Перспектива завершення війни: оцінки Марка Рютте та очікування Заходу

Російська армія почала активно застосовувати оновлені керовані авіаційні бомби (КАБ) — так звані планерні боєприпаси, оснащені додатковими реактивними двигунами. Таке технічне вдосконалення суттєво збільшує дальність їхнього польоту та ускладнює роботу українських систем протиповітряної оборони, які й без того перебувають під постійним навантаженням через інтенсивні обстріли. Про використання цих модернізованих бомб повідомили Financial Times і низка українських медіа, посилаючись на дані розвідки.

За оцінками фахівців, оновлені радянські зразки КАБ, що раніше скидалися з літаків на відстань до 80 кілометрів, тепер отримують невеликі турбореактивні двигуни, які подовжують траєкторію польоту в кілька разів. Це дозволяє російським літакам здійснювати пуски поза зоною ураження більшості українських зенітних систем, залишаючись у відносній безпеці. Фактично, такі боєприпаси перетворюються на гібрид між крилатою ракетою та керованою авіабомбою.

Експерти називають такі рішення «дешевою заміною крилатих ракет»: вони дають змогу поцілити в енергетичну інфраструктуру й військові об’єкти, але з меншим вантажем бойової частини — близько 250 кг. Одночасно виробництво й застосування таких боєприпасів значно дешевше за стандартні крилаті ракети.

Додавання двигуна дозволяє запускати планерні бомби з безпечнішої відстані — літаки-носії можуть здійснювати пуски значно далі від лінії фронту і морських районів, що ускладнює їх ураження українською ППО. За словами представників ГУР, ворог досі тестує цю зброю в бойових умовах, але вже має перші влучання по Одесі, Миколаєву та Полтавській області.

Водночас у таких рішень є й обмеження: через масу двигуна і конструкційні обмеження корисне навантаження знижується — ефективні бойові частини обмежені приблизно 250 кг. Також частину польоту можна зробити реактивною лише на етапі розгону, далі боєприпас планує до цілі. Незважаючи на це, експерти вказують на ризик масштабного застосування у разі налагодження виробництва.

Українська система ППО вже бореться з багатьма одночасними загрозами — крилаті й балістичні ракети, масовані удари безпілотниками (зокрема іранського виробництва) та тепер — реактивні планери. Рівень перехоплення російських ракет, за аналізом, знизився в останні місяці, що посилює загрозу для цивільної інфраструктури. Одночасно вартість захисту зростає: західні зенітні ракети (наприклад Patriot) набагато дорожчі за одиницю від дешевих реактивних планерів, що створює економічну дисбалансну ситуацію.

Президент України та військове керівництво наголошують на необхідності багатокомпонентної ППО та постачань із-за кордону; тимчасом ворог працює над модернізацією й баллістичних засобів, що робить перехоплення ще складнішим.

— За словами заступника голови української розвідки Вадима Скібіцького, деякі планери вже оснащені реактивними двигунами, що значно збільшило їхню дальність.— Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат зазначав, що характеристики боєприпасів можна «приблизно порівняти» з крилатими ракетами, але поки що їх застосування обмежене — РФ тестує їх «в бойових умовах». Їх, за його словами, можна уражати РЕБ- та зенітними засобами.— Військові експерти застерігають: якщо Росія вийде на масове виробництво таких планерів, це створить тривалу і дешеву загрозу, яку буде важче відбивати економічно і технологічно.

Реактивні планери — це еволюція вже відпрацьованої практики: доопрацювання радянських боєприпасів крилами, наведенням і тепер — реактивними двигунами. Це тимчасово дає Росії можливість завдавати ударів глибоко в тил без значного ризику для своїх літаків. Якщо застосування стане масовим, це поставить нові вимоги до української оборони і західної допомоги.

Сьогодні мешканців Лівобережної України очікує несприятлива погода, що принесе з собою вологий і вітряний ранок. За даними метеорологів, на цей регіон накриє значна дощова хмара, яка буде супроводжуватися північними та північно-західними вітрами. Їхня швидкість досягатиме 7–12 м/с, а на півдні країни, в окремих районах, пориви можуть посилюватися до 15–20 м/с. Це створює додаткові ризики та ускладнює умови для пересування.

Найскладнішим часом дня стане саме ранок, коли через дощі дороги стануть слизькими, а сильний вітер може значно ускладнити рух транспорту. Водіям слід бути надзвичайно обережними, особливо на міжміських трасах, де мокре покриття може стати небезпечним. Пішоходам радять утримуватись від перебування поблизу старих дерев, оскільки сильний вітер може викликати їх падіння або пошкодження.

Водночас синоптики прогнозують, що вже вдень дощі поступово припиняться, а небо почне прояснюватися у більшості областей. Попри це, тепла погода не очікується. Вночі температура становитиме від +7 до +12 °С, а вдень повітря прогріється лише до +12…+17 °С, що нагадує про швидке наближення справжньої осені.

Фахівці радять подбати про теплий одяг на ранок і враховувати змінність погоди при плануванні денних справ. Зниження температури, пронизливий вітер та вологість можуть стати випробуванням для організму, особливо для людей з хронічними захворюваннями.

Після підписання закону про мобілізацію Президентом Зеленським, важливо зрозуміти, коли саме цей закон набуде чинності та які конкретно вимоги він передбачає.

• Згідно з законом, він набирає чинності через місяць після дня його опублікування. Отже, ми можемо очікувати, що він набуде чинності після 16 травня.

• Особливі положення, що стосуються військово-транспортної повинності, почнуть діяти через 8 місяців, тобто з середини січня 2025 року.

• Призовники та військовозобов'язані мають оновити свої дані протягом 60 днів після набрання законом чинності, до середини липня 2024 року. Особи, які перебувають за кордоном та були зняті з військового обліку, повинні знову зареєструватися протягом 30 днів з моменту набуття чинності закону.

• З 1 вересня 2025 року розпочнеться навчання базовій військовій підготовці для всіх студентів, а також навчання військовій справі для осіб, які прагнуть служити у державних органах. Вимога мати таку підготовку для вступу на посаду стане обов'язковою з 1 вересня 2026 року або з моменту скасування воєнного стану.

• Кабмін має розробити необхідні акти для виконання закону протягом місяця з моменту його опублікування, до середини травня 2024 року. Також передбачена підготовка рекрутерів для залучення людей на військову службу.

• Електронні кабінети для здійснення адміністративних процедур повинні бути готові до використання протягом 2 місяців з моменту публікації закону, до середини червня.

• Автоматизований обмін даними між реєстром та банком даних з проблем інвалідності має бути запроваджений до середини липня 2024 року.

• Кабінет має узяти на себе завдання перевірки висновків МСЕК щодо встановлення інвалідності осіб віком від 25 до 50 років, що були прийняті після 24 лютого 2022 року, протягом 3 місяців з моменту публікації закону.

Враховуючи ці терміни та вимоги, важливо, щоб усі зацікавлені особи виконали необхідні дії вчасно та правильно, забезпечуючи ефективне функціонування закону про мобілізацію.

У висновках можна відзначити наступне:

• Закон про мобілізацію, підписаний Президентом Зеленським, має строго визначені терміни та вимоги щодо свого набуття чинності та виконання.

• Чинність закону розпочнеться через місяць після його опублікування, що відбудеться найближчим часом.

• Особливу увагу слід звернути на терміни щодо оновлення даних призовниками та військовозобов'язаними, а також на початок навчання базовій військовій підготовці для студентів та осіб, які прагнуть служити у державних органах.

• Важливо, щоб уряд оперативно впровадив необхідні заходи та забезпечив роботу рекрутерів для ефективного залучення громадян на військову службу.

• Правильне виконання закону сприятиме зміцненню обороноздатності країни та підвищенню рівня підготовленості військових структур у випадку потреби мобілізації.

Ці висновки допоможуть усвідомити ключові аспекти та важливість вчасного виконання вимог закону про мобілізацію для забезпечення національної безпеки та обороноздатності України.