Переплата на ремонті школи в Київській області: тендер на 118 млн грн з сумнівними витратами

Розслідування БЕБ зосереджується на вивченні операцій, які можуть не відповідати встановленим нормам та правилам зовнішньоекономічної діяльності. Експерти відзначають, що такі дії можуть мати серйозні наслідки для економіки країни, зокрема впливати на надходження до державного бюджету та репутацію України на міжнародному ринку зерна.

Про це повідомив Офіс Генерального прокурора.

“Повідомляємо, що згідно з даними Єдиного реєстру досудових розслідувань за зазначеними у Вашому запиті фактами (сірого експорту зерна з терміналу “Олімпекс” – ред.) розслідуються 3 кримінальні провадження”, – йдеться у відповіді ОГП.

При цьому у відомстві уточнили, що кримінальні справи розслідують детективи Бюро економічної безпеки. А процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора та Одеська обласна прокуратура.

Раніше стало відомо, що Бюро економічної безпеки розслідує кілька кримінальних проваджень, що стосуються сірого експорту зерна. За даними правоохоронців, найпоширенішою схемою такого ухилення від сплати податків на десятки мільйонів гривень є купівля зерна, що не має документів про походження, за готівку та подальше його вивезення за кордон за допомогою реквізитів “ризикових” або підставних компаній.

Одним із яскравих прикладів сірого експорту є кримінальні справи, які стосуються сірого експорту із зернового терміналу “Олімпекс” у 2021-2023 роках, коли ним активно керували одеські бізнесмени Сергій Гроза та Володимир Науменко.

Зокрема, у січні 2021 року правоохоронців зацікавила низка компаній, які займаються експортом зерна і пов’язані з агрохолдингом GNT Group Сергія Грози та Володимира Науменка. ТОВ “Ферко”, ТОВ “Металзюкрайн Корп ЛТД”, ТОВ “Зерновий Перевантажувальний Комплекс “Інзерноекспорт” та підприємство “Вторметекспорт”, що належать до GNT Group, активно використовували реквізити “ризикових” підприємств для проведення експортних операцій. Під час розслідування територіальне управління БЕБ в Одеській області виявило щонайменше три таких “ризикових” підприємства: ТОВ “АУТСТАФФ 19”, ТОВ “АЛІСЕНТА ТРЕЙД” і ТОВ “СОЛТЕК ПРОДАКТ”. Крім того, слідство встановило, що експортоване зерно зберігалося, зокрема, на складах ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”, яке теж підконтрольне Грозі та Науменку.

За результатами розслідування правоохоронці виявили, що жодне зі згаданих “ризикових” підприємств не має підтверджень придбання зернових, які планувалося експортувати, – а це понад 2 тисячі тонн кукурудзи, ячменю, пшениці (це тільки те, що було виявлено правоохоронцями під час обшуків). Крім того, всі ці підприємства порушували вимоги фінансової та податкової звітності, демонстрували нульову прибутковість, занижували податок на прибуток.

Лише в межах цього кримінального провадження, за підрахунками правоохоронців, компанії Грози та Науменка завдали державі збитків на суму майже 37,5 млн грн. При цьому експортером “сірих” зернових було ТОВ “Агірос”, що належить відомому контрабандисту Вадиму Альперіну, проти якого РНБО запровадила санкції 2021 року і якого позбавили українського громадянства. А відвантажувала ці зернові, за даними ЗМІ, ще одна підконтрольна Грозі та Науменку компанія “Аттолло Гранум”.

Наразі це кримінальне провадження ще розслідується.

Ще одне кримінальне провадження, у якому фігурує компанія Грози та Науменка ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”, розслідує територіальне управління БЕБ міста Києва. Воно відкрите роком пізніше, у 2022-му, проте також стосується “сірого” експорту зернових.

Справу розслідують за статтями про ухилення від сплати податків, підробку документів для державних реєстрів, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом і незаконне поводження зі зброєю або боєприпасами.

Схема, за якою діяла компанія Грози і Науменка, ідентична тій, що використовувалася раніше, відрізняються лише назви фіктивних компаній, та й то не всі. У ній, зокрема, фігурує згадане вже в іншому кримінальному провадженні ТОВ “АУТСТАФФ 19”.

Крім цієї компанії вони також використовували “ризикові” підприємства “ЕКСПРЕС ВСІ” та “АГРОТРАНС-ГРУП”. З їхньою допомогою, за даними слідства, з терміналу зникло щонайменше 40 тис. т зернових та олійних у 2023 році.

Крім того, детективи БЕБ вважають, що злочинна діяльність, пов’язана з ухиленням від сплати податків через сірий експорт зернових, на терміналі “Олімпекс” триває.

Білгород-Дністровський, визнаний істориками найстарішим містом України, відзначається своєю багатою історією та культурними спадщинами. Заснований ще в давньоримські часи на березі річки Дністер, він став свідком багатьох історичних та культурних змін. Відомо, що місто існує вже понад 2500 років, починаючи з давньогрецької колонізації Причорномор'я у 498 році до н.е. Після різних перетворень та перейменувань, відомих за іменами Офіусса, Тіра, Білград, Аспрокастро та Аккерман, воно отримало назву Білгород-Дністровський і увійшло до складу Української держави у 1918 році. У 1999 році місто відзначило свій 2500-річний ювілей, а ЮНЕСКО визнало його одним із найстаріших у світі. Сьогодні воно славиться своєю архітектурою, історичними об'єктами, серед яких Аккерманська фортеця, археологічний комплекс Тіри та інші архітектурні перлини. Білгород-Дністровський, як районний центр Одеської області, є популярним туристичним напрямком, який приваблює відвідувачів своєю вражаючою історією та культурними скарбами.

У підсумку, Білгород-Дністровський визнаний істориками найстарішим містом України, що має понад 2500-річну історію. Місто засноване ще в давньогрецькі часи і пройшло через різні епохи та періоди змін. Відоме своєю багатою культурною та історичною спадщиною, воно привертає туристів своєю архітектурою, археологічними знахідками та іншими цікавими об'єктами. Білгород-Дністровський залишається важливим культурним центром та пам'яткою історії України.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Один із представників українських силових структур в інтерв’ю журналу порівняв обмеження, накладені на комунікацію з Зеленським, з його перебуванням у “сауні”, натякаючи на те, що в умовах війни він отримує вкрай підібрані, оптимістичні дані, які не відображають всієї тяжкості ситуації на передовій.

«Справа навіть не в тому, що його (Зеленського) тримають у теплій ванні. Його тримають у сауні», — сказало джерело The Economist, підкреслюючи, що президенту та громадськості не дозволяють знати всю правду про складну ситуацію на фронті, щоб уникнути розладу в тилу.

Ці заяви супроводжуються інформацією про плани російських військ почати новий наступ у Запорізькій області, яку раніше повідомляли джерела в Головному управлінні розвідки України (ГУР). Це ставить під сумнів здатність української армії своєчасно відреагувати на нові загрози, оскільки засоби зв’язку та обміну інформацією між військовими та вищим керівництвом виглядають значно більш обмеженими, ніж вважалося раніше.

Очевидно, що бажання не викликати паніку серед населення є важливим фактором для військових стратегій, однак це також ставить під питання рівень довіри до інформації, яку отримує не лише президент, але й весь український народ. Подібні інсайди свідчать про складність ситуації на фронті, де ризик перебільшення або заниження даних може мати непередбачувані наслідки для майбутніх бойових операцій.