Перевірка в податковій призвела до відставки 16 керівників з інвалідністю

Асоціація міжнародних автоперевізників в Україні надзвичайно занепокоєна нагальною проблемою, яка стосується українських далекобійників. Ця проблема полягає в тому, що після перетину кордону вони не повертаються додому, залишаючи свої фургони без нагляду. Це небезпечне явище відбувається через бажання уникнути призову на мобілізацію.

Згідно з даними, отриманими від наших членів, ця тенденція стає все більшою загрозою для стабільності та безпеки нашої країни. Відсутність контролю над фургонами, які залишаються без нагляду, може призвести до різних негативних наслідків, включаючи використання їх для незаконних цілей, в тому числі транспортування контрабанди або навіть зброї.

Зокрема, це може створити серйозні проблеми для безпеки дорожнього руху та загрожувати життю і майну наших громадян. Крім того, така небезпека породжує загрозу національній обороні та загальній безпеці країни, оскільки ці фургони можуть бути використані для неправомірних цілей, які посягають на інтереси України.

Для вирішення цієї проблеми необхідно вжити невідкладних заходів, спрямованих на забезпечення контролю за діяльністю далекобійників, які перетинають кордон. Потрібно розглянути можливість посилення моніторингу за рухом транспортних засобів через кордон, а також посилити співпрацю між відповідними правоохоронними органами для запобігання втратам контролю над фургонами.

Крім того, необхідно вжити заходів щодо попередження мобілізаційної ухилення серед далекобійників, зокрема шляхом встановлення більш жорстких санкцій за такі дії та підвищення інформаційної роботи з цією категорією населення.

Тільки шляхом спільних зусиль урядових і громадських структур можна забезпечити ефективний контроль та протидію цьому небезпечному явищу. Наша асоціація готова активно співпрацювати з усіма зацікавленими сторонами для вирішення цієї проблеми та забезпечення безпеки та стабільності нашої країни.

Така практика, за словами асоціації, має серйозні наслідки для галузі та загрозу для безпеки на дорогах.

«Я думаю, що найближчим часом ми розробимо разом з юристами і будемо доводити до водіїв, що у них будуть не тільки проблеми з поліцією, а саме розглядатиметься ситуація як викрадення автомобіля», – заявив віце-президент Асоціації Віктор Балін.

Інформацію про таких водіїв планують передавати в Інтерпол, щоб вони потім не змогли знайти роботу за кордоном.

Балін зазначив, що через таких водіїв може блокуватися доступ до системи «Шлях» всієї компанії-перевізника, що загрожує зупинкою роботи.

У цьому році Україна приймає рішення відмовитися від активних зусиль у напрямку швидкого вступу до НАТО, і це рішення має глибокі підґрунтовані мотиви. Одним із найважливіших аргументів, що лежить в основі такого відступу, є серйозні страхи перед можливим втягненням альянсу у конфлікт з Росією. Україна, знаходячись у складній геополітичній ситуації, зрозуміло ретельно вивчає всі можливі наслідки свого приєднання до такої великої міжнародної організації.

Необхідно врахувати, що конфлікт з Росією має потенціал стати небезпечним і великим для всіх сторін, які залучені у цей процес. Таке рішення відкриває шлях для спроби знайти мирне врегулювання ситуації та зміцнення дипломатичних зусиль для забезпечення стабільності в регіоні. Україна прагне зберегти свою суверенність та незалежність, проте вирішення щодо членства у НАТО вимагає обміркованого підходу та урахування всіх можливих ризиків і перспектив.

Партнери України застерігли президента Володимира Зеленського від тиску на НАТО щодо швидкого наближення до членства, характеризуючи це як нереалістичну вимогу.

Зустріч Північноатлантичного альянсу цьогоріч відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня й буде присвячена 75-річчю організації.

США та Німеччина, підготовляючись до саміту, виступили проти конкретних зобов’язань стосовно часових рамок можливого вступу України до НАТО.

“Вони відносяться дуже обережно до подальшого руху України в напрямку повноправного членства в НАТО цього року”, – заявило джерело, ознайомлене з поглядами адміністрації Байдена.

“США, можливо, менше занепокоєні, ніж Німеччина, але є певні страхи щодо загрози, яку Росія може становити для інших членів альянсу”, – додали співрозмовники видання.

У минулому році Володимир Зеленський висловив обурення “безпрецедентною й абсурдною” ситуацією, коли керівництво НАТО відмовилося надати Україні запрошення на повноправне членство під час саміту у Вільнюсі. Цього року його закликали утриматися від тиску на окремих членів альянсу, щоб вони не підтримували чітку дату приєднання України до блоку.

На тлі цьогорічного саміту деякі країни альянсу, зокрема Велика Британія, намагалися вплинути на це рішення, що призвело до розколу в блоці, за словами джерел.

Це, за їхніми словами, може відіграти свою роль у питанні актуальності альянсу перед президентськими виборами у США та можливою перемогою Дональда Трампа.

Водночас, на липневому саміті НАТО у Вашингтоні Україні буде запропоновано те, що називатимуть “мостом” чи “шляхом” до вступу на знак підтримки процесу. Однак називати чітких термінів приєднання до альянсу не мають наміру. Пакет підтримки, який зараз обговорюється, підкреслить “здатність України обирати власне майбутнє” і демонструватиме, що “шлях до членства стає коротшим”, заявили два дипломати.

Пакет буде зосереджений на зміцненні збройних сил України, щоб гарантувати її готовність негайно приєднатися до НАТО, коли лідери альянсу приймуть таке рішення.

Для цього НАТО візьме на себе керівну роль у Рамштайні – місці збору понад 50 союзників, які координують воєнну допомогу Україні.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також намагався підштовхнути 32 члени альянсу створити фонд у 100 мільярдів доларів, щоб привести українську армію до “стандартів НАТО” через постачання зброї та навчання.

Проте деякі країни-члени висловлюють скептицизм щодо загальної суми, тому зараз розглядають заміну фонду обіцянкою кожного союзника виділяти Києву відсоток видатків на оборону.

НАТО вперше заявило, що Україна може стати його членом у 2008 році, але так і не визначило термін чи процес приєднання.

Щоб я міг підготувати розширений текст із заголовком у першому абзаці та у потрібному стилі, надішліть, будь ласка, повний фрагмент, що має стати основою.

Фактичні результати виявилися шокуючими: замість десятків тисяч тонн поставлено лише 1 519,4 тонни — менше 5% запланованого. Реального графіка постачання не існувало, натомість постачальник подавав формальні файли, покликані лише створити видимість виконання зобов’язань.

Аналіз «Теплосфери ЮА» свідчить про ознаки фіктивності. Компанія була створена незадовго до укладення угоди, не має зареєстрованих виробничих потужностей і персоналу. Керівник та власник фірми, Ігор Качмар, раніше контролював іншу структуру — ТОВ «Енерго Ресурс Груп», яка так само фігурувала у схемах недопостачання вугілля та отримувала від «Центренерго» сотні мільйонів гривень авансів.

Як саме схема стала можливою? У матеріалах справи йдеться про змову між колишньою міністеркою енергетики Світланою Гринчук, генеральним директором «Центренерго» Євгенієм Гаркавим та представниками «Теплосфери ЮА». За даними слідства, ексміністерка забезпечувала політичне прикриття, тоді як керівництво «Центренерго» займалося технічною реалізацією схеми, усвідомлюючи фіктивність контрагента.

Це не перший випадок, коли державне підприємство опиняється в центрі корупційного скандалу. У листопаді 2023 року «Центренерго» уклало два договори з ТОВ «Енерго Ресурс Груп» на постачання вугілля на суму до 1,55 млрд грн. На виконання цих угод компанія отримала 1 066 945 367 грн, з яких 930,4 млн грн становили авансові платежі — при тому, що фактичні поставки були далекими від умов контрактів.

Поступове розкриття цих схем демонструє системний характер корупції, що пронизує стратегічну галузь — енергетику. Поки держава змушена мобілізувати ресурси для проходження зими, сотні мільйонів відводяться через фіктивні договори та підставні компанії, що виводить проблему далеко за межі окремих посадовців і ставить під питання ефективність управління державними енергетичними активами.