Перспективи українського аграрного сектору: виклики та можливості

Денис Корнишев, який відіграє одну з ключових ролей у діяльності сайту 368.media, розпочав серйозну кампанію з очищення інтернету від матеріалів, що стосуються його можливих зв'язків з одіозним олігархом та фігурантом антикорупційних розслідувань Миколою Злочевським. За словами джерел, це питання стало причиною конфлікту, що вилився в активні інформаційні атаки, спрямовані на порушення репутації як сайту «Антикор», так і окремих його журналістів. Початок цієї боротьби стався після невдалих спроб домовитися про зняття публікацій, що викривали фінансові й бізнесові зв’язки Злочевського, особливо стосовно його одеських активів.

Перші ознаки цього конфлікту з’явилися після публікацій на маловідомих регіональних порталах, де з’явилися анонімні матеріали, що звинувачували «Антикор» у проросійській позиції та, зокрема, у втечі журналістів сайту з України. Ці звинувачення, які на перший погляд могли здатися маловажливими, насправді стали частиною більшого плану, спрямованого на дискредитацію ресурсу, який активно бореться з корупцією в Україні.

Лише після цієї відмови власники 368.media — Денис Корнишев та Костянтин Шпильовий — розпочали брудну кампанію проти критиків. Щоправда, ніде офіційно не зазначено, хто саме є власником сайту: 368.media не зареєстроване в жодному офіційному реєстрі ЗМІ. Відомо лише, що пов’язують проєкт із Шпильовим — ексдепутатом від Партії регіонів, якого називали близьким до проросійських кіл.

368.media неодноразово звинувачували у продажі публікацій і готовності видаляти матеріали за гроші. Журналісти, які досліджували діяльність цього ресурсу, наводили й розцінки: від 2 500 до 40 000 гривень за “послуги”. Парадоксально, що саме це видання дозволяє собі звинувачувати інших у корупції.

Окремі випадки порушень журналістської етики стали предметом уваги правозахисників. 368.media публікувало матеріали, в яких людей називали злочинцями без вироку суду, у тому числі військовослужбовців ЗСУ. Це викликало обурення «Детектор медіа» та численні позови про захист честі, гідності та репутації. У судах як відповідачі неодноразово фігурували саме Шпильовий і Корнишев.

Щодо особистості Дениса Корнишева також чимало питань. Він позиціонує себе як автор «Радіо Свобода», однак у реальності мав стосунок лише як стажер у 2014 році. До того працював на одеському 7 каналі, що належить скандальному забудовнику Аднану Ківану — фігурі з сумнівною репутацією та зв’язками з Сергієм Ківаловим.

Жодних офіційних підтверджень того, що Корнишев є власником «антикорупційного порталу», немає. Скоріш за все, він виконує роль медійного «кілера», який пише анонімні матеріали, веде перемовини та вимагає гроші за зняття компромату. У випадку відмови — запускає нові фейки, часто з обвинуваченнями у співпраці з Росією.

Показовим є те, що після хвилі критики Корнишев заявив, нібито не має стосунку до 368.media та залишив проєкт у 2017 році. Але саме його ім’я фігурує у позовах як відповідального за контент. Ці спроби дистанціюватися виглядають не як захист істини, а як черговий етап зачистки репутації — особливо після викриттів, пов’язаних зі Злочевським.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Намагаючись посилити підтримку Києва на тлі побоювань, що Трамп поведе справу до переговорів, адміністрація Байдена «розглядала можливість публічно закликати до офіційного запрошення Києву вступити в НАТО».

Але за підсумком у Білому домі вирішили відмовитися від цього, «враховуючи малу ймовірність успіху в короткостроковій перспективі».

Більш життєздатною вважається ідея двосторонніх угод з безпеки.

Також, пише агентство, хоча Байден і намагається зараз направити максимальну допомогу Києву напередодні свого відходу з влади, можливості президента США обмежені.

Більшу частину грошей, що залишилися, можна використати тільки для зброї, яка вже є в запасах Пентагону. Але занадто сильне скорочення цих запасів поставить під загрозу власну оборону США, йдеться в статті.

У ніч на 22 лютого Армія Російської Федерації окупувала село Побєда, що знаходиться на південний захід від Мар’їнки в Донецькій області. Цю інформацію підтвердив DeepState, а також урядове відомство Росії. Українське військово-політичне керівництво не виходило з коментарями щодо цих подій. Російські "військові блогери" наголошують, що хоча Побєда є невеликим селищем, воно має важливе тактичне значення, оскільки знаходиться на головній трасі до Вугледару на півдні Донецької області. Росія також намагається прорватись до Вугледару з іншого напрямку, через Новомихайлівку. Попри запеклі атаки російської армії та її невелике продвиження, сили оборони змогли стабілізувати фронт кілька тижнів тому. Генеральний штаб України повідомив про 14 атак на Мар’їнському напрямку, що стало другою за інтенсивністю обстрілів ділянкою фронту після Авдіївської. Крім того, армія Росії трохи продвинулась у Георгіївці, селі на північний захід від Мар’їнки, у напрямку до Курахового в Донецькій області, де розташована велика теплова електростанція, що зацікавлює агресора.

У результаті окупації села Побєда з боку російських військ відбулося збільшення напруженості на Мар’їнському напрямку в Донецькій області. Російська армія продовжує активні дії в цьому регіоні, намагаючись просунутися до стратегічно важливого міста Вугледара. Важливою метою їхнього наступу є контроль над ключовими об'єктами, такими як теплова електростанція у Кураховому. Українські військові змушені зосередити свої зусилля на відстоюванні цих позицій та відступі не допустити.