Перемога Київської міської прокуратури у суді: скасування реєстрації права власності на нежитлову будівлю

В Україні виявлено, що значна частина лікарняних листів видається без належних підстав. За результатами державних перевірок, майже кожен четвертий лікарняний виявився необґрунтованим. Такі дані наводяться у пояснювальній записці до постанови Кабінету Міністрів, ухваленої 17 грудня 2025 року. Відповідні матеріали були оприлюднені на платформі «ЕП» і викликали широке обговорення в медичних та юридичних колах, повідомляє «Хвиля».

Згідно з проведеними перевірками, у першому півріччі 2025 року було проаналізовано понад 4,2 тисячі лікарняних листів. Результати виявили тривожну тенденцію: 22,8% з них були визнані необґрунтованими, що означає, що фактично кожен п’ятий лікарняний був виданий без достатніх підстав. Це може свідчити про зловживання системою або недостатню перевірку медичних документів на етапі їх оформлення.

Моніторинг електронного реєстру лікарняних свідчить про стійку тенденцію до зростання кількості порушень. Якщо у 2021 році частка необґрунтованих лікарняних становила лише 2,4%, то у 2023 році цей показник зріс до 16,5%. У 2024 році він досяг уже 18,2%, а у 2025 році продовжив зростати.

Загалом у 2024 році в Україні було перевірено 5 931 лікарняний лист, а в період із січня по червень 2025 року — 4 225. Попри меншу кількість перевірок, частка виявлених порушень залишається високою, що, за оцінками уряду, свідчить про системну проблему.

На тлі цих даних Міністерство соціальної політики ініціювало зміни до порядку контролю за лікарняними. Зокрема, пропонується надати представникам Пенсійного фонду право перевіряти обґрунтованість листків непрацездатності без використання електронної системи охорони здоров’я. У пояснювальній записці зазначається, що Національна служба здоров’я наразі не має технічних можливостей для проведення таких перевірок, а відповідні витрати не закладені в бюджет.

Урядовці визнають, що масштабні зловживання з лікарняними створюють додаткове фінансове навантаження на систему соціального страхування та потребують посилення контролю. Запропоновані зміни мають стати одним із кроків для зменшення кількості фіктивних лікарняних і зловживань у цій сфері.

Політичне керівництво Російської Федерації не демонструє справжньої готовності до припинення війни проти України. Натомість у Кремлі вибудовується тактика навмисного імітування мирних ініціатив, головною метою якої є створення умов для зриву будь-якого переговорного процесу без репутаційних втрат для себе. Такий підхід дозволяє Москві зберігати агресивний курс, водночас перекладаючи провину за відсутність результатів на інших учасників міжнародного діалогу.

В аналітичних матеріалах Інституту вивчення війни наголошується, що російські посадовці цілеспрямовано шукають інформаційні приводи, які можна використати як формальний аргумент для виходу з переговорів. Йдеться не про прагнення до компромісу, а про заздалегідь підготовлений сценарій, у якому будь-який мирний процес розглядається як тимчасовий інструмент для досягнення власних політичних і військових цілей.

Одним із прикладів такої тактики стали чергові заяви офіційної представниці російського МЗС Марії Захарової щодо можливого розміщення західних військових контингентів у післявоєнній Україні. Йдеться, зокрема, про ініціативи на кшталт так званої коаліції охочих, які Москва називає для себе «категорично неприйнятними».

У Росії стверджують, що присутність іноземних військ нібито створюватиме загрозу її безпеці, та повторюють погрози розглядати такі сили як законні військові цілі. Захарова також заявила, що завершення війни, з погляду Кремля, неможливе без усунення вигаданих у Москві «корінних причин» конфлікту, які Росія, за її словами, має намір ліквідовувати «військовими або політичними засобами».

Аналітики ISW наголошують, що формулювання «корінні причини» є узагальненим прикриттям ключових вимог Кремля. Серед них — вимога повернення НАТО до меж розширення станом на 1997 рік, фактична ліквідація українських збройних сил, а також усунення демократично обраної влади в Україні з подальшою заміною її режимом, лояльним до Москви.

Додатковим підтвердженням небажання Росії припиняти війну стала заява прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова від 4 лютого. Він прямо зазначив, що Росія не припинятиме бойові дії доти, доки українська влада, за його формулюванням, «не ухвалить відповідних рішень». Фактично Москва дала зрозуміти, що має намір продовжувати агресію до моменту повного прийняття своїх вимог Україною.

У тому ж ключі виступив і Віктор Медведчук, який 4 лютого заявив, що дискусії про можливе розміщення західних військ в Україні нібито заводять переговорний процес у глухий кут. Аналітики нагадують, що саме Медведчука російське керівництво розглядало як потенційну заміну чинному президентові України після початку повномасштабного вторгнення.

Медведчук також заявив, що Росія «ніколи не дозволить» розміщення коаліції охочих на території України. Схожі заяви публічно озвучували й інші депутати Державної думи РФ, які регулярно транслюють офіційну позицію Кремля, зокрема про неприйняття будь-яких післявоєнних гарантій безпеки для України.

В ISW підсумовують, що сукупність таких заяв свідчить не про пошук миру, а про спробу заздалегідь закласти інформаційні підстави для зриву будь-яких домовленостей і продовження війни.