Перспективи українського аграрного сектору: виклики та можливості

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Така послуга коштує на українському чорному медіаринку від від 200уе і є найдешевшим способом на ринку з купою слідів, таких як повідомлення видання через гугл консоль. Цим займаються чорні піарники, які пишуть “липові” скарги та позови за матеріалами, які не подобаються замовникам.

Очевидно, тут ми маємо справу з відомою шахрайською схемою із застосуванням DMCA – американського Закону «Про авторське право у цифрову епоху». Пройдисвіти вже не перший рік використовують її для відмивання репутації корупціонерів, бандитів та різного шахрая в пошуковій видачі Google.

Для тих, хто не знає, як це працює, коротко викладемо суть. У 2020 році дослідники з The Wall Street Journal виявили сотні випадків, коли окремі особи або компанії, часто використовуючи явно вигадані особи, змушували видаляти посилання на несприятливі статті та повідомлення в блогах, в яких передбачалося, що засуджені злочинці, іноземні офіційні особи та бізнесмени вчинили правопорушення у США та за кордоном.

Завданням чорних піарників є домогтися видалення статті, де той чи інший їхній клієнт виставлений у непривабливому світлі, з сайту-першоджерела. Зазвичай це робиться за гроші клієнта.

По-друге, на сторінках свого сайту, де вони розміщують «оригінали» статей, ці спритники видаляють мета теги, якими можна визначити дату публікації, а також закривають ці сторінки для пошукових роботів. Ці маніпуляції вкрай ускладнюють автоматичну перевірку шахраїв щодо брехні щодо їх авторства.

Але щоби махінації мера Маркушина та його кумів не загубилися в інтернет-просторі, нагадаємо, у чому суть матеріалу та чому його так ретельно намагаються видалити.

У травні цього року українські телеграм-канали повідомили, що “БК Біг Буд Інвест” отримала на відновлення Ірпеня 497 млн грн, зокрема, понад 43 млн грн від Управління освіти та науки Ірпеня та 255 млн грн з місцевого бюджету, 180 млн грн від уряду Литви та 19 млн грн від міста Кашкайш (Португалія).

За кошти Уряду Литви компанія за 159 млн грн здійснила ремонт дитсадка “Радість” (нова назва “Рута”) та за понад 21 млн грн проводить ремонт протирадіаційного укриття дитсадка “Івасик-Телесік” у селі Козиці Ірпінської громади.

Засновником “БК Біг Буд Інвест” поки що номінально є Ольга Пінчук, але фактичний її власник – Сергій Росстальний – давній друг мера Маркушина.

Сергій Росстальний був рекомендований мером Ірпеня Уряду Литви для відновлення дитсадка “Рута”. Хоча формально Росстальний не є власником компанії “БК Біг Буд Інвест”, саме він був представлений Маркушиним у переговорах з Урядом Литви, як головний підрядник і навіть фотографувався з Президентом Литви на відкритті дитсадка “Рута”.

За даними системи “YouControl”, ФОП Росстальний Сергій Валерійович також неодноразово отримував прямі платежі від ТОВ “БК Біг Буд Інвест”. Ймовірно, саме так виводили бюджетні кошти.

Крім цього, ФОП Росстальний Сергій Валерійович отримав у 2022 році 11,8 млн грн на повоєнне відновлення освіти та житла громади. Зокрема, на ремонт покрівель ЗОШ №1 на вул. Тургенєвська, 17 (6,8 млн грн) та ЗОШ №17 по вул. Тищенка, 10 (4,5 млн грн); ремонти приватних будинків на вул. Садова, 41 (420 тис грн) та Новооскольська, 57 (850 тис грн); ремонт та заміна вікон НВО “Освіта” по вул. Привокзальна, 5 (522 тис. грн).

Також наближені до мера компанії без тендеру додатково отримали понад 16 млн грн від UNICEF (ЮНІСЕФ Україна) на відновлення 1 та 17 шкіл та дитсадка №7 “Бджілка”.

Понад 250 млн грн із отриманих цими підприємцями коштів на відновлення Ірпеня було виділено без проведення тендерних процедур.

Така активна діяльність із відновлення Ірпінської громади не залишилася поза увагою правоохоронців. По ряду підприємств Сергія Росстального та Єгора Ярмолича навіть пройшли обшуки та виїмки. Незабаром після цих подій Єгора Ярмолича випадково вбив перехожий в Ірпені. Від отриманих травм Ярмолич за кілька днів помер у лікарні.

Чому Маркушин, який нещодавно став фігурантом кримінальних проваджень, зокрема через зарплатний скандал в Ірпені, так активно лобіює компанії свого близького друга Сергія Росстального поки що залишається питанням.

У столиці Данії ухвалено рішення, яке має символічне й культурне значення для України: сім нових вулиць у Копенгагені отримають назви на честь українських міст. Про цей крок поінформували у Світовому Конґресі Українців, посилаючись на голову громадської організації Hjælp Ukrainske Børn – Допоможи Українським дітям Лесю Ігнатик-Еріксен.

Відповідне рішення було підтримане кліматично-технічним та екологічним комітетом міста, який відповідає за розвиток міської інфраструктури та нових районів. Перейменування стосується вулиць у кварталі, що активно розбудовується та має виразний морський характер, пов’язаний із портовою історією Копенгагена.

Згідно з ухваленим рішенням, у Копенгагені з’являться такі вулиці:

Київгаде (вулиця Київ)

Маріупольгаде (вулиця Маріуполь)

Українагаде (вулиця Україна)

Севастопольгаде (вулиця Севастополь)

Херсонгаде (вулиця Херсон)

Миколаївгаде (вулиця Миколаїв)

Одесагаде (вулиця Одеса)

Українська громада Копенгагена окремо наполягала на включенні Маріуполя, зазначивши, що місто стало символом героїчного опору українських захисників.

За словами організаторів, це рішення є важливим жестом солідарності з Україною та її містами, які зазнають військової агресії.

Нещодавно слідчі Національної поліції України викрили організовану злочинну групу, яка використовувала передові технології штучного інтелекту та DeepFake для оформлення фальшивих кредитів на імена українців. Зловмисники відкривали банківські рахунки від імені реальних осіб, серед яких було щонайменше 286 громадян. У результаті цієї шахрайської схеми на деяких із них було оформлено кредити на суму понад 4 мільйони гривень.

Організаторкою цієї оборудки виявилася 33-річна жінка, яка під час повномасштабного вторгнення виїхала до Польщі. Для реалізації злочинної діяльності вона залучила свого колишнього чоловіка та знайомого з Миколаєва, які брали безпосередню участь у виготовленні фальшивих документів та оформленні кредитів. Відтак, за допомогою технологій DeepFake, зловмисники створювали підроблені відео, що дозволяли їм обманювати банківські установи та отримувати кредити, не маючи реального доступу до особистих даних людей.

Дані використовувалися для несанкціонованого входу до мобільних застосунків українських банків та системи BankID через «Дію». Після цього організаторка створювала короткі підроблені відео з технологією DeepFake, накладаючи обличчя потерпілих на власне, щоб пройти автоматичну фотоверифікацію у банках.

За допомогою таких підробок зловмисники уклали договори та відкрили рахунки на українців. Отримані кошти переводили на контрольовані рахунки, конвертували у криптовалюту та обготівковували.

Наразі трьом учасникам групи повідомлено про підозру за шахрайство, вчинене організованою групою у великих розмірах в умовах воєнного стану, та за несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем.