“Переговори” — слово 2025 року в Україні: як це відображає реалії часу

Сім викладачів Державного університету «Київський авіаційний інститут» увійшли до престижного рейтингу двох відсотків найцитованіших науковців світу, згідно з даними, наданими Elsevier та Стенфордським університетом. Цей рейтинг є одним з найвищих визнань наукової спільноти, що оцінює вплив досліджень вчених на світовий науковий простір. Заснований на даних бази Scopus, рейтинг враховує цитованість наукових робіт, що є індикатором їхньої значущості та впливовості на міжнародній арені.

Важливим аспектом цього досягнення є те, що роботи науковців з Київського авіаційного інституту активно цитуються колегами з різних країн, що підтверджує високу якість досліджень, що проводяться в університеті. Таке визнання не лише підвищує статус навчального закладу, а й сприяє розвитку науки та інновацій в Україні. Відомо, що до цього рейтингу потрапили представники факультету аеронавігації, електроніки та телекомунікацій, серед яких особливо виділяється професор Віктор Синєглаз.

Університет зазначає, що це визнання не лише особистих досягнень учених, а й потужності наукової школи КАІ. Науковці працюють над безпекою польотів, розвитком штучного інтелекту в авіації, телекомунікаційними та навігаційними системами, радіолокацією, формуючи майбутнє української науки.

Попри міжнародне визнання, викладачі КАІ продовжують активно розвивати освіту, підвищуючи кваліфікацію студентів і залучаючи їх до передових наукових досліджень.

Малий київський банк «3/4», який у медіа пов’язують із чоловіком народної депутатки від «Слуги народу» Олени Шуляк, став об’єктом уваги правоохоронних органів у зв’язку з підозрами у незаконних валютних операціях. За даними міжнародного детективного бюро Absolution, яке посилається на власні джерела та матеріали слідства, банк фігурує у кримінальному провадженні, відкритому за ч. 2 ст. 200 та ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Слідство встановило, що фінансова установа могла проводити операції, які порушують встановлені державні норми щодо обігу іноземної валюти. Йдеться про значні суми коштів, які, за версією правоохоронців, могли переміщуватися поза офіційним банківським контролем, що створює ризик легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, або ухилення від оподаткування.

За версією слідства, кошти приймалися без належних документів про їх походження та з порушенням процедур фінансового моніторингу. В окремих випадках особи, від імені яких здійснювалися операції, фізично не могли бути присутніми в Києві.

Так, один із фігурантів, за матеріалами справи, 24 травня 2023 року обміняв 19,71 млн грн на 539 тис. доларів США, хоча за даними прикордонної служби перебував за кордоном і повернувся в Україну лише 4 червня. Інший учасник 11 серпня 2022 року обміняв 28,5 млн грн на 760 тис. євро, попри те, що того ж дня лише вранці перетнув кордон у пункті пропуску «Устилуг» і, за оцінкою слідства, фізично не міг дістатися Києва у робочий час. У провадженні зафіксовано ще кілька подібних епізодів.

Слідчі припускають, що проведення таких операцій протягом тривалого часу та в значних обсягах навряд чи могло відбуватися без відома керівництва банку.

Головою правління та єдиним бенефіціарним власником банку «3/4» у державних реєстрах зазначений Вадим Андрійович Іщенко, якого пов’язують із бізнесменом Олександром Шуляком — чоловіком народної депутатки Олени Шуляк, яка до грудня 2025 року очолювала партію «Слуга народу».

Центральний офіс банку розташований у Києві на вул. Кирилівській, 25-27 — у будівлі, що належить ТОВ «Енжіай Груп» Олександра Шуляка. Також повідомляється, що Олександр Шуляк користується автомобілем BMW X6, власником якого є Вадим Іщенко.

У 2017–2022 роках членом спостережної ради банку був фінансовий експерт Ерік Найман. Нині він є засновником інвестиційної компанії HUG’S. Інформації про його можливу причетність до описаних операцій не оприлюднено.

Окремо в публічному просторі раніше поширювалася інформація про можливе переміщення готівкових коштів за кордон у 2022 році, пов’язане з Олександром Шуляком та Олексієм Зарембою, однак офіційних судових рішень з цього приводу не повідомлялося.

Наразі досудове розслідування триває. Остаточну правову оцінку діям фігурантів має надати суд. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в установленому законом порядку.

Петиція, спрямована до президента, вже стала масовим виразом волі українців. За лише три дні вона зібрала вражаючу кількість — 25 тисяч голосів. Це свідчить про те, наскільки важливою є ця ініціатива для громадян. Автори петиції пропонують конкретні заходи, спрямовані на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери.

Цікаво, що порівняно з попереднім зусиллям, яке стосувалося мобілізації депутатів і чиновників, ця петиція зібрала необхідну кількість голосів за значно коротший термін — всього за 3 дні. Попередня ініціатива вимагала 87 днів і значної медійної підтримки, щоб досягти свого мети. На жаль, навіть після набору необхідної кількості голосів, вона перебуває на розгляді вже протягом 4,5 місяців.

Тим не менш, успіх поточної петиції свідчить про зростаючу активність та свідомість громадян. Це також підтверджує, що суспільство стає більш свідомим своїх прав та можливостей впливу на владні структури. Перехід від тривалих очікувань до швидкого реагування на важливі питання стає все більш характерним для сучасної України.

У висновках можна підкреслити наступне:

• Масове підтримання петиції про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери свідчить про високу активність громадян та їх бажання брати участь у формуванні владної політики.

• Зібрання необхідної кількості голосів за короткий термін свідчить про зростаючу ефективність та мобілізацію громадських ініціатив.

• Порівняно з попередніми ініціативами, час, необхідний для збору підписів та впливу на владні структури, значно скоротився, що свідчить про зростання громадянської активності та швидкість реагування на соціально важливі питання.

• Протягом останніх років спостерігається зростання свідомості громадян щодо їхніх прав та можливостей впливу на дії влади, що сприяє формуванню більш відповідального та взаємодійного суспільства.