Перевірка в податковій призвела до відставки 16 керівників з інвалідністю

Обидва мости включені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Цей статус, хоча і підкреслює їхню історичну та культурну цінність, створює значні перешкоди для проведення необхідних ремонтних та модернізаційних робіт.

Метро та міст Патона у Києві внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятки архітектури та містобудування, науки й техніки місцевого значення та мають охоронні договори. Міст ім. Є.О. Патона через р. Дніпро було збудовано в 1953 році, міст Метро — у 1965 році, та відтоді на них жодного разу не було проведено капітального ремонту. Одна з причин — неможливість узгодити вид робіт із Міністерством культури та здійснити вилучення споруд на час ремонту з реєстру пам’яток архітектури, адже законом передбачено, що вилучення з Реєстру здійснюється лише у разі, якщо пам’ятку зруйновано або пам’ятка втратила предмет охорони, що визначено у паспорті об’єкта.

Міст Патона був запроєктований за нормами 1948 року. Наказом Комітету охорони та реставрації пам’яток №10 від 16.05.1994 р. міст ім. Є.О. Патона зараховано до нововиявлених пам’яток архітектури. У 1995 році міст отримав визнання Американської асоціації зварювання як видатна зварна конструкція. ​У 2008 році міст ім. Є.О. Патона було внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення (наказ Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 №1285/0/16-08 охоронний № 530-Кв).

Для ремонту таких мостів можливий тільки один вид робіт — реставрація, яка передбачає відновлення технічних характеристик конструкцій мосту, не змінюючи їхнього зовнішнього вигляду та параметрів. Але через фізичний і моральний знос, зміну інтенсивності руху та ваги транспортних засобів такі мости потребують нових рішень для будівництва та ремонту.

Саме через це Агентство відновлення розглядає варіант побудови нового мосту поруч із мостом Патона замість його ремонту. Основним недоліком такого варіанту є інтеграція його у транспортну систему міста та побудова з’їздів і заїздів на основні транспортні магістралі. Наприклад, на сьогодні залишаються недобудованими з’їзди з Дарницького мосту, рух яким було відкрито ще 2011 року. Також термінового ремонту потребують магістральні трубопроводи з надання теплопостачання та гарячої води жителям мікрорайонів Русанівки та Березняків, які прокладені в межах конструкцій прогонової будови мосту Патона. Ремонт магістральних трубопроводів можливо здійснити тільки під час проведення повної реконструкції мосту. Тож питання саме щодо реставрації мосту Патона має бути вирішено комплексно та передбачатиме водночас ремонт магістральних трубопроводів.

Міст Метро звели на місці зруйнованого під час Другої світової війни мосту. Обʼєкт входить до комплексу споруд “Станція метрополітену “Дніпро”— міст Метро”, що наказом Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 Nº1285/0/16-08 визнано памʼяткою архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення, охоронний Nº 529-Кв (власне міст Метро має охоронний Nº529/2-Кв). Обʼєкт розташований у межах памʼятки ландшафту та історії місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра” (наказ Міністерства культури і туризму від 03.02.2010 Nº 58/0/0/16-10).

Конструкція мосту Метро за радянських часів була експериментальною. Загалом таких мостів було лише кілька в СРСР, а на сьогодні єдиний залишився у Києві, інші — розібрали. Міст не відповідає вимогам чинних норм щодо вантажопідйомності та безпеки руху (недостатній габарит проїзних частин і недостатня висота огородження проїзної частини).

Необхідність зняття статусу пам’ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів обумовлюється такими причинами:

Отже, зняття статусу пам’ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів є необхідним кроком для гарантування їхньої безпеки, надійності та ефективності в сучасних умовах.

Необхідно вносити законодавчі зміни та розробляти спрощені процедури стосовно подальших дій об’єктів, які вже віднесені до пам’яток, що дадуть змогу проводити реконструкцію та заміну стратегічно важливих мостів. Також на законодавчому рівні слід розглянути заборону визнавати стратегічні об’єкти пам’ятками, що значно впливає на подальші заходи щодо їхньої експлуатації та ремонту.

У вітчизняному інформаційному просторі з'явилося повідомлення, яке викликало значний резонанс серед громадськості та експертної спільноти. Згідно з інформацією, поширеною в низці телеграм-каналів, родичка високопосадовця місцевого рівня нібито придбала значну кількість об'єктів нерухомості протягом останніх кількох років.

Придбана Вікторією Гончарук нерухомість у Бучанському районі викликала підозри та поставила багато запитань щодо можливих корупційних схем. Особливу увагу привернув факт, що після того, як Анжела Макєєва стала секретарем Ірпінської міської ради, її сестра Вікторія розпочала активну купівлю майна під час війни.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Одразу з’являється питання: як Вікторія Гончарук, яка все своє життя працювала бухгалтером у ДЮСШ, районній державній адміністрації та у відділі молоді й спорту, маючи офіційний дохід, що не перевищував 500 тисяч гривень за кілька років, змогла придбати 53 земельні ділянки та житлові будинки, загальна вартість яких перевищувала $1 млн?

Також це не перший скандал за участю Анжели Макєвої.

У серпні цього року журналістам стало відомо, що Анжела Макєєва мала підроблений диплом про вищу освіту і під час війни неодноразово виїжджала за кордон, користуючись комунальними автомобілями. Журналісти отримали офіційну відповідь від Міністерства освіти, що диплом, яким користувалася Макєєва, не видавався.

У редакцію видання vlasti.net надіслали копію диплома Анжели Макєєвої, яку вона зазвичай засвідчувала своєю підписом, додаючи, що копія відповідає оригіналу. За словами особи, яка надіслала цей документ, Макєєва використовувала його під час виборчої кампанії, подаючи до партії “Слуга народу” і до, а також при працевлаштуванні.

Насправді, Київський національний університет імені Тараса Шевченка в 2011 році не видавав диплом з вказаними серією і номером студентці на ім’я Макєєвої. Журналісти перевірили це як неофіційно в університеті, так і офіційно на спеціальному сайті Міністерства освіти. На журналістський запит Міносвіти надало офіційний висновок, що диплому з такими даними не існує.

Згідно з українським законодавством, використання підроблених документів суворо карається. Стаття 358 Кримінального кодексу України передбачає штрафи, виправні роботи або навіть позбавлення волі строком до двох років. Для державних службовців це також означає втрату посади та довічну заборону обіймати державні посади.

Того ж місяця видання Інформатор повідомило, що, попри заборону депутатам місцевих рад і чиновникам виїжджати за кордон, Анжела Макєєва кілька разів із 2022 року перебувала за межами України. Вперше це сталося восени 2022 року під час її відпустки, коли вона перетинала кордон на автомобілі комунального підприємства Ірпеня “Теплоенергопостач”. Відомо, що вона виїхала з України 27 вересня 2022 року, а повернулася 4 жовтня.

Залишається незрозумілим, на яких підставах Макєєва використовувала автомобіль комунального підприємства, яке зазнало збитків, для особистого відпочинку за кордоном. Це підприємство не надає автомобілі в оренду депутатам для поїздок за межі країни. Зокрема, за 2023 рік КП “Теплоенергопостач” заявило про чистий збиток у розмірі 48 млн грн.

Також в червні 2024 року Макєєва двічі перетинала державний кордон через пункт пропуску в Ужгороді. Вона виїхала 15 червня до Словаччини і повернулася 29 червня. Це не було службовим відрядженням, оскільки в цей час вона перебувала в офіційній відпустці. Цього разу вона не використовувала комунальний автомобіль, проте згідно з постановою уряду від 27 січня 2023 року № 69, депутатам і державним службовцям заборонено виїжджати на відпочинок за кордон.

Де саме Макєєва відпочивала протягом цих двох тижнів, наразі невідомо. Чи це були альпійські курорти Австрії, Швейцарії чи Італії, або ж пляжі Чорногорії чи Хорватії?

Громадськість сподівається, що як публічна особа Анжела Макєєва пояснить свої дії і розповість про причини поїздки та поділиться враженнями від свого закордонного відпочинку.

Окрім цього Анжела Макеєва була кандидаткою на відкликання з депутатської посади згідно аналізу маркерних голосувань руху Чесно ще з 2021 року. Проте не дивлячись на свою шахрайську діяльність і використання службового становища Макєєву оминула загроза відкликання.

Генерал-полковник Сирський: Боротьба за Часовий Яр і Нові Виклики на Бахмутському Напрямку

Під час візиту до підрозділів на Бахмутському напрямку, керівник операційно-стратегічного угрупування військ “Хортиця”, генерал-полковник Олександр Сирський, розкрив складну ситуацію на передовій. Російські збройні сили намагаються прорвати оборону в районі Часового Яру, використовуючи тактику локальних дій та дронів-камікадзе. Він підкреслив необхідність постійного контролю та оперативних рішень, обговорив імовірні тактики дій противника та спільно з командирами розробив стратегії відсічі агресора.

На передовій, генерал-полковник особисто відзначив українських захисників та висловив пріоритетну мету — збереження життя та мінімізація втрат серед військових. Ряд прийнятих рішень, включаючи зосередження основних сил та використання маневрених вогневих засобів, свідчить про готовність відбити будь-яку атаку ворога та забезпечити безпеку на передовій.

У висновку можна зазначити, що ситуація на Бахмутському напрямку залишається напруженою, з противником, який намагається прорвати оборону в районі Часового Яру. Генерал-полковник Олександр Сирський вказав на використання російськими військами різноманітних тактик, включаючи штурмові групи та дрони-камікадзе, та вирішив зосередити увагу на зміцненні оборони та мінімізації втрат серед українських військових. Спільно з командирами бригад та підрозділів були розроблені стратегії відсічі агресора та запроваджені заходи для ефективного протистояння ворожим атакам. Несмотря на труднощі, військові продовжують виконувати свої обов'язки на передовій з великим мужністю та відданістю.

Учора Умєров і Сирський провели телефонну розмову з головою Пентагону Остіном, що мала визначений ступінь важливості для обговорення подальших кроків у підтримці України в умовах зростаючого напруження. Після детального викладення міністру оборони поточної ситуації та останніх російських атак на українські міста та цивільну інфраструктуру, обговорювалися як середньострокові, так і нагальні потреби України. Особлива увага була приділена питанням збільшення систем протиповітряної оборони і ракет. Головокомандувач Збройних Сил України передав, що саме ці питання стали одними з основних у розмові з міністром оборони Сполучених Штатів Америки.

Повідомлення від Пентагону вказує лише на спілкування Остіна з Умєровим, не згадуючи Сирського, проте зазначаючи, що обговорювалися розвиток ситуації на місцях і вплив триваючих повітряних атак Росії на критично важливу цивільну інфраструктуру. Відомо також, що обговорення між Остіном і Умеровим зосереджувалося на найбільш нагальних потребах України в можливостях, підтверджуючи гостру необхідність у підтримці національної безпеки країни.

• Розмова між головою Пентагону Ллойдом Остіном і українськими представниками Умєровим і Сирським свідчить про активну співпрацю між Україною та США у забезпеченні безпеки та обороноздатності країни.

• Згадані нагальні потреби України у збільшенні систем протиповітряної оборони та ракет підтверджують загострення безпекової ситуації в регіоні та необхідність вжиття невідкладних заходів для захисту цивільного населення та інфраструктури країни.

• Необхідність у підтримці України у зміцненні національної безпеки визначається як один із пріоритетних завдань у співпраці між Україною та Сполученими Штатами Америки.

• Повідомлення від Пентагону стосовно обговорення ситуації на місцях та впливу російських атак на цивільну інфраструктуру України підкреслює увагу до гуманітарних аспектів конфлікту та необхідність міжнародної реакції на події у регіоні.

Загалом, згадана розмова свідчить про важливість співпраці між Україною та США у сфері безпеки та підтримки суверенітету України в умовах зростаючого геополітичного напруження.