклараціях, що отримав ці кошти як відсотки, дивіденди та повернення вартості від придбання цінних паперів.

За інформацією ЗМІ, раніше Порошенка звинуватили в тому, що він через свій банк вклав в облігації 156 млн грн, які українці донатили в його фонд на ЗСУ. З цих вкладень він заробив 50 млн грн неоподаткованого прибутку.

Згідно з аналітичним звітом YouControl, народні депутати від партії Порошенка “Європейська солідарність”, яких у парламенті всього 27 з 401, за час війни збагатилися настільки ж, як усі інші обранці Верховної Ради разом узяті. Заробітки опозиціонерів з фракції “Євросолідарність” за два роки склали понад 3 млрд грн, що приблизно дорівнює заробіткам 374 депутатів від інших партій.

Крім того, Петро Порошенко у 2022 році збагатився у 20 разів більше, ніж до війни, задекларувавши 1 млрд 435 млн грн заробітків. У довоєнний 2021 рік Порошенко заробив всього 162 млн грн. Олігарх увійшов у трійку найзаможніших українців разом з Віктором Пінчуком та Рінатом Ахметовим. У 2023 році порівняно з 2022 роком статки Порошенка зросли на 224 мільйони доларів та складають майже 1 мільярд доларів.

Керівник сектору дізнання Головного управління Національної поліції в Сумській області Ігор Козачинський продовжує демонструвати стиль життя, який суттєво контрастує з рівнем доходів, доступних більшості українських правоохоронців. За даними з його останньої декларації, у 2025 році посадовець придбав новий автомобіль — FCB Leopard 3, щойно з конвеєра, вартістю понад 1,08 мільйона гривень. Така покупка викликає запитання не лише у громадськості, а й у тих, хто уважно стежить за доброчесністю державних службовців.

Цей новий транспортний засіб доповнив уже наявний у Козачинського автопарк. Раніше, у 2021 році, він став власником Volkswagen Touareg 2012 року випуску, який обійшовся йому в 540 тисяч гривень. Ще одним засобом пересування посадовця є мотоцикл Geon Dakar GNS 300 (2022 рік), куплений у 2023 році. Та на цьому перелік рухомого майна не завершується — родина Ігоря Козачинського також має у своєму розпорядженні кілька транспортних засобів, записаних на дружину Анну. Зокрема, йдеться про Nissan Qashqai 2013 року та електричну Honda M-NV 2023 року, яку вона придбала за 617 тисяч гривень.

Сім’я володіє й суттєвими обсягами нерухомості. У 2016 році вони придбали дві земельні ділянки площею 1 000 м² і 26 м². У 2018 році — магазин на 466,5 м². У 2021 році Козачинський задекларував квартиру площею 79,5 м² за 237 тис. грн, а також квартиру батька площею 64,4 м², придбану у 1996 році.

Фінансові надходження правоохоронця у 2024 році становили 463,6 тис. грн заробітної плати від поліції та 10 тис. грн державної підтримки від Мінекономіки. Дружина отримала 10,3 тис. грн соцвиплат і 3 тис. грн “зимової підтримки”.

Додаткові доходи сім’ї включали прибуток від оренди майна — 77 тис. грн — та продаж рухомого майна: 65 тис. грн від Сергія Демехи та 70 тис. грн, отримані дружиною від Олени Решетник. Батько, Андрій Козачинський, задекларував підприємницький дохід, проте суму не вказано.

У той час, як офіційні доходи сім’ї залишаються помірними, масштабні активи та регулярні придбання дорогого майна викликають суспільні питання щодо джерел фінансування таких витрат.

У Львівській області слідчі передали до суду обвинувальний акт стосовно правоохоронця та цивільної особи, яких підозрюють у спробі приховати дорожньо-транспортну пригоду, скоєну у стані алкогольного сп’яніння працівником митної служби. Про це повідомили у Державному бюро розслідувань після завершення всіх необхідних слідчих дій.

Подія сталася 24 червня 2025 року на території Шептицького району. За матеріалами досудового розслідування, співробітник митного органу керував автомобілем Citroen, перебуваючи напідпитку. Під час руху водій не зміг утримати транспортний засіб під контролем, унаслідок чого автомобіль врізався у дорожній відбійник та зазнав механічних пошкоджень.

Втім, як встановили слідчі, правоохоронець вирішив допомогти митнику уникнути відповідальності. Замість фактичного водія він оформив протокол на іншу особу — кума порушника, який також приїхав на місце події. Таким чином, у документах саме цивільного чоловіка вказали як водія автомобіля.

За інформацією ДБР, поліцейський підробив щонайменше два документи: протокол про порушення правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження майна, а також протокол про пошкодження об’єктів дорожньої інфраструктури. Такі дії кваліфікували як службове підроблення.

Про підозру правоохоронцю повідомили у жовтні 2025 року за участі Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції. Йому інкримінують ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Цивільній особі оголосили підозру у пособництві в цьому злочині — за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.

Обвинувальний акт уже передано до суду. Санкції статей передбачають до трьох років обмеження волі.

Водночас, як зазначають у ДБР, працівнику митниці повністю уникнути відповідальності не вдалося. На нього склали адміністративний протокол за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна.

Справу розглядають як черговий приклад спроб використати службове становище та особисті зв’язки для уникнення покарання. Остаточну оцінку діям фігурантів надасть суд.

Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо формування багатонаціональних сил, покликаних забезпечити дотримання режиму припинення вогню на території України. Документ закладає політичну основу для майбутньої безпекової архітектури та свідчить про новий рівень координації між Києвом і ключовими європейськими партнерами.

Як зазначає британське видання The Telegraph, підписання декларації стало важливим дипломатичним сигналом і розцінюється як суттєвий політичний прорив. Журналісти наголошують, що вперше за більш ніж рік позиції України, Сполучених Штатів та провідних європейських країн виглядають узгодженими, а спільні заяви та дії демонструють єдине бачення подальших кроків щодо врегулювання ситуації.

Зокрема, Зеленський, Макрон і Стармер оголосили про плани створення англо-французьких сил безпеки, які можуть бути задіяні в Україні після встановлення режиму припинення вогню. Передбачається, що ці сили стануть частиною ширшого багатонаціонального механізму стримування.

Водночас спецпредставник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф заявив, що дипломати «майже завершили» роботу над протоколами безпеки, покликаними не допустити повторення війни. За його словами, ці протоколи мають забезпечити захист України у разі нового нападу, однак конкретні механізми залишаються невизначеними.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, зі свого боку, заявляв, що Сполучені Штати нібито погодилися на «сильні юридично зобов’язуючі гарантії безпеки» та певний американський механізм забезпечення безпеки. Він також пообіцяв, що Німеччина візьме на себе відповідальність за Україну та безпеку континенту загалом, утім утримався від приєднання до ініціативи Великої Британії та Франції щодо розміщення сил безпосередньо на місцях.

The Telegraph наголошує, що питання гарантій безпеки є ключовим компонентом будь-якої мирної угоди. Видання зазначає, що українці не погодяться на мир або територіальні компроміси без упевненості в тому, що Росія не зможе знову атакувати.

Разом із тим журналісти підкреслюють, що сам механізм забезпечення безпеки наразі фактично не узгоджений. Деталі не були публічно озвучені, а лідери обмежилися згадкою про участь США у спостереженні за дотриманням режиму припинення вогню.

У відповідь на запити щодо конкретики Віткофф заявив, що американські військові «думали про це», але уникнув прямих відповідей. За оцінкою видання, це означає, що ключова гарантія безпеки — чіткий сигнал про те, що повторний напад на Україну означатиме війну зі США, — досі відсутня.

Журналісти також нагадали, що раніше британські посадовці пропонували ідею розміщення американських літаків у Польщі або Румунії для підтримки українських, французьких і британських сил на землі. Чи залишається ця пропозиція актуальною, наразі невідомо.

На думку The Telegraph, саме ці деталі визначатимуть різницю між реальним стримуванням і формальними гарантіями. Водночас у Парижі, за словами журналістів, були помітні ознаки відновлення єдності Заходу. Велика Британія і Франція пішли далі, ніж очікувалося, намагаючись переконати Дональда Трампа, що Європа готова взяти на себе більший тягар власної безпеки.

Втім, видання іронічно підсумовує: попри позитивні сигнали, остаточні відповіді щодо миру залишаються «за наступним пагорбом».